- Категорія
- Бізнес
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Due Diligence і не тільки: без чого підприємцям не можна обійтися при купівлі готового бізнесу
Все частіше підприємці надають перевагу придбанню вже готового бізнесу, аби не розпочинати все з нуля. Таке рішення має свої переваги: економія часу, налагоджені бізнес-процеси, впевненість у прибутковості справи, сформовані кадри.
Однак такий бізнес може в кінцевому результаті обійтися дорожче, а новий власник ризикує наткнутися на підводні камені, зокрема, на номінальне існування бізнесу, проблеми із законом чи значні борги. Таких проблем можна уникнути, якщо слідувати певним правилам.
ЮРИДИЧНИЙ АУДИТ (DUE DILIGENCE)
Перш ніж купувати готовий бізнес, досвідчені підприємці звертаються до професіоналів для проведення due diligence – перевірки бізнесу "об'єкта придбання". Така перевірка буває юридичною, фінансовою, податковою та технічною. При юридичному due diligence найбільш розповсюджені ризики можна виявити, проаналізувавши такі питання
Належна реєстрація та статус об'єкта придбання
У випадку, якщо об'єктом придбання є компанія, необхідно перевірити реєстрацію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Звертайте увагу на відсутність статусу "припинення" в згаданому реєстрі, адже він може свідчити про реорганізацію чи ліквідацію. У такому випадку бізнес може бути вже не активним, неплатоспроможним, стати частиною іншого або змінити свою організаційно-правову форму.
Перевірка правовстановлюючих документів
Для перевірки права власності на корпоративні права (частку, акції тощо) продавця та майно, яким володіє об'єкт придбання, потрібно, щоб продавець надав правовстановлюючі документи та інші документи, які підтверджують законність та належність набуття корпоративних прав або майна. Ненадання або приховування таких документів може свідчити про наявність в них недоліків.
Обтяження майна об'єкта придбання та арешт корпоративних прав
У випадку обтяження майна об'єкта придбання, розпорядження та користування ним буде обмеженим або забороненим. Ще більш проблемною є ситуація із арештом корпоративних прав продавця або їх передача у забезпечення виконання зобов'язань, адже це обмежує або унеможливлює їх подальше відчуження. Перш ніж підписувати трансакційні документи потрібно зняти арешт, однак це може зайняти безліч часу. Слід перевірити реєстр обтяжень рухомого майна (ДРОРМ) та реєстр обтяжень нерухомості (ДРРП), як щодо об'єкта придбання, так і щодо продавця.
Наявність ліцензії та іншої дозвільної документації
Певні види господарської діяльності потребують ліцензування, повний перелік яких є у Законі України "Про ліцензування видів господарської діяльності". Перш ніж купувати бізнес, який потребує ліцензії, потрібно перевірити, чи об'єкт придбання її отримав, чи вона не анульована та чи не спливає строк її дії. Здійснення діяльності без необхідної ліцензії тягне за собою адміністративну відповідальність, накладення штрафу та конфіскацію виготовленої продукції і грошей, одержаних внаслідок вчинення такого правопорушення. Також необхідними можуть бути дозволи, наприклад, на розміщення реклами, на будівництво, експлуатаційний дозвіл та інші.
Перевірка договірних зобов’язань
Продавець повинен надати всі договори, у яких об'єкт придбання виступає стороною. Як правило, сторони обмежують обсяг перевірки відповідною сумою, оскільки великий бізнес може одночасно перебувати у великій кількості правовідносин, відповідне обмеження слугує "фільтром" дрібних проблем. В такому випадку покупець зможе оцінити кількість невиконаних зобов'язань, їх суму та строки виконання. Однак продавець може приховати частину договорів, з якими построчено виконання зобов'язань, тому потрібно ретельно перевірити реєстри судових рішень, виконавчих проваджень, боржників тощо.
Наявність судових проваджень
Новому власнику неприємно буде отримати повістку в суд незадовго після завершення трансакції та здійснення усіх реєстраційних дій. Щоб уникнути такої ситуації, потрібно перевірити участь об'єкта придбання у судових процесах. Також варто звернути увагу на відкриті провадження, у яких продавець виступає відповідачем, адже є ризик накладення арешту на корпоративні права як захід забезпечення позову.
Стан розрахунків з бюджетом
З відкритих джерел можна отримати інформацію про обрану систему оподаткування, наявність податкового боргу та чи є компанія платником ПДВ. Також продавець може надати довідку про відсутність податкової заборгованості об'єкта придбання.
Формування статутного капіталу
Потрібно перевірити, чи наявні документи, які підтверджують спосіб формування статутного капіталу. Якщо значна його частина сформована негрошовим майном, то потрібно переконатись, що воно отримало оцінку, яка відповідає його ринковій вартості. Особливо це стосується прав на інтелектуальну власність, адже іноді такий вклад учасники товариства використовують для "збільшення" статутного капіталу, не маючи можливості збільшити його за рахунок реального майна.
Дотримання трудового законодавства
Потрібно перевірити, чи укладено трудові договори із працівниками. Окрім того, проаналізуйте цивільно-правові договори про надання послуг/виконання робіт, адже вони можуть приховувати фактичні трудові відносини. Також потрібно звернути увагу на інші порушення у сфері трудового законодавства (виплату зарплати, відпустки, законність оформлення та звільнення працівників, наявність дозволу на працевлаштування іноземців тощо).
УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ
Впевнившись у добросовісності продавця, можна переходити до ключового етапу купівлі бізнесу – укладення і підписання договору. Українське законодавство не містить конкретних норм, які б прямо регулювали питання купівлі бізнесу як такого. Одним із варіантів оформлення відповідних договірних відносин є купівля об'єкта придбання як єдиного майнового комплексу (ЄМК). У такому випадку основний акцент робиться на майно (активи), яке входить до ЄМК (наприклад, нерухомість, устаткування, сировина, продукція), але оминаються увагою питання ділової репутації, персоналу, клієнтської бази та ін.
Найпопулярнішим способом оформлення купівлі бізнесу є укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав (частки або акцій тощо). В такий спосіб покупець набуває корпоративні права в статутному капіталі об'єкта придбання (наприклад материнської компанії, як правило, за кордоном), реєструє відповідні зміни та стає його власником. В операційній діяльності самого об'єкта придбання нічого не змінюється – залишається те ж майно, дозвільні документи та нематеріальні активи. Важливим є питання правильності і своєчасності зміни менеджменту або оформлення нових трудових відносин.
Правильне юридичне оформлення договору є вкрай важливим, оскільки з цим пов'язаний основний для покупця ризик – визнання угоди з купівлі-продажу бізнесу недійсною. Аби цього уникнути, слід детально розписати предмет договору, ціну та строки, права та обов'язки сторін, а також їх відповідальність та гарантії. Навіть якщо ви здійснили перевірку об'єкта придбання та продавця і переконалися, що ризики відсутні або мінімальні (наприклад, корпоративні права не обтяжені і не перебувають під арештом), не зайвим буде додати до тексту договору відповідні гарантії продавця. Це дозволить мінімізувати ризики покупця у разі судового оскарження договору.
Щоб засвідчити волевиявлення сторін щодо "передачі" корпоративних прав від продавця до покупця, потрібно підписати акт прийому-передачі. Такий акт в Україні повинен нотаріально посвідчуватись, тоді як немає відповідного обов'язку щодо договору купівлі-продажу. Проте процедура придбання та закриття залежить від обраної юрисдикції.
Замість резюме
Наприкінці відзначу, що due diligence – невід'ємний етап у процедурі купівлі готового бізнесу, який здатен виявити низку ризиків і дати відповідь на запитання, чи варто купляти конкретний бізнес взагалі. Результати такої перевірки слід використовувати при укладенні договору купівлі-продажу, "закриваючи" певні ризики гарантіями продавця і детально прописаними положеннями. Якщо комплексно і всебічно підійти до питання купівлі бізнесу, наявні ризики можна звести до мінімуму.