Политика 27 сентября, 16:09

У нас із керівником лісового агентства спільні пріоритети та цілі, — Олег Бондаренко

Олег Бондаренко, голова комітету ВРУ з екополітики та природокористування, розповів Delo.ua про підготовку до виконання програми Зеленського "Зелена країна", про розвиток Лісагентства та про те, як буде реалізовуватися деревина на е-аукціонах

У нас із керівником лісового агентства спільні пріоритети та цілі, — Олег Бондаренко У нас із керівником лісового агентства спільні пріоритети та цілі, — Олег Бондаренко

Минулого тижня голова Державного лісового агентства Юрій Болоховець презентував дорожню карту програми президента "Зелена країна".

За словами головного лісника, для реалізації проєкту Володимира Зеленського майже все готово. Запущено процес створення потужної бази з вирощування якісних саджанців дерев (з'явиться 9 сучасних технологічних селекційно-насіннєвих центрів). Досягнуто домовленостей з місцевою владою щодо передання територій під висаджування лісів, сформовано фінансову модель програми, чітко визначено, де, скільки та що саме висаджувати. 

Загалом ця галузь у 2021 році демонструє досить вражаючі результати. Керівникові лісового агентства вдалося суттєво оновити матеріально-технічну базу, на порядок зменшити кількість незаконних рубок, збільшити зарплати лісників і надходження до держбюджету. Україна почала уникати суцільних рубок і використовувати європейські технології заготовки сировини. 

Галузь уперше в історії повністю перейшла на реалізацію деревини на електронних аукціонах, відмовившись від практики корупційних прямих договорів.

Про це й про інші теми, що стосуються лісової галузі, ми поговорили із головою Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олегом Бондаренком.

– Олегу Володимировичу, Держлісагентство нещодавно відзвітувало про серйозні успіхи — вперше Україна більше саджає дерев, аніж заготовляє, почався перехід до вибіркових рубок, як у країнах ЄС, у бюджет надійшла рекордна сума податків. А як ви оцінюєте ситуацію в галузі?

Команда президента в останні два роки дійсно приділяє особливу увагу лісогосподарській сфері — збереженню наших лісів, збільшенню лісового фонду. Діяльність людини сприяла тому, що за останні десятиліття концентрація вуглекислого газу в атмосфері різко зросла. Це призвело до глобальних змін клімату, які можуть стати катастрофічними. Ліси поглинають вуглекислий газ — збільшення площі лісів стає пріоритетом для багатьох країн, тому ми робимо все для розвитку та збереження лісового фонду України.

На жаль, довгі роки до українських лісів ставилися зі споживацької точки зору, часто по-варварськи. Лісова тема стала болючою для нашого суспільства. Запитайте будь-якого українця про найгострішу екологічну проблему — вам обов'язково скажуть про "голі" Карпати. 

З початку роботи Верховної Ради 9-го скликання перед нашим Комітетом постало завдання створити комплексну стратегію порятунку та розвитку українських лісів. Ми розробили та розпочали поетапно впроваджувати нове законодавство, що регулює лісогосподарську сферу.

Однією з перших ваших ініціатив став закон про заборону суцільного рубки у Карпатах. Наскільки ефективним він виявився?

Зміни до низки законів, що встановлюють заборону на суцільні рубки ялицево-букових лісів Карпат, ми ухвалили в 2019 році. Висловлювалися різні думки. Дехто стверджував, нібито заборона навіть спростить процес рубок. Але через два роки в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України нам підтвердили, що заборона працює. Побоювання виявилися даремними — наш закон був ухвалений недарма, обійти його не вдається. Крім того, з нашої ініціативи були напрацьовані зміни до правил рубок, які впроваджують додаткові обмеження. Ми закрили всі потенційні лазівки, щоб не можна було обійти заборону. 

Торік у багатьох лісових регіонах України вирували пожежі — що слід робити, аби лихо не повторилося?

Масштабні пожежі в Київській, Житомирській, Луганській, Харківській областях відбувалися в тому числі через відсутність системного підходу до запобігання лісовим пожежам. Нашому лісовому фонду завдано колосального збитку. Причому шкода, заподіяна екологічній системі України, набагато страшніша та серйозніша, ніж втрата згорілої деревини як товару. Наш ліс — це екосистема, яка комплексно впливає на все: на ґрунти, на атмосферне повітря, на воду, на життя та здоров'я нашого населення.

Тому торік ми ухвалили закон, який передбачає сувору відповідальність за недотримання норм протипожежної безпеки під час експлуатації електричних станцій і мереж, на всіх видах транспорту, а також у природних екосистемах. Зросли штрафи за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів про порушення пожежної безпеки. Ми разом із колегами й експертами вивчили всі можливі причини виникнення лісових пожеж і постаралися комплексно вирішити цю проблему. Крім того, з Міндовкілля і Держлісагентством ми провели кілька виїзних засідань і чітко визначили, де в лісовому господарстві є проблеми з фінансуванням заходів щодо посилення пожежної безпеки, кому потрібно допомогти. Ми розробили рекомендації та послідовно імплементуємо інший, більш ефективний підхід до запобігання лісовим пожежам.

Це якісно нове ставлення і лісокористувачів, і держави до запобігання та своєчасної ліквідації лісових пожеж. Різке зниження кількості та площі пожеж цього року значною мірою пов'язане із запровадженими нами заходами. І це, звісно, величезне досягнення — результат спільної роботи і Комітету, і Держлісагентства. 

– У Кримінальному й Адміністративних кодексах передбачена досить сувора відповідальність за незаконне вирубування лісу. Чи є сенс зробити її ще більш суворою?

У Кримінальному кодексі дуже багато статей, що стосуються незаконних дій у лісовій сфері, передбачена досить серйозна відповідальність. Чого не вистачає — так це комплексного підходу, тому Міністерство разом із Комітетом розробило комплексний законопроєкт щодо внесення змін як до Адміністративного, так і до Кримінального кодексів, що стосуються всіх сфер довкілля, у тому числі й лісу. Крім того, я вважаю, що важливо прибрати першопричину правопорушень. Наприклад, у лісовій сфері — це створення системи обліку, яка не дозволить продати крадений ліс, пустити його в переробку. А якщо не можна продати — навіщо красти? І таку систему вже активно створюють.

У цьому контексті важливо пригадати національну інвентаризацію лісів, що розпочалася, розраховану на чотири роки. Інвентаризація дає реальну картину стану лісового фонду України й у майбутньому стане системним процесом.

Повертаючись до вашого першого запитання, хочу сказати, що саме реформа регуляторної бази створила передумови до відродження галузі, яке ми зараз спостерігаємо. Успіхи Держлісагентства очевидні — і це результат роботи всієї нашої команди. Лісники, з якими доводилося спілкуватися, говорять, що не пам'ятають з часів Міністерства лісового господарства такого чіткого та скоординованого управління галуззю. У нас дуже ефективно налагоджена взаємодія між Верховною Радою в особі Комітету з екологічної політики, Міндовкілля та Державного агентства лісових ресурсів. Тільки у разі такої командної гри, щоденної координації дій можна досягти результату. Керівний склад Держлісагентства — це молоді та прогресивні люди з чітким розумінням того, які перед ними стоять завдання, із правильним розумінням стратегічної мети та шляхів її досягнення.  Збереження та розвиток лісового фонду є для них абсолютним пріоритетом.

– Дуже багато дискусій у галузі навколо теми електронних аукціонів. Не всім учасникам подобається, що весь обсяг деревини почали продавати через конкурентні торги.

Зміна правил реалізації необробленої деревини, на мою думку, — найбільш яскраве свідчення системного підходу до розвитку лісового господарства. 

Нагадаю, як продаж відбувався раніше. Практично завжди це були прямі договори. Лісгоспи бажали максимальної безконтрольності. Звісно, це не сприяло ані розвитку прозорого конкурентного ринку, ані наповненню бюджету. Ринок переходив максимально в тінь. Деревину продавали за заниженою вартістю, внески до бюджету зменшувалися, галузь була системно недофінансована. А це значить, що не було коштів для заходів щодо боротьби із пожежами та з поліпшення матеріально-технічної бази. Що таке матеріально-технічна база? Це в тому числі й можливість перейти на нові, прогресивні механізми рубки, найбільш щадні для довкілля. 

Цього року Держлісагентство перейшло на реалізацію деревини на аукціонах. Доходи виросли більш як на 4,5 млрд грн. Податків за 8 місяців цього року додатково сплачено понад 1,4 млрд. З'явилася можливість добре підняти зарплати лісникам, значно збільшити інвестиції в розвиток матеріально-технічної бази.

– Але ж закон, як і раніше, не зобов'язує Держлісагентство продавати деревину на аукціонах. Поки прозорі торги тримаються тільки на політичній волі керівництва агентства.

Це було політичне рішення на рівні Кабміну. Агентство якісно його виконало, що дуже важливо. Але всі рішення уряду реалізовують нижчі структури. На законодавче врегулювання цього питання спрямована розробка закону про ринок деревини. На мій погляд, представлені ще торік версії законопроєкту були не кінця опрацьовані. Не враховувався екологічний аспект, а також інтереси всіх учасників ринку. В альтернативному законопроєкті не охоплювалися всі сфери, які повинен регулювати законопроєкт. Сподіваюся, у допрацьованому варіанті будуть враховані ці прогалини.

– Яку модель ринку необробленої деревини ви бачите на сьогодні?

Модель, якої ми в Комітеті дотримуємося, закладена в останній версії законопроєкту. Документ переданий для розгляду в Комітет економічного розвитку. Модель передбачає продаж усього обсягу деревини через аукціони. Усю сировину, яка проходить переробку, необхідно враховувати. Створюється система електронного обліку на спеціальному лісовому порталі. Інформаційні технології стають доступнішими, тому впровадження такої системи реальне.

– Лісагентство вже заявило про створення системи "Електронний ліс", яка буде враховувати кожне зрубане, продане та відправлене на переробку дерево.

Усе правильно, агентство вже впроваджує цю систему, поки що це пілотний проєкт. У керівника агентства є заступник з цифрової трансформації — молода та прогресивна людина, вони впроваджують цю систему. Певен, у них усе вийде. Що стосується нашого законопроєкту, ми пропонуємо більш масштабну електронну систему, яка буде відслідковувати всі етапи переробки деревини аж до готового виробу або до вивезення продукції за межі України.

– Хто продаватиме деревину — біржі, Prozzoro, інші електронні майданчики?

Це стане одним із наріжних каменів законопроєкту. За той час, поки документ перебував у Комітеті з економічного розвитку та набирав достатньої важливості, були внесені зміни до законодавства. Зокрема, був змінений закон про товарні біржі. У сферу регулювання закону потрапив ринок деревини. Під час процесу подання свого законопроєкту ми були змушені миритися з тим, що ліс слід реалізовувати на біржах. На жаль, у нас в Україні поки що тільки одна біржа відповідає вимогам і проводить торги — це Українська енергетична біржа. Хоча за наявною інформацією, заявки ще чотирьох бірж перебувають на розгляді в Комісії з цінних паперів і фондового ринку. Проте ми опинилися перед проблемою: спрямовувати необроблену деревину на біржу, як цього вимагає нове законодавство, або ж на державний майданчик Prozzoro. Наскільки мені відомо, думки членів економічного комітету ВРУ розділилися. Моя позиція –  будь-який формат реалізації має право на життя. Проте я буду наполягати (і мене підтримує наш Комітет) — не повинно бути злиття двох систем! Або біржі, або інші інструменти. Водночас у законі мають бути прописані запобіжники проти зловживання монопольним положенням. Ринок потрібно розвивати, а не направляти штучно в один потік.

– А чому ви проти різних механізмом торгів?

У різних механізмах, різних умовах проведення торгів закладена можливість для зловживань і махінацій. Хтось із продавців, наприклад, вирішить маніпулювати сортністю та запустить товар на певний торговельний майданчик. Інші будуть реалізовувати деревину через альтернативні механізми, вибудовуючи свою модель. Ми тим самим створимо не один ринок деревини, а два і ще третій — новий тіньовий потік. Тому система повинна бути максимально прозорою з єдиним механізмом, єдиними для всіх правилами та чітким контролем. 

Ще однією важливою складовою законопроєкту є впровадження 50-процентної оферти стосовно того обсягу деревини, яка була раніше куплена й оброблена. Це стимул для збереження та розвитку нашого ринку переробки, можливість для бізнесу працювати стабільно та прогнозовано. Якщо ти цього року купив 100 тисяч кубів, то наступного року можеш гарантовано викупити 50 тисяч, а інші 50 тисяч придбати на загальних підставах на аукціонах. Я вірю, що ця модель задовольнить ринок, створить умови для того, щоб він був цілісним, прогнозованим, якісним і щоб наша переробка розвивалася.

– Питання, яке всіх хвилює: коли відкриють експорт?

На жаль, законопроєкт у тому вигляді, в якому його подавали на розгляд у Раду торік, не враховував перспективи зняття мораторію на експорт. Однак через рішення арбітражу з ЄС питання все-таки доведеться врегулювати. Інакше Україні, на жаль, загрожують санкції. За деякими даними, це може трапитися не пізніше листопада. Швидше за все ці санкції не будуть стосуватися безпосередньо ринку деревини, але можуть торкнутися інших статей експорту, експортних квот. Для нашого торговельного балансу надходження до бюджету — це болісне питання.

Ми опинилися перед дилемою. З одного боку, нам слід виконувати рішення арбітражу та знімати мораторій. З іншого — ми прекрасно розуміємо, що зняття мораторію з урахуванням постійного зростання цін на деревину у світі може викликати безконтрольний експорт і, як наслідок, поступове падіння виробництва всередині країни, втрату робочих місць, соціальну деградацію районів, для яких деревообробка є основним видом діяльності місцевого населення. Тому ми передбачили в законі деякі запобіжники, які не суперечать ані рішенню арбітражу, ані нашим зобов'язанням у межах Угоди про асоціацію. Це не преференції місцевим виробникам, а виключно екологічні аспекти.

По-перше, заборонено вивезення з країни деревини, яка виготовлена з дерев, занесених до Червоної книги. По-друге, на всю деревину, яку будуть відправляти за кордон, слід отримати сертифікат походження. По-третє, експортерові знадобиться довідка про те, що ця деревина була заготовлена в області, в якій рівень лісистості є достатнім. Україна, на жаль, за параметром лісистості набагато відстає від інших європейських країн. Для дозволу вирубування на експорт ми маємо бути впевнені, що в регіоні достатній лісовий фонд, який забезпечить йому сталий розвиток. Як бачите, усі обмеження спрямовані на збереження екологічного балансу.

– Президент Володимир Зеленський поставив завдання висадити мільярд дерев за три роки.  Голова Держлісагентства Юрій Болоховець презентував дорожню карту для країни загалом і для кожного регіону зокрема. Як ви думаєте, упорається?

Мільярд — це дуже багато. Мільярд дерев і мільйон гектарів лісів — це завдання, що вимагають не просто зусиль команди Держлісагентства, але й скоординованих дій всіх нас. І місцева влада, і держадміністрації, і Кабмін, і Рада — всі мають працювати на виконання цієї програми. Чи можливо досягнути такого результату? Я думаю — так. Дорожня карта вже підготовлена, і нам слід чітко та неухильно йти за цим планом. Цілком імовірно, що за рік ми постанемо перед необхідністю переглянути початкові параметри. Однак я не можу сказати, що ми не переглянемо їх у бік збільшення! Я повністю згоден із планами, які були озвучені головою Держлісагентства, напрямками для висадження лісів. Стратегія реалізації проєкту сформована ним грамотно та якісно.

Я б хотів одразу відкинути заяви, що звучали неодноразово, мовляв, програма вплине на степи та луки.  В ухваленому поки що у першому читанні законопроєкті № 5650 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів" чітко сказано, що висадження лісів не може здійснюватися в степових екосистемах. 

– Нещодавно був оголошений конкурс на посаду голови Держлісагентства. Одну з вимог до кандидата — профільну освіту — деякі політики поставили під сумнів. Які якості, на вашу думку, повинен мати головний лісник країни? 

Я відповім дуже просто. Глава агентства повинен мати профільну освіту, досвід роботи в системі та високо оцінюватися фахівцями галузі. Держлісагентство — дуже складний механізм. На жаль, новації, які ми намагаємося впровадити в сфері управління лісовим господарством, зустрічають досить серйозний опір. І це зрозуміло. У лісовій сфері працює понад 100 тисяч осіб. Це величезна інерційна система, яка формувалася багато десятиліть. У деяких регіонах лісові господарства — безальтернативні робочі місця та єдине джерело доходу для людей, що живуть і працюють там. Тому недоцільно призначати керівників, яких люди на місцях не сприймуть. Система втратить будь-яку керованість. 

Реформи необхідні, але необхідна і спадкоємність. Голова агентства — це лідер галузі. Він повинен мати авторитет і сприйматися колективом. Повинен досконало знати професію. Саме досвід, знання не тільки галузі, але й людей, що працюють у галузі, дозволять проводити ті реформи, які ми ініціюємо. Держлісагентство — величезна структура: керівники територіальних управлінь, керівники держпідприємств. Причому кожен керівник ДП — суб'єкт ухвалення рішень, який може вчиняти самостійні дії. 

Тому знову повторю три основні вимоги до керівника лісагентства. Перша — профільна освіта, бо в галузі цінують людей, які розуміють, про що говорять, розбираються в деталях і чітко бачать, хто працює на совість, а хто хитрує. 

Друга — досвід управлінський і досвід роботи в лісі, розуміння того, як посадити, виростити та зберегти ліс. 

Третя — повага та бездоганна репутація. Коли Комітет тільки розпочав роботу, на першій же зустрічі з представниками агентства ми чітко зазначили, що необхідно підіймати престиж професії. У суспільстві склалося негативне ставлення до галузі. Українцям слід показати, що галузь очищується від корупції та корупціонерів, продемонструвати, що люди в галузі знають і добре роблять свою справу. 

Зараз, на щастя, ми з керівництвом Держлісагентства на одній хвилі — у нас спільні пріоритети та спільні цілі. 

– Ви задоволені співробітництвом?

– Так, я задоволений співробітництвом із Держлісагентством. Нещодавно ми відстояли та допомогли провести через Кабмін збільшення відсотка прибутку лісових господарств, що залишається в галузі. Із зобов'язанням, що 70% коштів спрямовуватимуть на матеріально-технічний розвиток і природоохоронні заходи. Це і довіра команді агентства, і своєрідний карт-бланш, який, сподіваюся, використають як треба. 

Загрузка...
Новое видео
Як залишатися у попиті і вміти пристосовуватися до змін — Валерія Заболотна
Загрузка...