Воза з місця не зсунули

13 січня вийде перший у новому році номер "Інвестиційної газети", де ми напишемо, як жила та працювала країна у 1997 році та зпрогнозуємо, як вона житиме та працюватиме у 1998-му.

Зробити це не вельми важко. Бо відтоді, як була подолана гіперінфляція та здійснена грошова реформа, все в Україні іде накатаною стежкою. Іншими словами, в Україну прийшла стабільність. Стабільне протистояння законодавчої та виконавчої влади. Триває таке собі перебріхування з дотриманням вимог чинного законодавства та в межах відповідних повноважень. Тобто без участі танків, голодуючих студентів та повних бензовозів. Народ, щоправда, проблемами співпраці гілок влади не вельми опікується, але є про що поговорити.

Стабільне знущання над підприємцями у вигляді змін податкових законів. Прогресивні, в принципі, закони про ПДВ та про податок на прибуток підприємств були прийняті з такою кількістю огріхів та введені в дію таким варварським чином (без попередження, посеред фінансового року, з недопрацьованою нормативною базою), що завдали суттєвого удару по підприємництву.

Стабільна щорічна урядова криза. Вже давно люди навіть не намагаються запам"ятовувати, хто яким міністерством на даний час керує. Не кажучи вже про роль міністерств в функціонуванні економіки.

Лише стабільність на своєму посту Віктора Ющенка асоціюється з стабільністю національної валюти.

Стабільне прозріння щодо відправленого у відставку прем"єр-міністра. Пост прем"єра — як тест на людські та ділові якості. Виявляється, досить пробути на цьому посту один рік, як будь-яка людина невпізнанно змінюється! То може не в людях справа — просто посада така? Тим більше, що після звільнення так і кортить пройти тест на загальнонародну любов. Половині працюючих стабільно невчасно платять зарплату. Настільки стабільно, що думаєш, може це одна з складових економічної реформи?

Україну стабільно не сприймають у світовому співтоваристві. Принаймні не сприямають так, як інших — рівноправних партнерів з власною думкою. Найгірше у цьому несприйнятті те, що Україні не дають повноцінних кредитів. А для надання жалюгідного стенд-баю висувають безліч не завжди слушних умов. Нікого в Європі не бентежить, що українці можуть мати свою думку щодо необхідності смертної кари. "Finansial Tіmes" продається в Україні за найдорожчою в світі ціною — 8 грн. (навіть у Москві дешевше)... Хіба що Г.Удовенко гідно Україну в ООН репрезентує. Та це скоріше виняток. В рамках загальної стабільності.

Стабільно незручні для життя українські міста та села. За межами Києва та ще кількох великих міст люди вже звикли до відсутності громадського транспорту та призвичаїлися жити в межах пішої досяжності. Мала приватизація, яка, як відомо, загалом закінчена, та на яку покладалися великі надії, майже нічого не змінила в обличчі наших міст. Ніде поїсти та переночувати. Темно.

Чи позбудемося ми наступного року такої стабільності? "Інвестиційна газета" відповість на це 13 січня.

Ігор Ляшенко