Бизнес воинов 30 мая 2018 в 9:00

Як ветеран АТО створив власну майстерню з реставрації меблів

Майстерня з реставрації меблів — це вже другий бізнес ветерана АТО Олександра Гороха. В інтерв'ю Delo.UA він розповів, чому йому не вдалось побудувати бізнес на автоперевезеннях, а також скільки потрібно, щоб розпочати власну справу

Як ветеран АТО створив власну майстерню з реставрації меблів Як ветеран АТО створив власну майстерню з реставрації меблів
Ветеран АТО Олександр Горох

Понад 10 років життя старшина Олександр Горох з Новоград-Волинського присвятив армії, однак після поранення у липні 2015 року був змушений покинути службу. Delo.UA розповідає, чому Олександр створив майстерню з ремонту м'яких меблів, де шукав перші інвестиції і чому складно було знайти персонал для майстерні.

З екологів у військові

Старшина Олександр Горох за освітою еколог, закінчив Житомирський державний технологічний університет, однак майже 10 років свого життя він присвятив військовій службі.

"Після строкової служби я зрозумів, що армія — це моє, тому вирішив продовжити службу і у 2005 році підписав контракт", — розповідає ветеран.

Служив Олександр у 30-й бригаді, яка дислокувалась у Новоград-Волинському Житомирської області.

За роки служби ветеран навіть встиг двічі побувати у миротворчих місіях в Косово — у 2007 та у 2013-2014 роках.

"Ми служили разом з американськими військовими. Під час служби дуже допомагало, що знав англійську мову і міг вільно спілкуватись з американцями. З останньої місії ми повернулись у квітні 2014 року. Нам дали пару тижнів відпочити і вже у травні відправили на фронт", — згадує Олександр, як потрапив до АТО.

Служив ветеран неподалік Луганська. Там же у липні 2014 року отримав поранення ноги.

"На двох БМП ми виїхали на допомогу хлопцям з розвідки, що потрапили у засідку під Олександрівськом на Луганщині. Хлопців врятували, але я опинився у шпиталі", — розповідає ветеран.

У липні 2015 року ветеранові вручили медаль "За мужність", однак в тому ж році він був змушений покинути військову справу.

"Після поранення я став військовим пенсіонером. Мені майже нічого не світило, лише пенсія 3200 грн. Тоді я вперше задумався над тим, щоб відкрити власну справу", — зізнається чоловік.

У майстерні Олександра Гороха у Новоград-Волинському

Перша справа

Після поранення Олександр Горох вирішив зайнятись автоперевезеннями. "Це був дуже простий бізнес — я возив туристів на своєму бусику по Україні: у Львів, на море, в Карпати. Планував розширювати бізнес, але не склалось", — розповідає ветеран.

Цей бізнес у Олександра проіснував недовго, оскільки він не витримав конкуренції. Вже через півроку його витіснили інші перевізники. Після цього ветеран почав думати над ідеєю нового бізнесу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стоматологія all inclusive: Як ветеран АТО відкрив власний стоматологічний кабінет

Перші кроки нового бізнесу

"На початку минулого року я зустрів капелана нашої бригади отця Сергія. Він мені порадив поїхати на курси бізнесменів, які організовував USAID у Вінниці. Навчання тривало три дні і наприкінці ми мали захистити бізнес-план. Я довго думав, чим би зайнятись. Але згадав, що батько моєї дружини вже 20 років займається ремонтом меблів. Тому вирішив написати бізнес-план на майстерню ремонту меблів", — згадує чоловік.

Після того, як Олександр успішно захистив бізнес-план, він отримав перші $800 на розвиток своєї справи — грант від USAID.

"Однак ці гроші не давали на руки, їх можна було використати на купівлю обладнання і матеріалів. Мені за них купили першу швейну машинку, а також тканини і фурнітуру для меблевої майстерні", — розповідає ветеран.

Всього ж на відкриття і обладнання майстерні у ветерана пішло близько $3 тис. — крім гранту чоловік ще взяв кредит у банку.

"Більшість бояться звертатись у банк за кредитом, але я вирішив ризикнути і оформив кредитну картку. На кредитні кошти купив ще три швейні машинки, а також тканини і фурнітуру. Крім того, $500 у мене пішло на рекламу у газетах та на радіо, а ще $100 — на розробку сайту", — згадує старшина.

Майже відразу Олександрові вдалось знайти і приміщення під майстерню — вона знаходиться на території колишньої військової частини. Раніше у цьому приміщенні знаходились швейні цехи бригади.

"Приміщення у мене хоча і невелике — лише 50 кв. м, але воно добре пристосоване під майстерню. За місяць оренди плачу 2 тис. грн", — розповідає ветеран.

Свою майстерню Олександр вирішив назвати "Реставратор". За його словами, над назвою довго не думав, оскільки головне, щоб назва відображала сутність бізнесу. 

Розвиток і просування бізнесу

Разом із запуском майстерні ветеран створив сторінку у Facebook. "Запросив туди всіх своїх друзів, а також друзів друзів. Як виявилось, трудився недаремно — мої перші клієнти знайшли мене саме через Facebook. Пам'ятаю, що моїм першим замовленням була перетяжка дивана. Він дістався людям від їхніх родичів і був дуже дорогий як пам'ять", — згадує ветеран.

Після цього в майстерню Олександра почали нести не лише дивани та крісла, а й… автомобілі. Як розповідає ветеран, нещодавно у майстерні повністю міняли салон у BMW, який випустили ще у 1960-х роках.

При цьому, як зізнається ветеран, ремонт меблів коштує значно дешевше, ніж купівля нових. Наприклад, ремонт дивану-книжки обійдеться в середньому у 3 тис. грн, залежно від тканини, ремонт крісла буде коштувати від 500 грн.

"При ремонті меблів дуже багато залежить від вибору тканини. Є дорожчі, є дешевші. Найдешевша тканина буде коштувати від 150 грн за метр, найдорожча — 400 грн за метр. Однак ціни можуть дуже коливатись залежно від курсу долара, адже усі тканини у нас імпортні", — зізнається Олександр.

За його словами, тканини замовляють з Туреччини, Польщі, Німеччини та інших країн. Замовляють тканину напряму на Одесу, а потім забирають звідти. Так виходить значно дешевше.

Крім того, імпортна у Олександра і фурнітура. "Фурнітуру — поролон, пружини, нитки -  теж беремо з Туреччини і Польщі. Раніше пружини робили і в Україні, але останнім часом змушені возити з-за кордону", — розповідає Олександр.

Більшість клієнтів Олександра — з Новоград-Волинського та області. Однак бувають замовлення і з інших міст — Житомира, Луцька. За словами ветерана, вони переважно стосуються заміни салону авто.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як заробляти на хендмейд доріжках — досвід майстрині Надії Прекрасної

Ризики меблевого бізнесу

Зараз у майстерні ветерана працюють четверо кравців — двоє з них ветерани афганської війни, ще двоє — ветерани АТО, як і Олександр.

"Для мене було дуже важливо дати роботу хлопцям, щоб вони не лише могли заробити копійку, а й повірити в себе", — стверджує ветеран, але водночас відмічає, що було дуже складно знайти працівників для майстерні.

"Працівників шукав довго. По-перше, після війни серед ветеранів є дуже поширеним алкоголізм. По-друге, багато кравців, які могли б працювати у мене, виїхали на роботу до Польщі та інших країн, оскільки там вищі зарплати. З цим дуже складно щось робити", — зізнається ветеран.

Крім кадрового голоду, бізнес у ремонті меблів має свою сезонність — на свята замовлень зазвичай менше.

"Якщо до Нового року люди хотіли усе полагодити і ми працювали без вихідних майже цілодобово, то після Нового року замовлень майже не було цілий місяць. Лише в лютому пішли замовлення. В таких умовах необхідно мати певний запас коштів", — зазначає Олександр.

Що далі

У планах Олександра — розширення власної майстерні. "Поки ми реставруємо лише м'які меблі, у планах — хотілося б реставрувати також і столярні меблі — стільці, столи, комоди", — розповідає він. Тому у найближчих планах — пошук столярів для майстерні.

Крім того, ветеран планує розвивати ще й третій напрямок у своєму бізнесі, а саме — швацький.

"Ми вже зараз шиємо прапори для фронту. Також хотілося б зайнятись і вишивкою символіки, а також робити шеврони для військових", — розповідає ветеран.

Не пропустите самые важные новости и интересную аналитику. Подпишитесь на Delo.ua в Telegram

Загрузка...
Информационный партнер проекта Ukr.net
Новости со всех уголков Украины на https://www.ukr.net/
Загрузка...