Рожкова звинуватила Нацбанк у цензурі та назвала те, що їй заборонили говорити

Про заборону публікувати своє інтерв’ю для видання НВ в оригінальному вигляді керівництвом Департаменту комунікацій Нацбанку повідомила на своїй сторінці у Facebook заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.

"Українська журналістика бачила чимало спроб цензури. Зокрема й у жанрі інтерв’ю. Здебільшого — це випадки, коли інтерв’ю намагалися суттєво редагувати або забороняли публікувати самі спікери. Моє інтерв’ю для видання НВ в оригінальному вигляді заборонило публікувати керівництво департаменту комунікацій Національного банку", — написала вона.

Ситуацію, коли незалежна думка з важливих для країни питань не просто нікого не цікавить, а й забороняється до висловлювання, Рожкова назвала черговим прикладом цензури в НБУ, яка з’явилася з серпня 2020 року після зміни керівництва НБУ та низки кадрових змін в ключових департаментах.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року заступники голови НБУ Катерина Рожкова і Дмитро Сологуб отримали догану і недовіру від Ради НБУ, які, за їхніми словами була "за спілкування зі ЗМІ".

Наказ про заборону коментувати теми внутрішньої ситуації у НБУ, кадрової політики, співпраці з МВФ тощо, за словами Рожкової, вийшов від Голови НБУ через декілька годин після проведення інтерв’ю для НВ. "Ситуацію намагаються довести до абсурду: виявляється, що мені як безпосередньому учаснику подій, пов’язаних з націоналізацією ПриватБанку у 2016 році, цю тему також коментувати не можна", — зазначила вона.

Сама непрозорість комунікацій НБУ, на думку заступниці голови НБУ, ні до чого доброго не приведе. "Що дійсно турбує: від цензури слова до цензури думок дуже короткий шлях. І тоді не те, що про транспарентність Національного банку, а і про фаховість можна буде забути. Тому що Національний банк — це не приватний бізнес, який можна спробувати будувати за власними авторитарними вподобаннями. Якість його роботи і прозорість його комунікацій — це довіра суспільства і інвесторів. А отже, та сама омріяна фінансова стабільність та економічне зростання", — заявила вона.

Головними тезами "забороненого інтерв’ю" Рожкова виділила:

1. Головна мета внутрішньої трансформації НБУ в 2014-2016 роках полягала в побудові колегіальної та прозорої системи ухвалення рішень. Ми прагнули зупинити one man show. Досягти ситуації, коли жодна з ключових функцій, не перебуває в чиїхось одних руках. Ми цього досягли. Проте зараз система прийняття рішень в Національному банку дрейфує від колегіальності до централізації. Відбувається фактично відкат.

2. Одна із ключових умов колегіальності — професійність та незалежність фахівців Національного банку. Фахівці не повинні боятися висловлювати власну думку, навіть якщо вона не збігається з думкою керівника. Також кожна людина на кожному напрямі повинна мати глибокі знання та досвід саме у цій сфері. Адже інакше рішення, які вона ухвалює, та її незалежність будуть під питанням.

3. Національний банк не був об"єктом уваги з боку МВФ з 2015 року, коли був ухвалений закон, що посилив незалежність. Навпаки, наші партнери — МВФ, Єврокомісія — лише позитивно відгукувалися про реформи всередині НБУ і про зміни у фінансовому секторі. Зараз уперше за новітню історію питання незалежності Національного банку та якості пруденційного нагляду знову виникло.

Також Катерина Рожкова заявила про те, що попри існуючі процедури, співробітники НБУ отримують вказівки не запрошувати її на засідання комітету з питань нагляду.