Як повідомляє Dilo, відповідну ініціативу мер представив під час засідання Ради Коаліції за участю представників центральної та місцевої влади, профільних міністерств і служб.

За словами Терехова, у Харкові вдалося скоротити час визначення місця російського удару з 5 хвилин до 30 секунд. Крім того, завдяки диференційованій системі оповіщення тривалість повітряних тривог у місті за 86 тижнів зменшилася на 39,75%.

Як працює система цивільного захисту Харкова

Запропонована модель передбачає координацію роботи міської влади, Державної служби з надзвичайних ситуацій, поліції, екстреної медичної допомоги, енергетичних і газових служб. Також налагоджено взаємодію зі Збройними силами України.

Усі служби обмінюються інформацією в межах спільного оперативного простору, зберігаючи власні повноваження. Це дозволяє скоротити час на передавання повідомлень, погодження рішень і залучення необхідних фахівців.

Терехов розповів, що ідея створення ситуаційного центру виникла ще до початку повномасштабного вторгнення. Під час розроблення системи місто вивчало досвід США щодо реагування на надзвичайні ситуації.

Одним з елементів системи стало диференційоване оповіщення про повітряну небезпеку. Воно дозволяє окремо оголошувати тривогу для Харкова залежно від характеру загрози, не прив'язуючи її автоматично до всієї області.

Для визначення місць влучань використовують спеціалізовану систему відеоспостереження. За словами міського голови, завдяки їй час встановлення місця удару скоротився до 30 секунд, а міські служби можуть прибути на місце події за 5–6 хвилин.

Крім того, для координації роботи застосовують спеціалізований радіозв'язок, зокрема для попередження працівників про небезпеку повторних обстрілів.

Що пропонують запровадити в інших громадах

Мер Харкова запропонував адаптувати систему до потреб інших українських міст і громад, враховуючи їхні ресурси та безпекові умови.

"Ми пропонуємо використати наш досвід для створення єдиного загальнонаціонального стандарту, моделі цивільного захисту та оперативного реагування, який можна адаптувати для потреб різних українських міст", – заявив Терехов.

За його словами, система має охоплювати не лише оперативну координацію служб, а й облаштування укриттів, формування матеріальних резервів, забезпечення резервного енергопостачання, підготовку персоналу та регулярні тренування.

Окрему роль у реагуванні на наслідки обстрілів відіграють комунальні служби, які допомагають розбирати завали, перекривають пошкоджені комунікації та відновлюють електро-, водо- і теплопостачання.

Терехов також зазначив, що подібні механізми реагування можуть використовуватися після завершення війни – під час пожеж, техногенних аварій і стихійних лих.

Зазначимо, на тлі регулярних російських обстрілів питання цивільного захисту залишається особливо актуальним для прифронтових громад. Водночас можливості громад відрізняються залежно від їхнього розташування, фінансування та наявної інфраструктури, тому запровадження спільних стандартів потребує адаптації до місцевих умов.