Креатив у B2B: як доносити бізнесу свої ідеї? Досвід української студії дизайну інтер’єру

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Працювати з українським бізнесом — завжди цікавий виклик, адже він здебільшого привітно сприймає “скажені” ідеї та творчі експерименти. Комерційні інтер’єри можна клепати як пиріжки, і всі вони будуть гарні, як візуалізації з IKEA, але не матимуть принципової різниці та чогось особливого. Добре, що більшості замовників це не цікаво так само, як і нам. Але самої по собі креативної ідеї замало — потрібно її правильно донести та врахувати безліч нюансів.

Бути твердо-м’яким у переговорах

Це означає вміти відстоювати свої ідеї, але відчувати межі допустимого. Тобто вміти пояснити, чому саме без цієї дивної картини на стіні інтер’єр не складеться. При цьому важливо, аби “скажений” креатив не заважав функціональності. Працюючи з бізнесом не можна до цього ставитися за принципом “я художник, я так бачу”. Коли страждає функціонал — це означає, що у проєкті щось не так. Design thinking в дії.

Ніякий бізнес не купить креативний продукт просто тому, що він прикольно виглядає — це завжди оцінка з точку зору ефективності. Саме тому треба усвідомлювати роль кожної деталі свого креативу у бізнесі клієнта та вміти зрозуміло аргументувати це. І чим більш емпатичною людиною буде той, хто веде переговори із замовником, тим краще, адже люди різні й не всі можуть чітко проговорювати, чого хочуть.

Іноді ми стикаємося з такими жорсткими фінансовими обмеженнями з боку замовника, які не залишають простору для реалізації нас як дизайнерів. І тоді доводиться відмовлятись від таких проєктів. Адже задоволення клієнта — базова цінність, так само як і задоволення нашої команди від роботи. Це прямим чином впливає на атмосферу в команді, та на якість проєктів.

Випробовувати ідеї реальністю

Потрібно постійно бути налаштованим на пошук кращого рішення. Не прив’язуватись до ідеї, а бути уважним до процесу. Для креативників це може бути боляче — втрачати можливість реалізувати цікавий та цілісний концепт. Але без гнучкості працювати з B2B-замовниками буде складно. 

Ідея може не витримати не тільки критики клієнта, а й реальності, що, як то кажуть, вносить свої корективи. Наприклад, зараз ми працюємо над проєктуванням великого магазину, в якому планували ліфт та гарні сходи навколо нього. Але в процесі виявилось, що для цього потрібно буде демонтувати існуюче і зробити нове перекриття у приміщенні, що значно збільшує фінансові вкладення та подовжує термін проєкту. Тому довелось відмовитись від початкового розташування ліфта.

Інший приклад: ми робили проєкт ресторану в центрі Києва, у старій цегляній будівлі. Зовні цегла була пофарбована в чорний і частково зашита гіпсокартоном, і коли ми її очистили, то побачили, що вона подекуди побита, подекуди відкрились ніші з комунікаціями. І тут ми знову вносили зміни в початковий проект, і додався ще один етап роботи. 

Руйнувати стереотип про креативніків як про неорганізованих людей

Творчий безлад дійсно існує, особливо на початку проєкту, коли безліч деталей та факторів ще не впорядковано. Є спеціалісти, які постійно працюють у хаотичній творчості та їм так комфортно. І це може бути прийнятно в ситуації, коли фрілансер працює над невеликим проєктом. Але коли креативний бізнес стає командним, він у будь-якому випадку стає структурованим, організованим, інакше ним буде неможливо керувати. Тому клієнтам не варто побоюватись співпраці зі студіями та агентствами через острах неорганізованості креативників. Втім, варто віддати належне — загалом бізнес клієнти прислухаються до дизайнерів як до професіоналів, враховують їхні погляди та думки.

У багатьох європейських країнах найм дизайнерів інтер’єру як креативників не дуже розповсюджена річ, це скоріше технічний спеціаліст з питань дизайну. Ситуація обумовлена обмеженнями у виборі виробників предметів інтер’єру, допустимим бюджетами, та й загалом європейці ставляться до цього простіше. Для них умовний інтер’єр з IKEA є цілком прийнятним. У нас, навпаки, надзвичайно розвинена ця сфера, та чітко сформовані потреби бізнесу в естетиці — адже винятковий дизайн дає вагомі конкурентні переваги на цьому ринку.