22 сентября, 10:09

Завдяки відкритим даним капітальні інвестиції у Дрогобич зросли удвічі — Станіслав Гайдер

Дрогобич став першим серед невеликих міст в рейтингу прозорості Transparency International. Радник мера Станіслав Гайдер, який курує систему Smart City, розповів delo.ua, як їм це вдалося

Завдяки відкритим даним капітальні інвестиції у Дрогобич зросли удвічі — Станіслав Гайдер
Радник міського голови Дрогобича Станіслав Гайдер

Два роки тому Дрогобич на Львівщині став першим містом в Україні, де комплексно було впроваджено систему Smart City. Тепер мешканці міста можуть онлайн отримати 150 різних адміністративних послуг. Delo.UA поспілкувалось з керівником проекту Smart City Станіславом Гайдером, щоб дізнатись, як Дрогобичу вдалось запровадити систему Smart City та які плани міста на найближчий час.

У цьому році Дрогобич піднявся на друге місце у Рейтингу прозорості 100 найбільших міст України від Transparency International Ukraine, а вже у вересні цього року отримав нагороду на Open Data Award, як місто, що найбільше приклало зусиль до розвитку відкритих даних в Україні. Це стало можливим завдяки програмі "Дрогобич — Smart City". Можете розказати про цей проект? Як тривала робота над ним?

Проект "Дрогобич — Smart City" стартував у 2016 році. Головна ціль цього проекту — це налагодити комунікацію між владою, громадою та бізнесом, а також навчити службовців приймати обґрунтовані рішення, керуючись даними та покращити екосистему в місті.

Завдяки проекту "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах" ми навчились працювати з даними, зуміли їх правильно структурувати та відкривати для громадськості. Це відразу позначилось на кількості запитів до міської влади — 475 звернень у 2016 році і 270 звернень у 2017 році.

Відкриті дані для Дрогобича стали фундаментом для всього проекту "Smart City".

Наступний наш крок — опрацювати ці дані за допомогою активістів, а також створити е-ресурси для більшого розуміння мешканцями міста тих чи інших процесів. Важливо, щоб дані були не інформаційним шумом, а сигналом, як для влади, так і для громади.

Скільки всього активістів у Дрогобичі, які приймають участь в житті міста?

За моїми оцінками це приблизно 2-3% населення, але вони насправді роблять політику на все місто. Тому нам в першу чергу треба показати цим людям, що влада відкрита та хоче чути громаду.

Ми відкрили максимальну кількість даних про комунальні служби, навіть кількість витрачених коштів на відрядження. На порталі відкритих даних можна бачити діяльність управління освіти, охорони здоров"я, зокрема, як працюють лікарні та скільки хворих, якого року і скільки обладнання. Цей пакет інформації можна отримати без запиту, а просто з інтернету.

Скільки ж коштувало запустити Smart City у Дрогобичі?

Запуск всього проекту "Дрогобич — Smart City" обійшовся нам в 800 тис. грн. Завдяки КУ "Інститут міста Дрогобича" це було $25 тис. міжнародної підтримки та $6 тис. співфінансування міської ради і всі ці кошти пішли на інфраструктурні проекти (Wi-Fi зони, інформаційно-сенсорні кіоски та ін).

Що ж до програмного забезпечення, яке працює в місті, то воно вже було надано місту від таких структур, як проект "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах", фонд "Східна Європа", Центр політичних студій та аналітики "Ейдос", проект "iGov", громадянська мережа "Опора", проект "OpenADV" та ін. Нам лише потрібно було це все імплементувати під потреби нашого міста та в деяких випадках доробити код.

Що було найскладніше впроваджувати в Smart City?

Коли ми тільки почали робити перші кроки (два роки тому), то було тотальне нерозуміння. Люди не знали, що таке Smart City і як з цим працювати. Вони об"єктивно вважали, що місто знову витратить кошти на чергову авантюру. Тому ми розпочали спільно з керівником КУ "Інститут міста Дрогобича" Володимиром Кондзьолкою проводити інформаційну кампанію та створили робочу групу з найактивніших громадян, які й диктували порядок денний.

Також започаткували школу "Smart Citizen" спільно з проектом "Київський діалог", де в старших класах шкіл та університеті міста проводимо лекції про переваги проекту "Дрогобич — Smart City". 95% молодих людей не знають, який бюджет міста, хто приймає рішення в раді, хто депутат по їхньому округу.

Нам, як громаді треба звикнути нарешті до того, що треба бути господарями свого міста, а не гостями у ньому.

А чи вже є якісь економічні наслідки від Smart City?

Наведу два приклади, які, на мою думку, є дуже промовистими. Після відкриття даних про кількість наданих дозволів від зовнішньої реклами у місті, надходження зросли у два рази. Якщо у 2016 році це було 176 тис. грн. (відсутні відкриті дані та е-сервіс), то у 2017 році — 350 тис. грн (запроваджено сервіс на основі відкритих даних).

Як ми цього добились? Ми прийшли у відповідний відділ, який займається рекламою, і взяли у них адреси усіх біл-бордів та сіті-лайтів, на які були видані дозволи. Ми їх нанесли на спеціальну мапу і додали функцію feedback. Тепер кожен громадянин може дізнатись, чи законний той чи інший біл-борд. Якщо ж він виявляє незаконну рекламу, то відповідна інформація завдяки додатку надходить у відділ міської ради, який може або узаконити, або демонтувати біл-борд. Лише за перший місяць роботи у нас було 4 випадки повідомлення про незаконні біл-борди.

Інший приклад. Завдяки роботі з даними у сфері енергозбереження всі комунальні заклади щодня подають показники енергоспоживання в е-систему. Відтак, кожна будівля має клас енергозбереження, і якщо садок з класом енергоефективності "Е" подає запит на закупівлю мультимедійного класу — йому буде відмовлено, адже спершу треба кошти спрямувати на енергозберігаючі заходи. Більше того, завдяки цьому проекту в Дрогобичі найближчим часом запрацює проект "ЕСКО-партнерство".

Нині жителі Дрогобича можуть онлайн отримати 150 послуг. У планах у вас — 300 послуг. Коли плануєте досягти такого показника?

Ми зараз дуже стрімко зростаємо — ще весною громадянам були доступні лише 53 послуги онлайн. Нині їх уже понад 150 і їхня кількість буде рости. Коли ми досягнемо 300, сказати складно. Однак хочу наголосити, що важливо не кількість послуг онлайн, а їхня популярність.

Найзатребуваніші послуги на сьогодні — це отримання субсидій, різного роду допомоги, продовження/анулювання дозволів та черга на отримання біометричних документів.

Більше 6 тис. мешканців за 1,5 року скористались нашими онлайн послугами.

Ще один важливий проект — це електронна медицини міста, де кожен може записатись на прийом до сімейного чи вузькопрофільного лікаря, а з травня ми запровадили е-декларування лікаря з пацієнтом. І за останніми даними можу з впевненістю констатувати — ми побороли живі черги під кабінетами лікарів.

Чи був опір з боку чиновників впровадженню електронних сервісів?

Всі ми хочемо змін, але десь глибоко в середі сидить консерватор, і дуже складно себе пересилити та розпочати працювати у новому форматі. Цю проблему ми вирішили шляхом електронних онлайн звітів міському голові.

Кожного тижня ми формуємо звіти про те, як працює той чи інший сервіс. Відтак, міський голова коли бачить просідання тої чи іншої служби, скликає нараду. Якщо у вказаний термін покращення не відбулося — відбувається депреміювання (кожен проект підкріплений нормативно-правовим актом, в якому знаходиться пункт "Депреміювання").

Ніщо так не збільшує любов до країни, як високі штрафи.

Чи залишились живі черги в комунальні служби?

За два роки черги зменшились на 70%. Однак ми зараз працюємо над тим, щоб вони зникли зовсім.

Які нові послуги плануєте ввести вже найближчим часом?

Ще в липні разом з Animal ID ми запровадили унікальний сервіс — реєстрацію домашніх тварин через міські сервіси. Відтепер кожна тварина матиме свій унікальний жетон, де будуть контакти її власника. Електронна реєстрація тварин сприятиме вирішенню проблеми з безпритульними тваринами, їх швидкому поверненню у випадку, якщо домашній улюбленець загубиться або ж у випадку, якщо тварина напала на перехожого, віднайти власника та притягнути його до відповідальності.

У мене на столі зараз понад 20 проектів, які мають реалізовуватись у найближчий рік. Ще до завершення 2018 року має запрацювати багатофункціональна "Картка містянина", проект "Маршрутний транспорт міста онлайн". Також у жовтні стартуватиме проект по безпеці міста "Safe City", який включатиме в себе ситуаційний центр, сотні камер по місту та єдиний контактний центр допомоги. Працюємо над оцифруванням всіх документів міської ради починаючи з 1990 року. А також плануємо запустити перший проект на blockchain.

Не пропустите самые важные новости и интересную аналитику. Подпишитесь на Delo.ua в Telegram

автор:
по материалам:
"Дело"
раздел:
теги: