Решение Печерского районного суда о взятии под стражу экс-главы Министерства обороны Валерия Иващенко (полный текст)

районний суд міста Києва  

справа №4-3153/10

ПОСТАНОВА 

Іменем України 

24 серпня 2010 року суддя Печерського районного  суду м. Києва Степанова О.С., при секретарі Грінченко У.К., за участю прокурора Борисенкова В.М., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання старшого слідчого в особливо важливих справах головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 про обрання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого  ч.2 ст. 364 КК України, міри запобіжного заходу – взяття під варту, та матеріали кримінальної справи №49-3011, -

ВСТАНОВИВ:  

 Старший слідчий в особливо важливих справах головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України ОСОБА_2, за погодженням з заступником Генерального прокурора України ОСОБА_4, звернувся до суду з зазначеним вище поданням.  

В обґрунтування свого подання слідчий посилається на те, що ОСОБА_3 вчинив злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад трьох років; внаслідок вчинення ОСОБА_3 злочину передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, з володіння держави вибув цілісний майновий комплекс державного оборонного підприємства та об’єкти, що мають загальнодержавне стратегічне значення; крім того є достатні підстави вважати, що  залишаючись на волі, ОСОБА_3В буде намагатися ухилитися від слідства і суду, від виконання процесуальних рішень та буде намагатися перешкоджати встановленню істині у справі, а також має намір щодо впливу на свідків та органи досудового слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні, прокурор Борисенков В.М., подання підтримав, просив його задовольнити з підстав наведених в ньому.

Захисник ОСОБА_1, просив відмовити в задоволенні подання та обрати відносно його підзахисного ОСОБА_3 міру запобіжного заходу не пов’язану з позбавлення волі – підписку про невиїзд. В обґрунтування вказаних вимог захисник, не оскаржуючи затримання, послався на те, що підстав для затримання ОСОБА_3 в порядку передбаченому ст.ст. 106,115 КПК України, не було.

Крім того, захисник просив врахувати те, що ОСОБА_3 є бойовим офіцером запасу, і живе по принципу честі і служіння справі; жодних зв’язків ОСОБА_3 за кордоном не має і не має наміру ухилятися від слідства та суду, як шляхом виїзду за кордон так і в будь-який інший спосіб, підтвердження чого є те, що ОСОБА_3 завжди з’являвся на всі виклики слідства; ОСОБА_3 має дружину, двох дітей. Також, на думку захисника, склад злочину передбаченого ст.364 КК України в діях ОСОБА_3 відсутній.

ОСОБА_3, в судовому засіданні, заперечив проти обрання відносно нього такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою, посилаючись на те, що він ухилятися від слідства та суду не збирається, на підтвердження чого навіть готовий здати свій закордонний паспорт слідчому.

Також, ОСОБА_3, просив врахувати обставини що характеризують його особу, як людину яка не є суспільно небезпечною, має постійне місце проживання та реєстрації, має дружину та двох дітей: сина ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ІНФОРМАЦІЯ_3; крім того, він дійсно живе та працює за принципом – честі  служіння справі, злочинних дій які йому інкримінує слідство ніколи не вчиняв але бажає допомогти слідству у встановленні істині у справі.

Слідчий Рудь Ю.О. в судовому засіданні просив подання задовольнити з підстав наведених в ньому, додатково вказавши на те, що затримання ОСОБА_3 в порядку ст. 106,115 КПК України відбулося без порушень чинного законодавства, підставою для затримання було свідчення показань очевидців, які прямо вказали на ОСОБА_3 як особу яка вчинила злочин.  

Вивчивши матеріали кримінальної справи, розглянувши зазначене подання, допитавши обвинуваченого, заслухавши думку прокурора, захисника, слідчого приходжу до наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи  №49-3011 , вказана кримінальна справа    була порушена  Генеральною прокуратурою України 20 .08.2010 року відносно ОСОБА_3, за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

З постанови про порушення кримінальної справи від 20.08.2010 року вбачається, що ОСОБА_3, будучи службовою особою, тимчасово виконуючи обов’язки Міністра оборони України, зловживаючи службовим становищем в інтересах третіх осіб, умисно діючи, всупереч інтересам служби,у порушення ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна», погодив (підписав) план санації ДП МО України «Феодосійський судно механічний завод» внаслідок чого майно цього державного підприємства вартістю 17 240 227,00 грн. було відчужено як цілісний майновий комплекс та вийшло з володіння держави, чим спричинено державі збитки на вищевказану суму, тобто тяжкі наслідки.
21.08.2010 року ОСОБА_3 було вручено копію постанови від 20.08.2010 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

21.08.2010 року ОСОБА_3 був затриманий у порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, після чого був допитаний в якості підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Відповідно до ч.2 ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний буде намагатися  ухилитися від слідства та суду або від виконання процесуальних рішень,  перешкоджатиме встановленню істини в кримінальній справі, або продовжуватиме займатися злочинною діяльністю.  

Згідно ст. 150 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин зазначених у ст.148 КПК України, враховуються тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров’я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Відповідно до ч.1 ст. 155 КПК України, взяття під варту, як запобіжний захід застосовується в справах  про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Дослідивши матеріали кримінальної справи, матеріали подання, заслухавши думку підозрюваного, прокурора, захисника та слідчого, врахувавши тяжкість, характер та обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, його сімейний та матеріальний стан, стан здоров’я та інші обставини, що його характеризують, а також те, що в поданні слідчим, наведено достатні дані про те, що підозрюваний ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може ухилитися від слідства і суду, перешкоджатиме встановленню істини по справі, приходжу до висновку про те, що є достатні  підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, оскільки інші запобіжні заходи, не зможуть забезпечити його належної поведінки.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 148-150, 155, 1651, 1652 КПК України, п.10 Постанови Пленуму  Верховного Суду України №4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», -

ПОСТАНОВИВ:
 
Подання задовольнити.

Обрати у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, українця, підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 364 КК України,  запобіжний захід - у вигляді взяття під варту. 

Контроль за виконанням постанови покласти на Генеральну прокуратуру України.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом трьох діб з дня її винесення.

Суддя