Дивіденди з панамками

В.ТУРЯНИЦЯ,прес-секретар РВ ФДМУ вЗакарпатській області

Дивіденди — панамками обіцяв виплатити акціонерам голова правління ВАТ "ХВТПФГУ "Хуст" Іван Попович. Співвласники підприємства від хавтура відмовилися: повважали за актуальніше налагодити роботу колективу. І… обрали нового керівника.

Але про все — по порядку. Ситуація на виробничо-торговельному підприємстві "Хуст", яке Іван Попович очолював понад 14 років поспіль, навесні цього року стала вибухонебезпечною. Засоби масової інформації краю широко повідомляли читацький загал про конференцію, на якій голові правління трудовим колективом було висловлено ряд серйозних претензій, а в кінцевому підсумку — недовіру. Але до загальних зборів акціонерів ВАТ "Хуст", які відбулися 24 липня 1997 р., Іван Попович не вірив, що його директорська пісня, як то кажуть в народі, проспівала. Не йняв віри у це аж до кульмінаційного моменту шестигодинного заходу — таємного голосування за висунуті зборами кандидатури його та І.Луп"яка. Воно й не дивно! Якщо увесь трудовий колектив ВАТ "Хуст" із 100% статутного фонду спромігся викупити ледь більше 13, юридичні та фізичні особи з інших областей України в ході сертифікатних аукціонів за ПМС та КС — понад 40, то сам керівник зі своїм кланом родичів та однодумців, що є акціонерами підприємства, розраховував маніпулювати під час голосування пакетом понад 20%. Коли ж до цих голосів додати голоси державного пакета — близько 30%, тобто регіонального відділення ФДМУ в Закарпатській області, на підтримку якого пан Попович, без сумніву, мав підстави розраховувати — більшість при голосуванні була майже забезпечена. Але…

Звіт голови правління ВАТ "Хуст" Івана Поповича, який заслуховували збори (а в них взяли участь 356 акціонерів та їх представників, котрі володіють пакетом акцій у 85% статутного фонду) згідно з першим питанням порядку денного, не міг задовольнити присутніх. Протягом останніх років на підприємстві стався і триває різкий спад обсягів виробництва, не ліквідовані дебіторська та кредиторська заборгованості (відповідно півмільйона та півтора мільйона гривень), скоротилася чисельність працівників з 1 074 (у 1990 р.) до 623 (з 1996 р.). Минулий рік повністю відпрацювали 190 осіб. Інші ж — уже 2 роки в періодичних безоплатних відпустках. Середня заробітна плата на підприємстві становить 35 грн. Все це, на думку більшості промовців, що дісталися трибуни в ході обговорення звіту, запропонованого старим правлінням, — наслідок економічно безграмотних, а інколи й безглуздих рішень голови правління фірми "Хуст" Івана Поповича. Головне, в чому звинувачували керівника: рішення приймає одноосібно, не рахується й не цінує думки провідних спеціалістів, не терпить ніякої критики і… навіть мстить за неї.

Ще більше невдоволення в учасників зборів викликав звіт ревізійної комісії. Замість нього фактично присутнім прочитали відповідь на колективну скаргу в УМВС області, підписану ніби-то самим генералом Москалем: всі претензії до керівника фірми "Хуст" Івана Поповича, мовляв, безпідставні, ніяких зловживань службовим становищем перевіркою правоохоронних органів не встановлено. Але на місці ситуацію, далебі, вивчили краще. Обговорюючи запропоновану ревізію діяльності правління, учасники зборів пораз висловлювали таке обурення, що його неможливо було вгамувати, і врешті-решт більшістю голосів постановили: звіт не затверджувати.

Уважно прослухавши, доповнивши та проголосувавши за нову редакцію статуту й інші нормативні документи, за якими віднині житиме ВАТ "Хуст", збори перейшли до найактуальнішого питання — виборів керівних органів відкритого акціонерного товариства — спостережної ради, ревізійної комісії, голови та правління. До першого органу увійшли акціонери: колишній начальник відділу реалізації Ігор Стефанишин (його обрано головою), директор Вільшанського дитбудинку Іван Бігунець, начальник відділу економіки райдержадміністрації Володимир Жига, представник АТІК "Енерго-інвест" Леонід Сосюкін та генеральний директор МІК "НЕП" Олександр Красун.

І ось — момент кульмінаційний — вибори голови правління.

Висуваються кандидатури: головний інженер Марія Наливайко, заступник директора з економіки Олена Лукачко, голова правління ВАТ Іван Попович, начальник приготовчого цеху Іван Луп"як, колишній заступник директора з комерції Тиберій Бейкеші, начальник відділу економіки райдержадміністрації Володимир Жига…

Мабуть-таки, не з найгірших підприємств колишня фетрофільцева фабрика, якщо виростила таку плеяду достойних зайняти керівне крісло працівників. Коли б обирала я, то перевагу б віддала жінці, скоріше за все Марії Наливайко. Гадаю, у залі знайшлося б чимало таких, хто мене підтримав би, та представниці слабкої статі чомусь спасували, знявши свої кандидатури. Добровільно зійшли з виборної дистанції й інші кандидатури (окрім Володимира Жиги, котрий не перебуває у трудових відносинах з колективом, а тому й не міг висуватися). Отже, до бюлетеня для таємного голосування було внесено два прізвища: Івана Поповича та Івана Луп"яка.

Некомп"ютеризовані підрахунки голосів добряче "мотали" час і нерви. Більшість виявилась на боці Івана Луп"яка, а, оскільки, регіональне відділення ФДМУ в Закарпатській області завжди намагається підтримувати інтереси трудових колективів, його представник Нінель Замула долучила до цієї більшості й голоси державного пакета. У підсумку вийшло переконливо: за Івана Луп"яка — 59,5%.

Будемо сподіватися, що на цей раз колектив у своєму виборі не помилився…

o o o o