25 июля, 09:07

Фінансування первинної медицини в 2019 збільшиться до 18 млрд грн — замміністра Ковтонюк

Заступник міністра охорони здоров'я України Павло Ковтонюк в інтерв’ю Delo.UA розповів про результати першого етапу реформи первинної ланки медицини, про наступні кроки медреформи та плани на 2019 рік

Фінансування первинної медицини в 2019 збільшиться до 18 млрд грн — замміністра Ковтонюк
Замміністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк

Перше питання — про результати першого етапу реформи первинної ланки медицини…

Ми отримали більше, ніж планували. Згідно з нашими скромними розрахунками до кінця року свого лікаря первинки мали обрати і підписати декларацію не більше 2 млн людей. В нас були очікування, що початкові етапи реформи доведеться стимулювати. Навіть план був, як ми це будемо робити. А вийшло зовсім інакше, дуже багато людей пішли підписувати декларації: вже більше 13 млн обрали своїх лікарів. 

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Как найти и заключить декларацию с семейным врачом

Ще мене дивує той факт, що темпи підписання декларацій не падають. Ми відслідковуємо статистику кожного дня — стабільно 150-200 тисяч підписує декларації.

І влітку тенденція не пішла до спадання?

Ні. Про причини, чому саме так, можу тільки здогадуватися. Ми думаємо, тому що були створенні певні очікування і, в принципі, люди чекали на медичну реформу. Ідея вибору свого лікаря популярна, її підтримують.

Якщо дивитись на дані по регіонам, хто в лідерах?

Лідери — Вінниця та Вінницька область — більше 50% населення підписало декларації з лікарями. За ними йде Полтавська та Харківська області (близько 45%). З Києвом та областю цікава ситуація. Київ серед лідерів, а ось Київська область десь на останніх місцях. Серед аутсайдерів у нас 5 областей — Сумська, Закарпатська, Одеська, Запорізька та Черкаська області.

В загалом по Україні різна ситуація по регіонам, і це одна з проблем.

В чому причина такого розбалансування?

В Україні доволі ієрархічна організація державної медицини, тобто, керівництво лікарень завжди в своїх рішеннях "оглядається" спочатку на "свою" владу, а вже потім на національну. І в мене є гіпотеза, що справа в місцевому керівництві, яке не сигналізує про важливість реформи. Або, ще гірше, посилає перекручені сигнали. Я сподівався, що це лише мої здогадки, але, на жаль, маю інсайдерську інформацію, що є такі регіони, де реформа саботується.

От наприклад, Кіровоградська і Черкаська області — дві ідентичні області, з однаково поганими дорогами, однаково низькими доходами, однаковим сільським населенням. Одна — показує прекрасні результати по реформі, друга — погані. В чому причина? Мені здається — в обласному управлінні охорони здоров"я, в сигналах, які подаються медикам.

Що чекає на області-аутсайдери?

Поки адміністративні заходи — ми все обговорюємо, винесли питання на Кабмін, робимо такі інциденти публічними. Подивимось, як це спрацює. Якщо ні, будемо застосовувати більш жорсткі заходи.

Які саме?

Якщо до осені області-аутсайдери не почнуть "заходити" в реформу, будуть кадрові заходи. Через уряд будемо ініціювати зміну голів обласних департаментів охорони здоров"я.

Тому що для нас дуже важливо, щоб всі області підійшли до наступного етапу реформи, скажімо так, на рівних умовах і з хорошим відсотком покриття. Бо далі буде важко. Перехідний період, коли діє два механізми фінансування — і субвенція, і оплата послуг через Національну службу здоров"я України (НСЗУ), — закінчується в 2018 році. З наступного року всі заклади первинки будуть фінансуватися через НСЗУ. 

Як фінансуватимуть ті заклади, які до кінця року не перейдуть на нову систему?

Всі заклади первинки, які не перейдуть на нову систему фінансування — не підпишуть договір с НСЗУ та не будуть підписувати декларації з людьми — в 2019 році залишаться без централізованого фінансування. Це буде їх відповідальність, вони можуть піти просити грошей у місцевої влади, або деінде. Це їх вибір.  

В продовження теми по результатам реформи, але зі сторони медичних закладів. Очікування також не справдились? 

Однозначно. У нас в команді були різні прогнози, за песимістичними — до реформи приєднались би 20 центрів первинної допомоги (ЦПД). Я, наприклад, думав, що десь до 100 ЦПД. А заявок було більше 200 — з них НСЗУ уклала договори з майже 150 комунальними закладами, і 12 — з приватними. Тобто, ми говоримо про 150 ЦПД, а це більше 1 тис. амбулаторій і незліченне число фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАПів).

Який це відсоток від загальної кількості закладів первинки в Україні?

Десь близько 20%. Поки точні цифри по їх кількості відсутні, оскільки місцева влада дає різні дані в своїх звітах. Ми в кінці року матимемо достовірні цифри по кількості закладів та лікарів. І ще через рік ми дізнаємося, скільки реальних пацієнтів у системі. Така неточна інформація більшою мірою пов"язана з перехідним періодом. Далі, коли все буде контролювати НСЗУ, ми точно будемо бачити і кількість наших договорів с ЦПД, і кількість декларацій.

Заключили договори 12 приватних лікарень, серед них є хтось із великих операторів медичного ринку?

Поки немає, але можу сказати, що один великий київський медзаклад подавав свої документи на договір з НСЗУ, але він не був підписаний. Причина банальна — не донесли необхідного папірця. Думаю, в другій хвилі вони зайдуть.

Також маю інформацію, що ще одна велика мережа клінік планує заходити. Поки анонсувати, хто саме, не можу. Але скажу, що це дуже іміджево для реформи. Як тільки зайде така "велика риба", за ними підуть і всі інші приватні клініки.

Чи вигідно приватникам заходити в реформу?

Я думаю, що річ не в грошах, а в маркетингу. По-перше, про реформу говорять, і все більше в позитивному контексті. Її підтримує прогресивна частина медиків. По-друге, це спосіб збільшити потік клієнтів. Бо так, за візит до лікаря первинки ми оплатимо, а ось аналізи, додаткові обстеження спеціалістами — ні. Скоріш за все той пацієнт, котрий прийде до приватного закладу, там і зробить всі додаткові обстеження. 

В середині липня вже були проведенні перші оплати за новою системою фінансування. Скільки і кому заплатили?

Так, 13 липня пішли гроші за липень. І тут без сюрпризів. Ті області, які ввійшли до реформи з хорошим відсотком підписаних декларацій та хорошою кількістю закладів, які заключили договори з НСЗУ, отримали хороше фінансування. Ті, хто цього не зробив, залишились на субвенціях.

Лідер по виплатам — Київ, 23 медзаклади уклали договори з НСЗУ і отримали 84 млн грн. Серед областей найбільше грошей отримали заклади Полтавської (16 закладів і 28,112 млн грн), Вінницької (21 медзаклад і 28,289 млн грн) і Дніпропетровської (14 медзакладів і 26,695 млн грн) областей. А у Чернігівській області лише один заклад отримав фінансування за новою моделлю на суму 932 892,5 тис. грн.

Питання по фінансуванню реформи на 2019 рік. Ходять чутки, що грошей під реформу не так вже і багато?

Почнемо з того, що є чутки про те, що грошей не буде взагалі ні на що. І якщо реально буде секвестр, а тим більше — дефолт, то "прикриють" всі реформи, не лише медичну.

Тому зараз ми готуємось до захисту бюджету у штатному режимі і розраховуємо, що гроші будуть і ми продовжимо роботу. Можу сказати так: жодних внутрішніх причин "різати" фінансування нашої реформи, супротиву в уряді, наприклад, не існує. Якщо виникнуть проблеми с фінансуванням, вони будуть зовнішніми. 

Скільки проситимете на реформу в 2019 році?

Гроші потрібні на реформу первинної допомоги, пілот спеціалізованої, розширення програми реімбурсації та реформу екстреної медицини. Точних цифр оприлюднити поки не можу, оскільки ще не захищали бюджет. Можу тільки сказати, що бюджет на первинку збільшиться на 4 млрд грн — до майже 18 млрд грн. 

Розкажіть більш детально про пілот реформи вторинної медицини.

Ми беремо в пілот одну область, тому фінансування буде невеликим. Суть в тому, що ми хочемо відпрацювати всі елементи реформи, там де є готовність як технічна, так і політична. А вже з 2020 року поширити її на всю Україну.       

Цей пілот покриває всі рівні послуг. В тому числі, пологи. Якщо пам"ятаєте, ми анонсували реформу системи оплати пологів в 2017 році, але вирішили відмовитися від цієї ідеї, оскільки цю частину медицини було важко відокремити від всієї вторинки. Так от, ми вирішили протестувати реформу в межах області. Подивимось, як це працюватиме. 

А як саме все повинно працювати?

У тім-то й річ, що важко детально розписати як саме воно повинно працювати, бо в Україні відсутні медичні дані. Ми не знаємо, які послуги надаються, та скільки їх. Розумієте, у нас немає реальної картини, тому і не можемо до кінця сформулювати дорожню карту реформи. Як я можу розрахувати тариф на будь-яку операцію, коли взагалі відсутні ринкові дані по ній. Тому нам потрібен цей пілот, який допоможе нам зрозуміти, які послуги взагалі надаються в наших державних закладах. А вже потім їх класифікувати та тарифікувати.

Зараз ми класифікували 57 груп послуг стаціонарів — дуже згрубша. Наразі відбувається тарифікація. Але це лише початок, далі цей список ми постійно будемо удосконалювати як раз на базі нашого пілоту. Подивимось, як це запрацює.

А що стосується реформи швидкої?

Її курує в.о. міністра охорони здоров'я доктор Уляна Супрун, і єдине, що я можу сказати — вона дійсно розпочнеться в 2019 році. Наразі вона проходить громадське обговорення. І гроші на неї у нас є, а частково ми її профінансуємо з програми Світового банку.

Чи розширите в 2019-му програму реімбурсації? 

На ліки у нас великі плани. Ми бачимо постійне зростання цієї програми, вона проникає в сільську місцевість, це класний показник. Тому ми плануємо розширювати її — і фінансування, і нові нозології ввести. Я говорю про ті ліки, що ми купуємо через міжнародні організації — там є така частина, яку спокійно можна продавати через аптеки. Ми зараз аналізуємо, що можемо передати в програму "Доступні ліки".

Мені відомо, що існують плани по передачі "Доступних ліків" в управління НСЗУ…

Не хочу забігати наперед, але такий варіант у нас в роботі. У НСЗУ є ряд умов, за яких вона зможуть взяти на себе цю програму. Перше — повна електронізація. Все повинно бути електронним: договори з аптеками, рецепти, реєстри ліків. Друга умова — команда під цю програму. Це все бюджети і, звісно, технічна реформа. Думаю, не в наступному році, але до 2020-го ми це зробимо.

Чому ви маєте намір передати реімбурсацію НСЗУ?

Бо це дуже серйозний крок вперед у цій програмі, можливість отримувати ліки в будь-якій аптеці. Зараз люди отримують ліки тільки в своєму районі, бо так розподіляються кошти. Коли НСЗУ забере на себе програму, вона законтрактує всі аптеки України, і гроші йтимуть за людиною.

Взагалі, вся реформа працює в тандемі з системою eHealth…

Так, вони продукують електронні рішення для всіх етапів реформи. Той принцип, який ми заклали з самого початку — жодного нового етапу реформи без повної електронізації процесів, залишається в силі. Він просто звучить, але його дуже важко реалізувати.

Зараз вони повинні підготувати все для другого етапу реформи, для спеціалізованої медичної допомоги, ввести електронний рецепт. Роботи дуже багато.

Як ви фінансуєте електрону систему медицини? 

Все фінансування йде через міжнародних донорів. У них є така можливість та бажання підтримувати нас, а ми можемо розвантажити Держбюджет. За минулий рік ми витратили на електронну систему близько $1 млн. До кінця 2019 року ми плануємо профінансувати їх ще на $4 млн.

І на останок політичне питання, про вибори…

Я не балотуюсь (посміхається).

В контексті медичної реформи, звісно. Якщо в Україні зміниться влада, що відбудеться з реформою? Чи можливо на даному етапі її припинити та повернути нашу систему медицини до старої схеми?

По-перше, як говорив мій вчитель колись, всі говорять, що медицина поза політикою, насправді все з точністю до навпаки — медицина завжди в центрі політики. Ілюзій ніяких немає. Наша тема буде використовуватись і діючою владою, і опозицією, вона дуже активна. Одні будуть знаходити хороше, інші — погане. До цього треба просто підготуватись.

Стосовно незворотності змін — до виборів 2019 року ми хочемо добігти до точок неповернення. Деякі пройдені вже. Наприклад, закон про медичну реформу — його можна погано виконувати, але його доведеться виконувати. Відмінити такий закон важко, який би парламент не був. Тому основне побоювання, що його будуть погано імплементувати. Для цього потрібно, щоб самі клієнти реформи, її бенефіціари, отримали результат і від них пішов запит на незворотність змін.

Результати уже є по реформі первинки та реімбурсації. Думаю, що ці реформи ніяк вже не "відкотити".

Самі люди скажуть, що нехай воно працює, і лікарі скажуть, на первинній допомозі "Ні, я не хочу, як було", і пацієнт скаже, що "ви ж бачите, що тут вже краще стає, тому нащо це міняти".

Сподіваюсь, в 2019 році ми встигнемо провести реформу екстреної допомоги. Ми почнемо зміни, бо зараз їх активно плануємо, але до точки неповернення можемо і не дійти. Щодо госпіталів, освіти, спеціалізованої, тим паче, високоспеціалізованої допомоги — ми не дійдемо до точок неповернення до виборів.

Не пропустите самые важные новости и интересную аналитику. Подпишитесь на Delo.ua в Telegram

автор:
по материалам:
"Дело"
раздел:
теги:

По теме:

Медреформа: какие бесплатные медуслуги получат пациенты
Общество 02 июля, 20:07

Медреформа: какие бесплатные медуслуги получат пациенты

Начиная с июля 2018 года заработал первый этап медицинской реформы — больницы начали финансироваться по новой системе, а пациенты получили новый список услуг, которые они могут получить бесплатно

Медреформа: как внедряют новый механизм финансирования поликлиник
Экономика 14 июня, 08:06

Медреформа: как внедряют новый механизм финансирования поликлиник

Во втором полугодии заработает новая система начисления бюджетов для 149 учреждений первичной медицины. Как будут финансироваться все остальные поликлиники, амбулатории и ФАПы и на какой бюджет они могут расчитывать?