Чому блокада транспорту на польському кордоні загрожує потоку гумдопомоги з США

Штучна блокада українського кордону польськими перевізниками все більше перетворюється на фарс. Попри спробу уряду України знайти точки порозуміння, протестувальники вже оголосили, що не планують припиняти блокування кордону ані на різдвяні, ані на новорічні свята. І байдуже, що тривалість та форма страйку створює реальну загрозу життю та безпеці людей. 

Через блокаду економіка України вже втратила понад EUR1 млрд, підрахували в Асоціації міжнародних автоперевізників. І це лише початок, адже страйкарі погрожують блокувати кордон щонайменше до березня.

Утім шкода українській економіці – це лише верхівка айсберга. Через польський страйк на межі зриву опинилися поставки в Україну гуманітарної допомоги. Дії поляків завдають купи неприємностей не лише одержувачам допомоги в Україні, але й іноземним донорам, які від початку вторгнення передали десятки тисяч тонн важливих вантажів. 

Організатори протесту наголошують, що блокування не стосується гуманітарної допомоги та палива. Але відомі випадки, коли вантажівки з паливом та гуманітаркою стоять у загальній черзі. Протестувальники створюють для українців проблеми навіть коли гуманітарка минає кордон без затримок. А окремі транспортні компанії, ймовірно, заробляють на цьому додаткові гроші. 

Так, наприклад, сталося з гуманітарним вантажем американського благодійного фонду Ukraine Aid. Від початку війни представники фонду у координації з українськими партнерами скерували в Україну партію медичного обладнання, сукупна вартість якого оцінюється у понад $1 млн. Це суттєвий донат для країни, яка перебуває у стані війни. Важливо, що обладнання та витратні матеріали американці надсилають за запитом лікарень – тобто спочатку українські медики обирають необхідне, і лише після цього американці формують пакунки.

Ukraine Aid надсилає допомогу Україні контейнерами: з Клівленда (Огайо), вантаж морем спочатку потрапляє до польського порту Гдиня, а звідти польські логістичні компанії транспортують його до українських лікарень. Вантаж за всіма вимогами сертифікований як гуманітарна допомога. 

Від початку війни я був залучений у процес пошуку необхідного обладнання для українських лікарень, відтак попросив Ukraine Aid надати відповідні “транспортні інвойси”. 

А тепер дива арифметики: усі контейнери, які фонд скеровував в Україну до початку блокади коштували приблизно однаково, адже вантаж був призначений для лікарень, які знаходяться на сході України. 

Наприклад, контейнер вагою 6,6 тонни, відправлений у березні 2023 року на Донеччину. За інформацією Ukraine Aid, вартість його транспортування склала $4305. Подібну вартість мало транспортування контейнера вагою 6,16 тонни, відправленого у червні до Дніпропетровської області – $4185. Водночас, контейнер до Дніпропетровщини з меншою вагою – 5,68 тонни, відправлений в листопаді у розпал блокади, вже вартував у того самого польського перевізника $6135.

Ба більше, від початку перемовин про транспортування його вартість зростала ледве не через день, стверджують в Ukraine Aid. 

Ось що повідомив мені очільник фонду Денніс де Сантіс: “Кожні два-три дні надавався новий, вищий кошторис витрат. Відвантаження постійно затримувалося. Не було чітких запевнень, що вантаж взагалі буде доставлений”. 

Тобто, кордон заблокований для українських перевізників, а страйкарі запевняють, що гуманітарні вантажі пропускають без затримок. Що ж спричинило стрибок цін із традиційних чотирьох тисяч доларів до шести? Невже дефіцит польських автівок на ринку? Якщо так, виходить, що протестувальники створюють проблеми також і для польських водіїв. Виходить, що збільшення “чеку” на перевезення – це плата за ризики. В такому разі в трикутнику – “донор – перевізник – отримувач” страждають усі, крім перевізника.

Насправді витрати на перевезення, що зростають від 50% до 100%, є неприйнятними для благодійних організацій, які доставляють гуманітарні вантажі. Ба більше, для України надзвичайно важливо не тільки залучити, але й втримати донора. 

У разі, коли благодійник не може спланувати свої видатки, і отримує сюрпризи у вигляді захмарного “чеку” на перевезення, він двічі подумає, чи варто йому наступного разу взагалі надсилати допомогу Україні. І не тому, що він не хоче, а тому що елементарно це вартує більше, аніж заплановано коштів на благодійність у річному кошторисі. 

Так польські страйкарі не просто завдають шкоди українській економіці, але руйнують горизонтальні зв'язки між донорами та тими, хто в Україні критично потребує допомоги. 

І це грандіозна проблема, зважаючи на те, що українсько-польський кордон може бути заблокованим надовго.