7 трендів, які посилилися під час пандемії та змінюватимуть бізнес-середовище у 2022 році

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Міграція та зміна ринку праці

Урбанізація та міграція — це багаторічний тренд, який за останні 10 років в Україні багаторазово посилився, але пандемія подарувала йому нове дихання. З'явився прошарок людей, які можуть працювати віддалено. Поняття "віддалення" щільно увійшло в наше життя.

Але "віддалення" поширюється переважно на креативний клас. Люди, зайняті у виробництві та обслуговуванні, не можуть працювати віддалено, і тут ми спостерігаємо тенденцію переміщення людей у великі міста.

І, з одного боку, в регіонах є виробництво, а з іншого — немає людей. Перенести виробництво до столиці? Не варіант! Обходитися без спеціалістів на висококонкурентному ринку? Теж не вийде.

Роботодавець хоч і повільно, але починає розуміти, що треба працювати з проектними групами та крос-командами, віддавати процеси на аутсорсинг, конкурувати з підприємствами Східної Європи за робочі руки та пропонувати короткострокові контракти.

Такі програми вже запущені багатьма виробничими та торговими компаніями. HR- служби інших компаній все ще намагаються працювати старими методами, але вони приречені на зміни.

Загострення конкуренції та нові гравці

У новій економіці, яку ми отримали, дуже складно зберігати монополію та лідерство. Взагалі, монополія та виражене ринкове лідерство формуються на стабільних ринках. У ситуації, коли все стрімко змінюється, неможливо "всидіти" на своїй частці ринку. Зміни технологій, моделей бізнесу та самого споживача як ключового фактора бізнесу не передбачає стабільної переваги великих гравців (я не беру випадки, коли бізнес фінансується за рахунок бюджету держави). Процеси зміни галузевих лідерів не відразу помітні збоку, але всередині галузей вони йдуть.

Зниження цін на товари, зростання цін на послуги

Ми в економіці постдефіциту. Світ наситився товарами та втратив до них інтерес. На ринку реклами є фахівці, які називаються "арбітражники" - вони вкладають свої гроші в рекламу товару чи послуг та заробляють комісію від продажу. Від них я почула термін "мертва товарка": останні кілька років арбітражники працюють із криптою, фармою, гемблінгом, фінансовими ринками, але ніхто з них не хоче братися за товар.

У всьому світі товари дешевшають, послуги дорожчають. І ця тенденція наростатиме, суттєво змінюючи ринок. Сьогодні майже про будь-який товар можна сказати, що він не є самодостатнім, до нього має додаватися сервісна складова.

Діджітал? Ні, фіджітал!

Диджиталізація оголошена трендом номер один. Електронна комерція швидко зростає, але не варто поспішати прощатися з офлайн-світом. Звичайно, поширення смартфонів, проникнення інтернету та підвищення безпеки інтернет-розрахунків стимулюватимуть диджиталізацію, але є противагові фактори: літнє населення (яке у великих містах є активним споживачем),   зростання цін на кур'єрську доставку, низький рівень довіри до продавців, складності із поверненням тощо.

За останній рік я двічі зіштовхнулася із ситуацією, коли тотальна діджиталізація бізнесу призвела до відтоку споживачів.

Зверніть увагу, що поки офлайн-бізнес діджіталізується, маркетплейси відкривають офлайн-роздріб.

Не буде повного діджиталу, буде фіджитал-модель, де фізичний світ буде доповнений та вдосконалений діджитал-інструментами.

Споживач – новий стиль життя

Ключовий фактор бізнесу – це споживач. Пандемія змінила поведінкові патерни споживача і змінила його уявлення про стиль життя та матеріальні цінності.

Зміна споживчих цінностей — це окрема тема, але у ній важливо виділити дві тенденції.

Перша: споживач переходить від володіння до використання, і на нас чекає зростання ринку сервісу, аутсорсингу та ін.

Друга: споживач втрачає інтерес до "демонстративного споживання".

Наприкінці Х ІХ століття американський соціолог Вітлен написав важливу для маркетингу книгу "Теорія дозвільного класу", описавши "демонстративне споживання" - споживання товарів, які не важливі для виживання, зручності, тепла тощо, а служать виключно атрибутом належності до певного соціального класу.   Економіка другої половини ХХ століття та початку ХХІ століття багато в чому зростала за рахунок такого споживання. Тепер бізнесу доведеться мати справу із дуже раціональним споживачем.

Інформаційна епоха

Постіндустріальний світ все частіше називають інформаційним. Людина ніколи раніше не жила в такому інформаційному розмаїтті. Це робить споживача, з одного боку, дуже тривожним і недовірливим, з іншого боку, дарує ілюзію прозорості світу: здається, що у світі стільки інформації, що правду неможливо приховати. Споживач хоче бути усвідомленим і посилено споживає інформацію, не враховуючи, що інформацію йому підбирає алгоритм. Рекламні гіганти вже заговорили про те, що грань між рекламою та органічним контентом має стиратися.   Починається серйозна інформаційна конкуренція: що більше ваша інформаційна домінанта над ринком, то вище довіру споживача.

Бізнес в умовах ентропії

Турбулентність, ентропія, хаос, невизначеність — усі ці слова звучать давно, але що таке справжня ентропія, бізнесу тільки доведеться дізнатися. Зміни відбуваються настільки швидко, що навіть досвідчені галузеві гравці втрачають розуміння ринку. Тому зростає попит на дослідження, аналіз даних.

Як сказав Андреас Вейгенд (колишній головний науковий співробітник Amazon , викладач відомих університетів): "Сьогодні наймати фахівців зі статистики - це як гонка озброєнь". Чим більше бізнес знає про ринок та споживача, тим він ближче до розуміння потреб свого споживача. На ринку постдефіциту це найважливіше.