Відповідальна вакцинація. Якого закону не вистачає Україні прямо зараз

19 березня 2021 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 5247 про внесення зміни до статті 9-2 Закону України "Про лікарські засоби", яким зняла цивільну відповідальність із виробників та власників реєстраційних свідоцтв вакцин та імунобіологічних препаратів. З лютого 2021 року було розпочато загальнодержавну кампанію вакцинації проти COVID-19. 

Відтак, впровадження загальнодержавної кампанії вакцинації через звужені часові рамки епідемічної кризи потенційно може призвести до масового прояву негативних наслідків. Саме тому держава має бути готова до подолання таких негативних наслідків, отриманих внаслідок вакцинації.

При цьому, зняття цивільної відповідальності з виробників та власників реєстраційних свідоцтв вакцин та імунобіологічних препаратів, спонукає державу до впровадження певного механізму відшкодування шкоди, завданої негативними наслідками від щеплень. І відкривати Америку не потрібно — механізм відшкодування шкоди, завданої негативними наслідками від рекомендованих щеплень, достатньо поширений як у європейських країнах, так і у власне США.

Тому, при розробці механізму відшкодувань при настанні негативних наслідків від щеплень, варто враховувати досвід зарубіжних країн.

Для початку варто відзначити, що зарубіжні країни надають перевагу медіації при вирішенні будь-яких спорів. Так і при вирішенні питання відшкодування шкоди, завданої настанням негативних наслідків від щеплень, на першому етапі використовують медіацію із залученням або без залучення професійних медіаторів, в залежності від тяжкості ускладнень, розміру понесених витрат та строків настання таких наслідків.

На даному етапі відбувається обговорення розміру понесених збитків та порядок відшкодування шкоди із дотриманням принципів розумності та пропорційності. У випадку, якщо такої домовленості досягти не можливо, сторони застосовують судові методи вирішення таких спорів відповідно до законодавства тієї чи іншої країни.

Для виплат таких відшкодувань передбачені спеціальні фонди: у Швеції такий фонд формується із фондів страхувальників, у Німеччині — із фонду міністерства соціальних справ, фондів федеральних земель та місцевих бюджетів, у Франції — із фондів медичного страхування та державних фондів, у США — із фондів акцизних зборів при продажу препаратів.

Адміністрування виплат таких видів відшкодувань здійснюють державні адміністративні установи, підпорядковані міністерствам соціального забезпечення або міністерствам охорони здоров’я. 

Підставою для отримання виплат є причинний зв’язок між отриманням щеплення та настанням негативних наслідків. Такий зв’язок обов’язково встановлюється висновком лікаря або судово-медичного експерта.

Під відшкодування підпадають: медичні витрати, пенсії з інвалідності, майбутні витрати, пов’язані із лікуванням наслідків, витрати на догляд та допомога в разі смерті. Однак, варто зауважити, що такі витрати мають бути обґрунтовані, а необхідність понесення цих витрат має бути пов’язана із отриманням щеплення. При цьому під час розгляду заяви адміністративний орган враховує ступінь тяжкості негативних наслідків та розумність витрат, які були спричинені настанням негативних наслідків.

Часові обмеження для подання заяви про відшкодування в залежності від країни різняться від трьох до десяти років. При цьому розгляд заяв триває від двох тижнів до восьми місяців в залежності від кожного окремого випадку та завантаженості адміністративного органу.

Отже, функціонування систем відшкодування шкоди, завданої негативними наслідками від щеплень, допомогло забезпечити дотримання державами права на здоров’я своїх громадян. Така практика була перевірена не лише на рекомендованих профілактичних вакцинах проти кору, паратиту, краснухи та інших, а й на масовій вакцинації проти грипу H1N1 у Швеції, Німеччини, Франції та США.

Таким чином, при запровадженні механізму відшкодування шкоди, завданої негативними наслідками від щеплень, законодавцю варто враховувати досвід зарубіжних країн  спираючись на принципи розумності, пропорційності та розумних строків. Проте, зважаючи на обмеженість державних фондів та відсутність злагодженої системи координації, впровадження такого механізму потребуватиме більше часу, аніж у інших країнах. А відтак, в основу функціонування механізму відшкодування шкоди, завданої негативними наслідками від щеплень варто закладати часовий проміжок із самого початку проведення загальнодержавної кампанії вакцинації. 

Запровадження в Україні механізму відшкодування шкоди, завданої негативними наслідками від щеплень, допоможе забезпечити успішність проведення загальнодержавної кампанії вакцинації та значно збільшити рівень довіри суспільства до медичної системи загалом, а функціонування механізму відшкодування надасть змогу розширити перелік вакцин задля реального забезпечення права на здоров’я громадян та підвищення стандартів медичної системи.

Цибулько Анастасія, спеціально для Delo.ua

Источник фото: Depositphotos