- Категория
- Банки
- Дата публикации
"Найшла коса на камінь": чому бізнес відвойовує в банків комісію за еквайринг і хто виграє
Викликаний пандемією суттєвий ріст розрахунків картками актуалізував питання комісії за еквайринг, яке періодично піднімалося з 2017 року. Законопроєкт №6573, який був першопрохідцем у намірі знизити цю банківську комісію, як і всі інші подібні законопроєкти, так і не був розглянутий Верховною Радою.
"До пандемії ми отримували платежі картками від третини відвідувачів, а після початку карантинних обмежень, майже 80% платежів з використанням платіжних карток", — розповів у ході прес-конференції "Здирництво з боку банків чи економічно обґрунтована ціна — в Україні тариф за розрахунки платіжними картками вищий у 6 разів, ніж у ЄС" президент Української ресторанної асоціації Сергій Трахачов.
За словами рестораторів в умовах, коли їхні заклади більше закриті аніж відкриті через введення локдаунів, обороти значно зменшились, а особливої підтримки від держави немає, сплата відсотку банкам комісії за еквайрінг боляче вдаряє по їхньому бізнесу.
Член Української Ради Бізнесу, віце-президент ПАТ "Концерн Галнафтогаз"Василь Даниляк називає загальний показник розрахунками картками у великому бізнесі на рівні 48-50% і каже, що у 2012 році він складав тільки 9%. У 2021 році бачить тенденції до зростання до рівня 60%.
Еквайринг — це певний процес, в якому задіяні банк-еквайєр, банк-емітент і платіжні системи. Банк-еквайєр встановлює на тій чи іншій торговій точці свій термінал для оплати. Щоб провести оплату через цей термінал карткою іншого банку банк-еквайєр через платіжну систему запитує на це дозвіл банка-емітента, який випустив карту. Комісія, яку отримує банк-еквайєр, від торговців складає сьогодні в Україні 1,6-3%.
При чому, крупніший торговець платить комісію меншу, аніж дрібний торговець. Банки знижують комісійні торговцям залежно від обороту. Найбільшими банками-еквайєрами на сьогодні є ПриватБанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк Аваль і Альфа-Банк. Вони охоплюють близько 90% ринку.
Із отриманих від торговців 1,6-3% комісійних банк-еквайєр платить 1,4-1,6% (так званий інтерчейндж) банку-емітенту і до 0,3% платіжній системі. Найбільшими банками-емітентами є ПриватБанк, monobank, Ощадбанк, УкрСиббанк. Платіжні системи — Viza, Mastercard.
"Еквайринг — це №2 затрат після заробітної плати. Не електроенергія, не плата за землю... Якщо порівняти плату за еквайринг і плату за інкасацію готівки, то дані вражають. Сьогодні на одну точку в місяць плата за інкасацію готівки становить приблизно 1,5 тисячі гривень. При тому, що їздять спецавтомобілі, екіпажі отримують заробітну плату... Плата за еквайринг — 30 тисяч в середньому на точку", — каже Василь Даниляк.
Найбільшу вигоду від плати за еквайринг, за словами Даниляка, отримують віртуальні банки, які є емітентом картки. "Візьмімо той же monobank, який жодної інфраструктури не має, не розставив жодного банкомату, POS-терміналу по країні, але є емітентом великої кількості карток він є дуже великим бенефіціаром вигоди з кожної транзакції, яка робиться їхньою карткою на чужому обладнанні", — говорить він.
Хитрим шляхом
Щоб досягти зменшення комісії за еквайринг і таким чином залишити частину коштів, які сьогодні ідуть банкам, у себе, бізнес пішов досить хитрим шляхом. Внесені восени 2020 року депутатами у парламент законопроєкт №4178-1, який передбачав поступове зменшення комісії за еквайринг до 1,4% та розміру інтерчейнджа до 0,9% з 1 січня 2023 року, та законопроєкт №4178 — передбачав поступове зниження комісії за еквайринг до 0,5% і інтерчейнджа до 0,3% з 1 січня 2022 року — фактично "зашили" шляхом внесення змін у законопроєкт №4364"Про платіжні послуги", який зараз готується до другого читання у Верховній Раді і прогнозовано має бути прийнятий уже у квітні цього року.
"Ми зашили наш законопроект 4178-1 правками до законопроєкту про платіжні послуги. Цим спонукали наших колег подати ще нижчі ставки", — розповіла сама депутатка ВР, яка є головою підкомітету з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС, Марія Мезенцева.
Правки, які покликані законодавчо обмежити максимальний розмір комісій еквайрингу для торговців уже 25 березня, за словами Марії Мезенцевої, має розглянути профільний комітет. У випадку, якщо вони будуть відхилені, депутатка розраховує на позитивне голосування за них безпосередньо в залі парламенту. "Підтримку знайдемо", — запевнила вона.
Підтримку через "Офіс простих рішень та результатів" Михаїла Саакашвілі ідея бізнесу щодо зменшення комісії за еквайринг, за словами його виконавчої директорки Марії Барабаш, отримала і у президента Володимира Зеленського. "Наш Офіс простих рішень минулої п’ятниці (19 березня — delo.ua) презентував цю ідею на засіданні Національної ради реформ під головуванням Зеленського і ця ідея зниження комісії за еквайринг, включаючи інтерчейндж, була повністю підтримана", — зазначила вона.
Компромісним рішенням може бути законодавче закріплення максимального рівня середньозваженої ставки комісії інтерчейндж на рівні 0,5% від вартості транзакції та максимального рівня винагороди за еквайринг на рівні 1% від вартості транзакції з одночасним законодавчим закріпленням обов’язкового безумовного надання споживачу торговцем чи надавачем послуг знижки у розмірі 1% вартості придбаного без використання готівки товару чи спожитої послуги. Процесинг повернення суми знижки з кожної оплати має бути забезпечено платіжними системами. Така пропозиція, за словами депутатки ВР Ольги Василевської-Смаглюк, виникла в ході ініційованої нею зустрічі за участі заступника голови НБУ, представників 5 найбільших банків України та міжнародних платіжних систем.
В той же час, у якості "підстраховки" у прибічників ідеї зниження розміру комісії за еквайринг залишаються ті ж самі законопроєкти 4178-1 і 4178, які через відсутність кворуму так і не змогли досі розглянути депутати на комітетах ВР.
Гра на покупцях
Між тим у своїх перепалках щодо розміру комісії за еквайринг і банкіри, і торговці апелюють інтересами звичайних українців, які розраховуються банківськими картками за товари і послуги. Начебто зменшення чи залишення існуючого рівня комісії відіб’ється саме на них.
Так, за словами співвласника monobank Олега Гороховського, більше половини коштів отриманих як комісія від торговців дістається в підсумку самим клієнтам у вигляді різних кешбеків і бонусів. Також цими коштами оплачується вартість пластика і логістики банківських карт. Ними банки також покривають витрати на боротьбу з картковим шахрайством.
"Ця історія не про прибуток, а про те, щоб у всіх клієнтів з'явився інструмент, за допомогою якого можна буде швидко видати клієнту кредит (якщо клієнт захоче) і на цьому потім, можливо, заробити. Заберемо паливо — машинка заглохне: пропадуть кешбеки, стануть платними карти, парк терміналів ніхто не буде оновлювати", — лякає Гороховський.
Самі торговці висловлюють готовність зекономлені на банках гроші також повертати покупцям своїх товарів. "Не треба наші гроші дарувати покупцю. Ми самі їх можемо віддати покупцям. Ви беріть з нас менше плати за еквайринг і ми це відобразимо в ціні товарів і послуг", — каже Василь Даниляк. При цьому він визнає, що велика плата за еквайринг вкладається в ціну. Іншими словами — комісію банкам зі своїх покупок сплачують все-таки звичайні українці, а не самі торговці.
Тим часом, взятий на озброєння українськими торговцями приклад Євросоюзу, де комісія за еквайринг законодавчо регулюється з 2015 року — граничний розмір міжбанківської комісії 0,2% для дебетових карт і 0,3% — для кредитних — уже показав відсутність реального зниження цін.
Так, опитування рітейлерів щодо зниження цін у проведеному агентствами EY і Copenhagen Economics на замовлення Єврокомісії дослідженні виглядає так:
59% рітейлерів повідомили про зниження цін;
70% повідомили про інвестування коштів у поліпшення купівельного досвіду.
При цьому жоден з рітейлерів не зміг показати конкретний приклад зниження ціни після зниження комісії.
Надія Михальчук, спеціально для Delo.ua
Джерело фото: Depositphotos