Редактор “ДЕЛО” Михайло Глуховський: Важко пригадати, коли востаннє заяви російських посадовців були толерантними і виваженими по відношенню до України

Владімір Путін знову «зажигаєт». Після заяви російського МЗС про те, що в Україні квітне ксенофобія, а Герой України Шухевич — «фашистський прихвостень», «правду-матку» почав говорити і президент Росії.

днів тому глава російської держави переконував одне з впливових американських видань у тому, що дії Штатів роз‘єднують народ всередині України. Мовляв, саме американці розділяють людей за ознакою «проамериканський» та «проросійський». Риторика, що лине з вуст Путіна, ідентична тій, якою користувалася команда Януковича на президентських виборах в Україні 2004 року. Вочевидь, напередодні «виборів Медвєдєва» в Росії, поки що президент цієї держави Путін подібними заявами започатковує політичну кампанію свого ставленика. Головний адресат державної пропаганди однієї людини — російський виборець. Та хоч як би нам не було однаково те, що відбувається в Росії, скільки б ми не говорили, що це їхня виборча кампанія, важко утриматися від негативних думок і обурення. І мова навіть не про різне трактування історичних подій чи газові суперечки. Причина цього ставлення у продукуванні стереотипів — у відсутності відповідальності за голослівні звинувачення, у небажанні розв‘язувати суперечності за столом переговорів. Звідки мораль у політиків, які так розкидаються звинуваченнями? Два століття тому німецький філософ Еммануїл Кант ототожнив мораль і свободу. Якщо немає першого — не буде і другого. У тому числі і у прийнятті рішень. Адже важко пригадати, коли востаннє заяви російських посадовців були толерантними і виваженими по відношенню до України. Прикро, але і суспільство сусідньої держави, схоже, звикло до такої поведінки своєї еліти. Значить, свобода у ньому відсутня. А може, й не потрібна?!