"Швидка енергетична допомога": як приватні компанії можуть прискорити відновлення

Зміна тактики російського агресора щодо енергетичного терору та його посилення викликали серйозні проблеми як в генерації, так і в передачі та розподілі електроенергії. Наслідком стали обмеження споживання як населення, так і бізнесу за графіками стабілізаційних відключень.

Як можна мінімізувати період обмежень? Звичайно передусім посиленням захисту — як активного (ППО, ОЕБ, антидронові системи), так і фізичним захистом (як мінімум 2-го рівня, проти уламків). А як пришвидшити, коли пошкодження підстанції, ліній електропередач, розподільчих пунктів вже сталося? По-перше — створенням аварійного запасу обладнання, запчастин і матеріалів. Як звітувало та "Укренерго", і за наявними в автора даними, і в ОСР, певний такий запас накопичено.

Певну позитивну роль в цьому відіграє західна допомога, що координується Міністерством енергетики через Фонд відновлення енергетики, обсяг якого склав за 3,5 р. широкомасштабної війни 1,2 млрд дол. Отож можна припустити, що з ремонтами елементарно не встигають аварійні бригади операторів передачі та розподілу. Тоб-то, по-друге, необхідне залучення більшої кількості фахівців-енергетиків, особливо в конкретних, найбільш постраждалих локаціях.

У 2022-24, коли ворог бив переважно по окремих регіонах (Схід, Київ, Південь), майже не завдаючи ударів по Центру та Заходу, проблему оперативно, в ручному режимі вирішували взаємодопомогою між ОСР. Так, бригади монтерів "Черкасиобленерго", "Львівобленерго", працюючи вахтовим методом, допомагали відновлювати мережі Миколаївщини, що перебувала у 2022 під прямими обстрілами ворожої артилерії з тоді тимчасово окупованої Херсонщини. Потім, у 2023 вже робітники "Миколаївобленерго" разом з бригадами "ДТЕК Мережі" відновлювали лінії електропередач на деокупованій Херсонщині. Відбувалося дуже просто — на селекторі міністр просив по допомогу й ОСР приходили один одному на поміч.

І навіть майже ще рік тому, у листопаді 2024 року за ініціативою Міненерго та АТ "Українські розподільні мережі" були сформовані чотири бригади зі складу фахівців "Тернопільобленерго" та "Хмельницькобленерго", що допомагали відновлювати мережі "Запоріжжяобленерго", що тоді почали сильно страждати від КАБів. Допомагали й у відновленні енергообладнання. Крім того, як переказували мені в східних ОСР, майже весь період широкомасштабної війни, бригади обленерго дуже часто допомагали лагодити після обстрілів високовольтні мережі та підстанції 330 і 700 кВ "Укренерго".

Наразі ж ворог б’є хоч і точково, по конкретних об’єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії, але ці удари охоплюють всі регіони — від Львова і Тернополя до Харкова і Запоріжжя. Окрім того, якщо на Сході це КАБи, то в центрі, на півночі й півдні це вже не просто дрони, а рої дронів, проти яких безсильна навіть ППО, як зазначив нещодавно в кулуарах одного з енергетичних форумів заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький. Тобто пошкодження неминучі. По всій країні. А ось модель "Міністерство кинуло клич і ОСР допомогли один одному" вже не спрацює. Бо ситуація критична скрізь.

Проте, якщо десь вона критичніша, як це нівелювати та пришвидшити процес відновлення живлення? Можна і треба залучати не зовсім поки що задіяний ресурс — приватні компанії, що спеціалізуються на монтажу, ремонту електромереж та інсталяції обладнання. Прикладом такого залучення є участь приватної "НТК ЕНПАС­ЕЛЕКТРО" у відновленні постраждалих ГЕС "Укргідроенерго". Серед опитаних автором підрядників ще ніхто не був залучений до відновлення мереж після ударів агресора цього року. А потенціал в них є. Наприклад в Центральній Україні є компанія — "Центр-Монтаж-Енерго", що збудувала за час широкомасштабної війни 171 км інженерних мереж. На Київщині є ТОВ "ВАП-БУД", що має аналогічний досвід. Їм під силу і ремонт, і будівництво не тільки ліній 0,4/10 кВ, а й 35 кВ, їх фахівці мають досвід ТП 10/0,4 та реконструювали підстанції 35/10 кВ.

Модель їх залучення може полягати у створенні мобільних бригад, які за визначеними Координаційним штабом з захисту енергетичної інфраструктури при Агентстві відновлення локаціями, можуть в найкоротший термін бути залученими до ремонтів. Формуванням та контрактацією таких бригад могло б зайнятися Міненерго. На наш погляд 15-20 таких повноцінних бригад, укомплектованих власною технікою, інструментом, спецодягом приватних підрядників могли б значно прискорити відновлення тих об’єктів енергетичної інфраструктури, функціонування яких важливо для забезпечення балансування Об’єднаної енергосистеми України. Або тих підстанцій, ЛЕП, які забезпечують цілі міста та регіони. Наприклад, пару тижнів тому їх можна було б спрямувати на Чернігівщину, минулого тижня — на Кіровоградщину.

"Швидка енергетична допомога" для ремонтів постраждалих мереж і підстанцій не тільки дасть населенню можливість більше часу бути зі світлом. А й зробить енергосистему України більш стабільною, а значить менш вразливою для ударів ворога.