Тренди сталого розвитку: кейси бізнесу зі зміни клімату, імміграції, зелених інвестицій на головних форумах світу

Жовтень та листопад насичені важливими заходами у сфері сталого розвитку та корпоративної соціальної відповідальності в Європі, а саме: європейський саміт SDG 2021 (в онлайн-форматі), щорічна конференція в Мілані з корпоративної соціальної відповідальності та соціальних інновацій, також весь світ спостерігав за COP26 - конференцією ООН зі зміни клімату, що проходила у Глазго.

Актуальні питання сталого розвитку, які порушує світова спільнота:

• Зміна клімату
• Скорочення викидів вуглецевих газів (на рівні країн, компаній)
• Розвиток зеленої енергетики
• Глобальна імміграція
• Інтегрована звітність
• Контроль ланцюжка постачальників
• Стійкі інвестиції

Зміна клімату/Climate change

Компанії вже усвідомлюють, що на мертвій планеті бізнес не побудуєш, і розуміють наслідки зміни клімату на економічних показниках.

За останні 40 років фінансові втрати, спровоковані екстремальними метеорологічними чи кліматичними діями у Європейському Союзі, перевищили 419 млрд. євро. З них понад 2 млрд. євро як наслідок лісових пожеж, а 5 млрд. євро — наслідки повеней.

А як реагують люди?

Дослідження Edelman Trust Barometer, проведене в 2021 році, показало, що жителі різних країн зараз швидше бояться наслідків зміни клімату, ніж захворіти на вірус Covid-19. Багато хто вже зіткнувся з пошкодженням майна або втратою будинків після повеней, ураганів або аномальних вітрів, і ця проблема вже не здається такою далекою.

Вуглецевий слід _ footprint

Вуглецевий слід - це сукупність всіх викидів парникових газів , що потрапляють в атмосферу через діяльність людини . Гази виділяються, коли ми їдемо автомобілем, відправляємо мейл, печемо пироги, дивимося фільм. І це все негативно впливає на довкілля. Це приклад з побутового життя окремої сім'ї, а в реаліях компаній і держав ці масштаби викликають тревогу .

Щороку на найбільшій кліматичній конференції COP багато держав заявляють про цілі зменшити вуглецевий слід, а деякі озвучують взяті на себе зобов'язання щодо досягнення вуглецевої нейтральності.

В'єтнам планує досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року, а Таїланд – до 2065 року.

Володимир Зеленський, озвучив мету України скоротити на 65% викиди парникових газів до 2030 року та не пізніше 2060 року досягти кліматичної нейтральності.

Понад 100 світових лідерів підписали договір, в якому зобов'язуються зупинити вирубку лісів до 2030 року (зокрема, Україна). Знищення дерев – важливий фактор, що сприяє глобальному потеплінню, оскільки ліси поглинають велику кількість нагрітого вуглекислого газу.

Також учасники саміту підписали договір Global Methane Pledge щодо скорочення викидів метану на 30%. У той час, як значна частина конференції присвячена проблемі викидів вуглекислого газу, метан також впливає на зростання температури. Проте серед підписантів немає держав, відповідальних за суттєвий відсоток викидів: Індії, Китаю та Росії.

Хоча Індія заявила про досягнення net-zero до 2070 року, тобто пообіцяла зрівняти викиди парникових газів з обсягом, витягнутим з атмосфери.

А що роблять компанії?

Gucci на конференції в Мілані заявили, що вони вже досягли рівня вуглецевої нейтральності, хоча спочатку планували дійти цього трохи пізніше.

Microsoft ще минулого року пообіцяла стати вуглецево-нейтральною до 2030 року, а до 2050 року компенсувати всі викиди з моменту свого заснування в 1975 році.

Прикладом доброї колаборації є проект Life Effige, який фінансується Європейською комісією. Він допомагає італійським компаніям вимірювати їх вплив на довкілля.

Camst Group вимірювала вуглецевий слід у ресторанному бізнесі – від вирощування та збору продуктів, приготування страв до їхньої доставки до шкіл. Науковим партнером виступив університет Болоньї, який прорахував навіть карбонфутпринт окремих страв. Отже підрахунок калорій виходить із моди, оскільки його змінив підрахунок СО2.

Відновлювані джерела енергії/Renewable energy sources

New Energy Outlook (NEO) – це щорічний довгостроковий аналіз Bloomberg NEF про майбутнє енергетичної економіки.

В останньому звіті, що вийшов у 2021 році, представлені три кліматичні сценарії, які відповідають Паризькій угоді та дозволяють досягти нульових викидів до 2050 року.

Зелений сценарій є шлях з нульовим рівнем викидів, де так званий «зелений водень» доповнює ширше використання електроенергії, переробку та біоенергетику.

Сірий сценарій передбачає, що ширше використання електроенергії та відновлюваних джерел енергії доповнюється технологіями вловлювання та зберігання вуглецю та дозволяє продовжувати використовувати деякі види викопного палива.

У червоному сценарії передбачається, що на додаток до вітрових, сонячних та акумуляторних технологій в енергетичному секторі буде розгорнуто модульну ядерну установку меншого розміру, на спеціальних атомних станціях, що виробляють так званий «червоний водень».

• У 2020 році близько 90% електроенергії нового покоління були дешевшими з відновлюваних джерел, ніж з викопного палива.
• З 2015 по 2020 роки ціни на літієві батареї знизилися вдвічі, а поширеність зросла в 4 рази.
• З 2015 року потужність сонячної енергії, що генерує, росла в середньому на 35% на рік, енергії вітру — на 15%.

Це позитивні дані, але не можна забувати про проблему утилізації матеріалів.

Візьмемо приклад із лопатями, що використовуються вітроенергетикою. Згідно з дослідженням Кембриджського університету, у 2050 році 43 млн. тонн відходів припало на відходи від вітряних турбін.

У Нідерландах вирішили подарувати їм друге життя і якусь частину використали для будівництва дитячого майданчика.

В Італії більш старі турбіни, але ще працюючі, віддають країнам, що розвиваються. Це деякі рішення, але глобально питання поки що залишається відкритим.

Глобальна імміграція/Global immigration

Питання імміграції стає все більш актуальним для США та європейських країн. Причини можуть бути різні: політичні, економічні, професійні, релігійні, екологічні, соціальні, культурні та військові.

Причинами більш масової міграції, як правило, є постійні етнічні, соціальні або військові конфлікти в країні, кліматичні зміни, які роблять умови, що не підходять для життя, загрози життю чи здоров'ю, злидні в країні, ризики захворювань та інфікування. Яскравим прикладом є імміграція біженців до Європи після початку конфлікту в Сирії.

Міграція великих груп населення, які у новій країні не мають роботи, житла та не володіють мовою, може провокувати достатньо соціальних проблем для держави.

Ряд організацій та підприємств займаються працевлаштуванням іммігрантів, навчаючи їх і даючи можливість проявити себе професійно і навіть у тій сфері, в якій він розвивався на своїй Батьківщині.

UNGCR UNHCR, the UN Refugee Agency - організація системи ООН, що займається наданням допомоги біженцям.

Mygrants – громадська організація, створена в Італії, яка допомагає знайти роботу іммігрантам, організовуючи для них освітні програми, навчаючи створювати резюме та знайомлячись з компаніями.

За їхніми даними, лише в Італії сьогодні перебуває 82 тисячі біженців з усього світу, з них 5 тисяч з Афганістану.

У світі їх сьогодні понад 200 млн. і передбачається, що у наступні 3 роки їх кількість зросте до 1 млрд.

Проект компанії Mutti: навчили та надали робочі місця біженцям із різних країн.

Цифровий звіт із сталого розвитку/Digital sustainability reporting  

Дедалі більше компаній випускають звіти, розкриваючи нефінансові показники. Випуск такого звіту є досить трудомістким для організацій, тому важливим фактором є залучення зацікавлених сторін компанії в цей документ. Важливо, щоб він був простим, лаконічним та доступним.

Вже є цікаві приклади інтерактивних digital reports на рівні міста, так і на рівні корпорації Hitachi .

Сертифікація B- Corporations

Дедалі більше компаній отримують сертифікацію B-Corporation.

Вона видається комерційним компаніям глобальною некомерційною організацією B Lab, офіси якої розташовані у США, Канаді, Європі, Австралії, Новій Зеландії.

Сьогодні понад 4 тисячі компаній з 77 країн і 153 індустрій стали B-Corpations.

Компанії повинні відповідати певним стандартам соціальних та екологічних показників, публічної прозорості та юридичної підзвітності. У їхньому бізнесі має існувати баланс між прибутком та соціальною метою.

Окрім відповідності всім суворим критеріям, компанія повинна робити щорічний внесок у розмірі від $500 до $50 000, залежно від річних продажів, та проходити повторний аудит кожні три роки.