Війна створила виклики для кар'єрного розвитку українських жінок, і вони з ними впорались

Стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

Київ, 12 грудня, офлайн

Забронювати участь

Вибірка не є репрезентативною, проте більшою мірою збігається з показниками інших досліджень серед жінок-лідерок воєнного часу. Основна частина респонденток (43,75%) знаходиться у віці 31-40 років, а також 41-49 років (31,25%). Важливість цих вікових сегментів полягає у здатності до адаптації та впливу на бізнес-середовище, що є ключовим для стабілізації економіки.

Зміни в кар'єрі під час війни. Результати дослідження демонструють, що 37,5% респонденток не зазнали змін у своїй кар'єрі з початком війни. Це може вказувати на стабільність певних секторів або на те, що деякі професійні ролі важко змінити в умовах війни. Проте варто відзначити, що 18,75% жінок отримали підвищення, а 15,63% стали волонтерками, що демонструє прагнення до розвитку та допомоги іншим у складних умовах. Цікаво, що 9,38% респонденток знайшли роботу за кордоном, що вказує на мобільність та здатність до пошуку нових можливостей, незважаючи на обставини. Зовсім невеликий відсоток тих, хто втратив роботу або бізнес (3,13%), підкреслює стійкість українських жінок у збереженні своїх професійних ролей.

Фактори успіху в кар'єрі: минуле та сьогодення. Нетворкінг виявився ключовим фактором, який допомагав респонденткам у минулому (81,25%) і залишається важливим сьогодні (75%). Це підкреслює провідну роль соціальних зв'язків та підтримки для кар'єрного зростання, особливо в кризові періоди. Також варто звернути увагу на те, що системні інвестиції у розвиток кар'єри набули ще більшого значення в умовах війни (56,25% порівняно з 40,63% у минулому). Впевненість та наполегливість залишаються важливими факторами успіху для подолання труднощів. А роль балансу приватного життя та карʼєри збільшилась з 28,13% до 43,75%, що говорить про важливість гнучких робочих практик для забезпечення балансу між роботою та особистим життям.

Допоміжні фактори та перешкоди у кар'єрі. Респондентки зазначили, що для подальшого розвитку кар'єри вони потребують більше доступу до менторства (56,25%) та розширення мережевих контактів (62,5%), отже вкрай важливо започатковувати і розвивати програми наставництва та взаємодії для жінок в Україні.

Головною перешкодою у кар'єрі під час війни є психологічний стрес (81,25%). При цьому комунікація з колегами і партнерами (62,5%) та розвиток стресостійкості (56,25%) є ключовими підходами у подоланні стресу. Важливість планування та організації робочого часу (59,38%) також є критичною, особливо в умовах постійної невизначеності.

Підтримка родини та близьких (62,5%) є найважливішим ресурсом для забезпечення стійкості та успіху, також критично важливою є психологічна підтримка (53,13%). Це вказує на необхідність створення підтримуючого середовища як на роботі, так і вдома.

Щодо управління емоційними викликами, респондентки відзначили систематичну рефлексію (78,13%) та зосередженість на раціональних аспектах ситуації (75%) як найефективніші підходи.

Підвищення ефективності жіночого лідерства. Ключовими факторами для підвищення ефективності жіночого лідерства є програми розвитку лідерських навичок (68,75%) та спеціалізовані програми для жіночого лідерства (65,63%), що свідчить про необхідність інвестицій у розвиток жінок-лідерів.

Виходячи з результатів дослідження, можна зробити певні висновки та рекомендації:

• Розвиток нетворкінгу та менторства – ключових елементів для професійного зростання. Нетворкінг розширює коло професійних контактів і відкриває нові можливості для кар'єрного розвитку. Це стосується як участі у професійних заходах, так і використання соціальних мереж для побудови зв'язків. Крім того, активне залучення до професійних спільнот дозволяє обмінюватися досвідом і знаннями, що є надзвичайно важливим в умовах швидко змінюваного середовища. Менторство надає змогу отримати індивідуальну підтримку та поради від більш досвідчених колег, швидше адаптуватися до нових викликів і розвивати необхідні навички.
• Підтримка гнучких робочих практик для збереження ефективності. Адаптивний підхід дозволяє краще поєднувати професійні обов'язки з особистим життям. Це включає можливість працювати віддалено, перехід на проєктну роботу, гнучкий робочий графік тощо. Це сприяє зниженню рівня стресу, покращує моральний стан і підвищує продуктивність.
• Інвестиції у програми розвитку лідерських навичок посилить впевненість жінок, їхню стійкість і здатність приймати стратегічні рішення. Такі програми повинні включати навчання з менеджменту, управлінської психології, організаційної поведінки, ділових комунікацій, управління конфліктами тощо. Підтримка цих програм на корпоративному рівні забезпечить доступ до необхідних ресурсів і знань для успішного управління в складних умовах. Це також сприятиме зменшенню гендерної нерівності в управлінні та збільшенню кількості жінок на керівних посадах.
• Психологічна підтримка та рефлексія є фундаментальними аспектами для збереження емоційної стійкості для жінок-лідерок. Психологічна підтримка включає доступ до спеціалістів, які можуть допомогти впоратися зі стресом, тривогою та іншими емоційними викликами. У кризових ситуаціях це є важливим інструментом для підтримки морального здоров'я та запобігання вигорянню. Систематична рефлексія передбачає регулярне осмислення своїх дій, рішень і емоційних реакцій. Це допомагає лідеркам краще розуміти себе, аналізувати помилки та знаходити шляхи для покращення. Стимулювання рефлексії може бути інтегроване в корпоративну культуру через проведення семінарів, тренінгів або індивідуальних консультацій.

Повномасштабна війна в Україні створила значні виклики для кар'єрного розвитку жінок, однак дослідження, проведене Надією Омельченко, виявило, що українські жінки демонструють високу стійкість і адаптивність в умовах кризи. Хоча частина респонденток не зазнала змін у кар'єрі, значна частина продовжує розвиватися: отримує підвищення і керівні посади, займається волонтерством, знаходить нові можливості не тільки в Україні, але й в усьому світі. Загалом, результати дослідження свідчать про необхідність подальшого розвитку та підтримки інструментів, які сприяють кар'єрному зростанню жінок в умовах кризи, що, в свою чергу, може стати ключовим фактором стабілізації та розвитку економіки України.