Персональний учитель, який завжди на зв'язку. Чи покладе ШІ кінець епосі EdTech

В останні десятиліття розвиток технологій значно змінив обличчя освіти. Штучний інтелект зі сторінок наукової фантастики зненацька увірвався у наше щоденне життя. Серед ринків, що похитнулися під його впливом, опинилася традиційна освіта. Це й не дивно, адже ця галузь довгий час залишалася досить консервативною.

Однак, що насправді дивує – так це те, що під загрозою нібито може опинитися й сфера EdTech, яка останніми роками ставала рушійною силою інновацій в освіті. Онлайн-курси, віртуальні лабораторії, інтерактивні підручники – все це здавалося неможливим ще якихось 20 років тому. І ось тепер, коли EdTech нарешті завоював стійкі позиції, з'являється новий конкурент – штучний інтелект.

Три сценарії, як ШІ може революціонізувати технологічну освіту

Сценарій перший: Демократизація освіти 

Це утопічний сценарій розвитку подій, коли ШІ зробить якісну освіту доступною для людей у ​​всьому світі, незалежно від їхнього місця розташування чи соціально-економічного статусу. Утім, навіть такий ідилічний сценарій не задовольнить потреби усіх студентів, особливо якщо ми говоримо про дітей. Адже більшості людей елементарно не вистачить мотивації, аби ретельно виконувати вказівки ШІ. Усім нам у процесі навчання час від часу потрібно чути слова підтримки та похвали, а отримувати їх від людей усе ж набагато приємніше, ніж від автоматизованої платформи.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Сценарій другий: Тотальна персоналізація навчання

Якщо ШІ стане основою для персоналізованих навчальних програм, кожен учень зможе здобути освіту, яка відповідає його потребам і стилю навчання. У майбутньому освітні платформи на базі ШІ зможуть адаптуватися до потреб кожного учня й надавати йому пояснення та приклади, які дотичні до його персонального досвіду та відповідають його темпу навчання та рівню знань.

Утім, такий сценарій лише стимулюватиме попит на EdTech-рішення, в які інтегрований ШІ. А складно встояти на ринку буде лише тим EdTech-компаніям, які їх не впровадять.

Сценарій третій: Гібридне навчання 

У випадку, якщо ШІ буде використовуватися як доповнення до основної навчальної програми, можемо очікувати на ідеальний метч. Тоді ШІ не замінить вчителів та менторів у системі онлайн-курсів, а лише допоможе їм оптимізувати деякі елементи освітніх систем. Наприклад, автоматизувати рутинні завдання, такі як оцінювання чи підбір персоналізованих рекомендацій. Це дозволить викладачам зосередитися на більш важливих аспектах навчання і приділяти більше часу на особисте спілкування з учнями, залучення їх у творчий процес, проведення інтерактивів, які штучному інтелекту ще не під силу. 

Як онлайн-курсам конкурувати з ШІ

Аби збудувати кар’єру, треба рухатися поступово: з постійним зворотнім зв’язком від себе й ринку на кожному етапі. Персоналізований фідбек – те, на що можна спиратися й робити ставку, і в EdTech зокрема. Освіта повинна відрізнятися від алгоритмів ШІ, бути не просто центром, що віддає вказівки й інструкції, а середовищем, де є люди і можливості, завдяки яким можна розкрити таланти й інтереси, рухатися до задоволення від кар’єри та навчання.

Тому головна перевага, завдяки якій технологічна освіта не зможе бути повністю поглинута штучним інтелектом – це можливість надавати студентам унікальний освітній досвід та менторську підтримку. Так, ШІ може допомогти зробити освіту більш персоналізованою, але він не зможе гарантувати учням цінність людського досвіду та взаємодії. Він може автоматизувати процеси, але не може навчити емпатії, креативності та критичному мисленню. Ці навички зароджуються з людської взаємодії.

Тож тепер головне завдання куратора на курсах — не дати студенту інформацію і перевірити її засвоєння, а спонукати його проявити ініціативу в навчанні, ефективно використовувати отриману інформацію, комбінувати її й застосовувати отриманий результат у розв’язанні свого завдання. 

Освіта майбутнього має бути гібридною, поєднуючи в собі найкращі здобутки як людського, так і штучного інтелекту. Вона має бути гнучкою, персоналізованою та орієнтованою на розвиток навичок, необхідних для успіху у 21 столітті.

Як будувати навчальний процес відповідно до нових реалій

Не варто думати, що нейроінструменти – це чарівна лампа Алладіна, яка здатна виконати будь-яке бажання. Безсумнівно, завдяки ШІ нас накриє лавиною нового контенту: книг, текстів, графіки, аналітики. Кожен зможе згенерувати рекламу чи написати есе за допомогою АІ-інструментів. Це правила нової реальності, для яких не спрацюють ні заборони, ні ігнорування. Тому вихід для EdTech – адаптувати і адаптуватися, себто готувати кадрів, які вмітимуть поводитися з ШІ.

«Розвивайся або помри!» — каже нам новий світ. І насправді, революцію зробить не АІ, а люди, які вміють ним користуватися. Штучний інтелект може генерувати безліч інформації, але важливо вміти її аналізувати, оцінювати та відрізняти правдиві дані від фейків. 

Проникнення ШІ вимагає від людей нового часу нових навичок: вміння ставити правильні питання, розуміння процесів, які можуть бути автоматизовані та віддані на виконання чат-ботами, розробки власної освітньої траєкторії та зосередженого її дотримання. 

Тому головне завдання викладачів наразі – навчати студентів цих нових вмінь, зокрема відповідальних способів спілкування людини з машиною. Попит на це зараз дійсно колосольний. Із власного досвіду: коли ми пушнули новий блок про машинне навчання та автоматизацію до старого курсу з Python, продажі цього курсу зросли на 46% за місяць.

Хоча штучний інтелект, дійсно,  може допомогти у розв'язанні проблем, важливо навчати студентів правильно формулювати запити й  розумітися на етичних аспектах відповідального використання АІ.

Навчання повинне бути максимально практичним, щоб студенти могли вчитися на реальних проектах і завданнях. У цьому контексті важливо давати студентам можливість самостійно досліджувати та експериментувати з ШІ.

І вже зараз треба пам’ятати, що штучний інтелект стирає кордони, тому треба вчити студентів мислити глобально та співпрацювати з людьми з інших країн. Навчання повинне готувати студентів до роботи в мультикультурних командах.

Загалом запорука стійкості EdTech-бізнесу у часи буму нейромереж полягає у тому, щоб будувати освіту, базовану на практиці, на вирішенні проблем, що потребують глобального комплексного мислення. І тоді жоден штучний інтелект не буде нам страшним.