Новий закон про ОСЦПВ: "діжка меду" для постраждалих в ДТП та «ложка дьогтю» для ринку

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

"Автоцивілка" є найбільш знайомим та звичним для українців видом страхування. В 2023 році було укладено 7,7 млн. внутрішніх договорів ОСЦПВ та 1,6 млн. договорів «Зеленої картки», наявність якої є обов’язковою вимогою при перетині кордону України на виїзд автівкою.

Це достатньо добре працюючий механізм компенсації шкоди постраждалим в ДТП та захисту фінансових інтересів винуватців аварії. В минулому році страховики ОСЦПВ та МТСБУ разом сплатили постраждалим 4,3 млрд. грн., також за останні роки страхові компанії та Бюро зробили багато для прозорості ринку та підвищення довіри до страхування.

Але є досить болючі питання, що неможливо було вирішити в рамках актуального правого поля: чинний закон "Про ОСЦПВ" був прийнятий 20 років тому (в 2004 році), і застарів в певних аспектах.

Робота над новим законопроєктом велась з 2015 року, і тільки зараз добігає завершення. В найближчі тижні поточну редакцію, напрацьовану разом із страховиками ОСЦПВ та об’єднаннями учасників ринку, розгляне профільний комітет Верховної Ради із фінансів, митної та податкової політики, після чого він має бути винесений на голосування до залу на друге читання.

Норми нового закону наберуть чинності із початку 2025 року.

За думкою експертів ринку, новий закон містить як "бочку меду" для учасників дорожнього руху, так і «ложку дьогтю» для страховиків ОСЦПВ та їх об’єднання – МТСБУ.

Спочатку про позитивні моменти. Законопроєкт розшиває ряд вузьких місць, що роками створювали проблеми для постраждалих в ДТП, а саме:

• Страхові виплати будуть здійснюватися у розмірі необхідному для відновлення транспортного засобу (без врахування т.з. "зносу" на запчастини). Згідно до чинного закону, компенсація із «зносом» ставила власників старих авто перед необхідністю покривати частину витрат на ремонт автомобіля із власної кишені, чи стягуватися її із винуватця через довгі судові процедури.
• Посилюються гарантійні функцій МТСБУ щодо здійснення виплат за зобов’язаннями так званих "проблемних" страховиків ОСЦПВ, тобто тих компаній, що припинили діяльність і не виконали зобов’язання перед постраждалими. Тепер в законі прописана передача портфеля договорів страховика, що йде із ринку, іншій компанії-члену Бюро, яка виконуватиме всі його зобов’язання.
  

Якщо портфель не передається, компенсацію в подібних випадках візьме на себе МТСБУ. Відмінність із нормами, що діють зараз, полягає в тому, що Бюро буде сплачувати за компанії, що пішли з ринку, не очікуючи завершення процедури банкрутства чи ліквідації як це робиться зараз, а з моменту анулювання ліцензії страховика або виключення його із членів МТСБУ.

Завдяки цьому строки отримання постраждалими у ДТП страхового відшкодування мають значно скоротитись: від декількох років, як це відбувається зараз, до кількох місяців.

Серед інших позитивних новацій, закріплених в новому законі: поступове збільшення страхових сум (максимальних страхових виплат) до розмірів, встановлених в країнах Європейського союзу; скорочення строків виплат, запровадження прямого врегулювання у всіх випадках дорожньо-транспортних пригод та відмова від франшизи.

Зрозуміло, що результатом цих новацій стане значне зростання кількості і обсягу виплат постраждалим. Разом із запровадженням новим законом принципу вільного ціноутворення це неминуче призведе до зростання цін на "автоцивілку", і їх наближення орієнтовно до рівня східноєвропейських країн, де середня премія щонайменше в два-три рази вище, ніж в Україні. Сьогодні середній платіж в Україні – 1,1 тис. грн., але він дуже диференційований та може бути меншим вдвічі у автовласників, що живуть в невеликих населених пунктах та більшим у 2-3 рази для тих, хто живе у великих містах.

Інші негативні наслідки чекають на страховиків та саме МТСБУ: спірними нормами в новому законі учасники ринку вважають питання корпоративного управління Бюро. Поточні вимоги законопроєкту зроблять українське Бюро чи не найзарегульованішим серед аналогічних європейських структур.

Ми детально вивчили європейський досвід щодо систем управління Моторними Бюро. В усіх європейських кранах воно є незалежною організацією, якою керують самі страховики. Крім того, жодна Євродиректива із страхування (основні принципи яких лягли в основу нового закону) взагалі не містить ніяких норм та вимог щодо державного нагляду чи регулювання роботи таких структур.

Серед положень проєкту закону "Про ОСЦПВ", які учасники ринку вважають негативними для його розвитку – спроби нав’язати Бюро непритаманні таким структурам функції, та нагляд із боку НБУ майже на тому ж рівні, як і для фінансових установ, наприклад, вимоги щодо затвердження на посадах керівників МТСБУ та частини співробітників Нацбанком.

МТСБУ – громадське об’єднання страховиків, не є фінансовою установою, не отримує гроші від споживачів. Регламентні виплати, які воно здійснює відповідно до закону певним категоріям постраждалих – це виключно кошти страховиків-членів Бюро, акумульовані в його гарантійних фондах. Держава жодним чином не фінансує МТСБУ і не несе відповідальності за виплати постраждалим.

Тому страховики вважають, що НБУ як державний регулятор не може втручатись у питання управління їх об’єднанням, яке по суті є саморегулівною неприбутковою організацією.

На рівні країни ми повинні почати із основного – створення такої законодавчої бази для будь-якої галузі, яка унеможливіть для чиновників спроби "покерувати" бізнесом чи громадськими об’єднаннями, або тиснути на них через безпідставно завищені регуляторні вимоги. Після декількох нещодавніх вельми резонансних «наїздів» на підприємців влада заявила про неприпустимість таких підходів. Для сфери ОСЦПВ зараз як раз «час Х», коли треба прийняти виважені законодавчі рішення.

Професійні об’єднання страховиків кажуть, що планують ініціювати дискусію з членами парламенту щодо внесення відповідних правок в розділи про корпоративне управління, відстояти європейський підхід до саморегулювання.