Якщо бізнес хоче кредити під 5%, як у Європі, він має бути готовий до депозитів під 0,1% — Нефьодов

Максим Нефьодов, перший заступник міністра економічного розвитку та торгівлі, розповів Delo.UA, де брати підприємцям гроші на розвиток, а також про роботу уряду з підтримки малого і середнього бізнесу, дерегуляцію, податкові зміни та підприємницьку культуру
Мы продолжаем сражаться с оккупантом на информационном фронте, предоставляя исключительно проверенную информацию и аналитику.
Война лишила нас возможности зарабатывать, просим Вашей поддержки.
Поддержать delo.ua

Які альтернативні джерела фінансування, окрім практично недоступних банківських кредитів, існують для бізнесу в Україні? Колишній інвестбанкір, а нині господар просторого кабінету на Грушевського, 12 — Максим Нефьодов у інтерв'ю Delo.UA звертає увагу на багатомільярдні програми Європейського Союзу з підтримки підприємництва.

Ми працюємо над залученням іноземного фінансування в сферу МСБ. Вже працює досить велика кількість програм в Україні — це і Horizon 2020, і COSME. Українські компанії можуть подаватись, отримувати західне фінансування, можуть брати участь на рівні зі своїми колегами із східноєвропейських країн у цих програмах. У нас вже є неодноразові приклади, коли компанії отримували таке фінансування. Це величезні програми на десятки мільярдів євро. Зрозуміло, що вони конкурентні, це ж не благодійність якась. Але це цілком реальна можливість для українських компаній отримувати європейське фінансування за європейськими ставками.

Про перспективи зниження кредитних ставок

Я не зовсім розумію аргументи про дорогий кредитний ресурс. Кредитний ресурс формується у прив'язці до ставки інфляції і вартості цих ресурсів. Це ж не питання у тому, що в нас інфляція 2%, ставки по депозитах — 0,1%, а банки чомусь кредитують по 50%. Зрозуміло, що коли інфляція рік назад була під 50%, коли була різка девальвація гривні і високі ставки ті ж самі депозитні — на них потім накладається кредитний ризик, банківська маржа, і виходить така ставка кредитування, яку ми маємо. Тут же немає ніякої магії. Хочеш ресурси під 5%, як у Європі, тоді клади гроші під 0,1%, як у Європі.

Нацбанк зі свого боку працює над інфляційним таргетуванням і приборканням інфляції. Вона була, якщо не помиляюсь, 12% минулого року. План на цей рік — 9%. НБУ запевнює, що вони цей коридор витримають. Це дуже різке зниження, порівняно з тим, що було раніше, і дуже потужний стимул до зниження ставок залучення коштів. Відповідно стане дешевшою база для фондування, що автоматично приведе до зниження вартості кредитного ресурсу.

Про кредитні ризики банків

Коли існує дуже суттєва доля неплатежів по кредитах, гарні позичальники змушені платити і за себе, і за шахрая, чи людину, яка не може виплатити кредит. Іпотека зараз фактично у нас заблокована. Тому що банки не можуть отримати заставу: у нас немає практики, коли можна якимось чином примусово забрати житло. У нас досі діє є таке поняття у законодавстві — "мешканець", і є норма, що "мешканцю" треба надати альтернативне житло. Тобто, фактично застава є, але зробити з нею нічого не можна. Половина стовпів Києва завішані оголошеннями на зразок: індивідуальне банкрутство, допоможу вирішити питання з банком, вивести заставу і т. д. Що це означає? Що іпотеку дають лише супервисоконадійним позичальникам, яким вона не потрібна, хто і так може собі житло за готівку купити. Або дають її на якихось таких захмарних умовах, коли ви платите і за себе, і фактично за іншу людину.

Про альтернативу іпотеці

Ми пропонуємо новий механізм, який, як ми вважаємо, може бути життєздатною альтернативою для іпотеки — це довірча власність. Це щось схоже на фінансовий лізинг. Коли, наприклад, ви берете машину у фінансовий лізинг, то право власності на машину зареєстроване на лізингову компанію, і переходить до вас лише тоді, коли ви виплатите вартість цієї машини. А доти в техпаспорті як власник записана лізингова компанія. Відповідно, якщо є проблеми з неплатежами, співробітник цієї компанії просто приходить з техпаспортом і ключами, сідає в цю машину і їде. Не треба ніяких судових позовів, виконавчого провадження і т. д. Ми пропонуємо запровадити такий механізм, звичайно, не як обов'язковий, не треба ніяких побоювань, а як альтернативний у сфері нерухомості. Право власності буде закріплене за іпотекодавцем, і буде переходити до нового власника, коли він повністю розрахується за цей об'єкт. Такі речі ми можемо робити, аби зменшити кредитний ризик.

Про майбутнє спрощеної системи оподаткування

Те, що спрощена система потрібна, з цим погоджуються всі. І Кабінет міністрів, і МВФ, і Європейський Союз і т.д. Люди, які торгують на базарі, самозайняті (наприклад, надають індивідуальні дизайнерські послуги чи працюють перукарями) не повинні вести бухгалтерію і здавати повноцінну звітність — це абсурд. Тут немає навіть поля для дискусії. Зрозуміло, що є якісь зловживання, є якісь проблеми, є речі, які треба тюнінгувати — щось в сторону закриття дірок, а щось ми можемо послабити, збільшити ліміти і, навпаки, зробити роботу для людей більш зручною. Але все, умовно кажучи, технічні дискусії.

Про питання №1 для бізнесменів

Податкова система має змінюватися, вона у нас точно не ідеальна, особливо в плані адміністрування податків. Найперше, що має бути зроблено — це функціонування повноцінного електронного кабінету платника податків. Це питання №1 з погляду МСБ: відсутність необхідності взагалі спілкуватися з податковим інспектором і т. д.

Для великого бізнесу головним питанням завжди було повернення ПДВ. І, в принципі, це питання вирішилося із запуском повноцінного реєстру і автоматичного відшкодування. Я ще поки не можу сказати, що кількість скарг взагалі стала дорівнювати нулю, але вона суттєво зменшилась. Я навіть бачу це по зустрічах з міжнародними партнерами. Два роки тому будь-яка зустріч з послом починалася з ПДВ, зараз це питання сходить з порядку денного.

Про стратегію розвитку МСБ

Мінекономрозвитку розробило стратегію розвитку малого і середнього бізнесу до 2020 року. Ми очікуємо, що уже найближчим часом, буквально протягом кількох тижнів, вона буде затверджена Кабінетом міністрів. Стратегія розроблялася протягом 2016 року, було декілька ітерацій, спочатку сирих, до яких були критичні, досить суттєві зауваження. Потім був розроблений фінальний проект, який пройшов уже реально якісне громадське обговорення. Не те, що у нас називається громадським обговоренням, коли повісили на сайт, і цим усе завершилося. Було 12 презентацій, починаючи від ТПП і "Нової країни", громадської ради при міністерстві, до наукових кіл і т. д. Отримали до 80 офіційних коментарів, ідей, пропозицій різного характеру: від цілком технічних і реалістичних, які ми врахували, до фантастичних та ідеалістичних. Повторю, що стратегія вже знаходиться на передфінальній стадії, вона вже погоджена усіма державними органами і очікує прийняття Кабміном.

Про проблеми малого бізнесу в Україні

Ситуація з веденням бізнесу в Україні покращується, ми це бачимо і за статистичними показниками, і за результатами опитувань. Буквально нещодавно були результати опитування, яке робив USAID. Було опитано 1 850 малих підприємців. Вони показали, що інтегрований показник легкості ведення бізнесу і їх оцінки інвестиційного клімату зріс на 5 пунктів. Також відзначили зменшення вартості ведення бізнесу — десь на 2 700 гривень на рік. І майже з усіх компонентів індексу є зростання. Хоча це тенденція й обнадійлива, але в абсолютних показниках — це точно не та ситуація, де ми хочемо бути. Не те щоб малий бізнес мав якісь суперособливі потреби, яких нема у великого бізнесу. Просто ті проблеми, які для великого бізнесу є витратами, для маленького — це може бути різниця між життям і смертю. Якщо у несприятливому середовище великий бізнес може найняти юристів, консультантів, аудиторів, відділ із зв'язків із держорганами, то малий бізнес не може собі такого дозволити, і він або помирає, або йде в тінь, або його розвиток суттєво уповільнюється.

Про дерегуляцію і підтримку МСБ

Мета стратегії зосереджена на двох основних блоках. Перший — мінімізація обмежень. Ми хочемо прибирати максимум бар'єрів і проблем, з якими стикається бізнес. Умовно кажучи, займайтеся роботою і витрачайте якомога менше часу на регуляторні процедури, зовнішні питання. Мова йде як про загально сприятливе середовище для МСБ, так і про додаткове адміністрування, доступ до фінансування і т. д. І другий блок питань — це те, що стосується стимулювання розвитку, створення підприємницької культури, заохочення більшої кількості людей ставати підприємцями і відкривати власну справу. Це і допомога їм в доступі до ресурсів, допомога їм в експорті, допомога в доступі до нових технологій і т. п. У нас дуже часто підтримка будь-якої сфери розглядається в контексті "не учите меня жить, лучше помогите материально". У мене тут завжди така відповідь: у держави нема своїх грошей, у держави є гроші таких самих платників податків. Ми всі консенсусно погоджуємось, що державні органи працюють, м'яко кажучи, не ідеально. Але для мене досить сюрреалістично виглядає ситуація, коли підприємці кажуть, що ми не знаємо, як нам себе стимулювати, тому ми краще заплатимо податки державі, щоб вона витратила їх на нашу підтримку ефективніше, ніж ми самі можемо робити. Це не означає, що держава не може і не мусить знаходити фінансові чи податкові стимули для розвитку тих сфер, які є пріоритетними, і в яких можна чітко прорахувати результат. Але ми маємо розглядати весь комплекс механізмів підтримки, а не наш класичний "дайте мені грошей". Нам завжди кажуть: дайте дешеве фінансування. Немає дешевого фінансування! Це означає, що хтось має субсидувати ці відсоткові ставки і брати на себе ці витрати. Можливо, у якихось сферах це можна організовувати. Але просто в ручному режимі це фінансування здешевити — це ілюзія.

Про "долину смерті" для бізнесменів

Ми маємо декілька специфічних проблем у малого бізнесу, на які б хотілося звернути увагу. Одна з проблем — це, умовно кажучи, "долина смерті" при переході від малого бізнесу до середнього. Дуже різкий перепад у легкості податкового адміністрування від ФОП до загальної системи. Малий підприємець звикає до системи ФОП, напевно, вона його більш-менш влаштовує. Не хочу стверджувати, що вона ідеальна, але якщо порівнювати з податковими режимами інших країн, за це точно не соромно. Діє мораторій на перевірки, дуже спрощене адміністрування і т. д. Коли підприємець наближається до цієї межі — це те, у чому зацікавлена держава, щоб малий бізнес зростав, ставав середнім, потім великим, потім нашими Google, Apple тощо — дивиться на те, що йому треба робити далі і каже: "О — ні!". Йому краще залишатися маленьким взагалі і не зростати, не мати амбіцій або дробитися — і з цього починаються наші мережі, два-три-десять ФОПів, три чеки в одному ресторані і т. д. Це справді специфічна регуляторна проблема, і це не питання грошей як таких, це питання поганого дизайну системи. Я не закликаю робити роботу ФОПів важчою, я закликаю зробити загальну систему простішою або зробити якісь перехідні механізми, які дозволять людям переходити без такого абсолютно різкого і стрибкоподібного зростання їх витрат на бухгалтерію, на касові апарати, на різне документальне підтвердження. Умовно кажучи, щоб збільшити свої доходи на 200 тис. грн вам треба збільшити свої витрати на 500 тис. грн. А це нераціонально з погляду бізнесмена.

Про підприємницьку культуру

На відміну від тих же США, у нас все-таки бути підприємцем — це не те, про що мріють діти в школі. Це робота, до якої, на жаль, все ще більша частина суспільства відноситься з певною підозрою, яку радянська людина мала до "торгашів" і спекулянтів. Ти кажеш: "Давайте дерегулюємо цей сектор". А тобі кажуть: "Це ж підприємці, вони почнуть завищувати ціни, почнуть на нас наживатися". Держава повинна зупинити це. У людей все ще присутня якась радянська патерналістська психологія, що державні службовці про народ думають і піклуються, а ось кляті підприємці — тільки свої кишені набивають. Ви тільки їм щось дозвольте, і вони ціну хліба в 20 разів піднімуть. Немає розуміння, як працює ринок, яка має бути роль держави в цих процесах. Цей осуд суспільства часто стримує людей від переходу від найманої праці до самозайнятості, стримує розвиток фрілансу, стримує активність у цій сфері. І цю проблему треба вирішувати, вона насправді не така жартівлива, як може здаватися.

Про скасування перешкод для підприємницької діяльності в Україні

Якщо дивитися на компоненти рейтингу Doing business, то з погляду регуляторного середовища у нас є три головних провали. Це те, що стосується відновлення платоспроможності, умовно кажучи, банкрутства. Те, що стосується доступу до електроенергії. І те, що стосується доступу до землі. Я не відкриваю Америки — це три головних моменти, які у країні усім відомі. В Україні дуже дорого, довго і бюрократично будувати; не зрозуміло, як підключитися до електрики і дуже довго та дорого судитися. Якщо хтось іде в банкрутство, шанси кредитора повернути якісь кошти дуже низькі, тому що власник вдається до будь-якого "схематозу", щоб вивести активи, всі про це знають. Це три основні моменти, над якими ми працюємо. Це не якісь специфічні перешкоди, які стосуються лише МСБ. Бізнес-клімат або гарний для всіх, або поганий для всіх. Кабмін вже схвалив великий комплексний законопроект "Про легкість ведення бізнесу", який зайде в парламент і буде зареєстрований буквально найближчими днями, можливо, за тиждень-півтора. Будемо працювати з усіма фракціями для того, щоб він був прийнятий. Ми очікуємо, що лише цей законопроект може додати нам десь 30-40 місць в рейтингу легкості ведення бізнесу 2019 року.

Я оперую рейтингом не тому, що це самоціль — хакнути рейтинг, його методологію. Просто легкість ведення бізнесу трохи важко оцінити емпірично, і ці інтегральні показники корисні, вони дають можливість за визначеною методологією зрозуміти, де ми знаходимося, хоча б відносно, і куди ми рухаємось. Я очікую, що і цього року ми додамо в компоненті легкості ведення бізнесу. Зараз ми спілкуємося з місією Світового банку, щоб вони приїхали в Україну і зробили своє оцінювання не дистанційно, а в полях. У нас, справді, є досягнення, які мають піти в цьому році в цей компонент: це і зменшення ставки ЄСВ, яке буде зараховане тільки цього року, це і стандартне підключення до електромереж до 160 кВт, яке було запроваджене НКРЕКП і зараз знаходиться на стадії імплементації в обленерго. Це і полегшення доступу до будівельної документації, зниження, наприклад в Києві пайового внеску на розвиток інфраструктури з 10 до 2%, що знову-таки суттєво здешевлює вартість будівництва. Ми очікуємо на прогрес і цього року, і наступного.

Про місце МСБ у економіці України

Наша мета — частка МСБ у доданій вартості за витратами виробництва має зрости з 59% у 2015 році до 61% у 2020. Це насправді досить суттєве зростання у грошах. Так само там є показники і по експорту, і по прибутку, і по долі в реалізації, і по частці інноваційних показників. Але давайте спочатку ухвалимо стратегію. Після цього по всіх блоках, які там є, будуть розроблені детальні плани зі строками, відповідальними органами, конкретними законодавчими актами, які треба змінювати. За цими планами і будемо рухатись. Ми зараз серед країн Східного партнерства майже по всіх компонентах у рейтингу розвитку МСБ знаходимося на останньому або передостанньому місці, крім технічного регулювання, де ми перші, що мені особисто приємно. Мета — увійти до 2020 року у топ-3.