ІТ під час війни: завдяки чому українська ІТ-індустрія має можливість працювати на повну потужність

За останні роки українська ІТ-індустрія домоглася того, до чого йшла більше 15-ти років – переросла у справжнього потужного економічного гіганта, який приніс близько 7 млрд дол. США до України від експорту послуг у 2021 році (за даними платіжного балансу НБУ). Вражаючі темпи зростання (20-30% щорічно), запуск спеціального режиму "Дія.City", визнання у всьому світі та запланована реформа освіти мали б лиш укріплювати позиції України у цифровій економіці, але, на жаль, розпочалась війна.

Оскільки ескалація конфлікту спостерігалась ще до 24 січня, ІТ компанії заздалегідь здійснювали рішучі кроки для мінімізації ризиків, зокрема більшість з українських компаній готували та реалізовували так званий BCP (business continuity plan) – систему відновлення ділової активності при боротьбі з потенційними загрозами для компанії. Адже одна з ключових переваг ІТ-індустрії – висока мобільність, яка дозволяє працювати будь-де, за умови стабільного інтернет з’єднання, наявності комп’ютера, та найголовніше – експертизи ІТ-фахівців, які перетворюють код у високотехнічні рішення, що, у свою чергу, генерує значні експортні надходження валюти до нашої країни.

Очевидно, що до рівня агресії, яку ми спостерігаємо сьогодні стосовно нашої країни, було неможливо підготуватись на 100%.

Однак, аналізуючи ситуацію серед компаній-членів ІТ комітету Європейської Бізнес Асоціації можна констатувати, що українська ІТ-індустрія має можливість працювати у практично повному обсязі. Які ж рішення сприяють цьому?

Використання хмарних сервісів

Мова йде про заміну зберігання даних на фізичних носіях, зокрема серверах, які при пошкодженні стають непрацездатними. ІТ-компанії підтримують концепцію «Cloud First», що передбачає надання переваги у зберіганні даних в хмарних сервісах, сервера яких розташовані по всьому світі. Крім цього, через експортну орієнтованість нашої ІТ-індустрії більшість продуктів інтелектуальної власності та результатів роботи зберігаються на об’єктах замовника, а члени команд в Україні отримують відповідні права доступу для виконання замовлення. Такий процес підлягає ретельному моніторингу та відповідним правилам і нормам інформаційної безпеки. Унаслідок цього підходу українські сервісні ІТ-компанії переважно не володіють критичною інфраструктурою та важливими бізнес-даними своїх клієнтів.

Запровадження генераторів безперебійного живлення та доступу до інтернету

Окремим пунктом є забезпечення команд джерелами живлення – тобто різноманітними генераторами, які продукують достатньо електроенергії для продовження роботи у випадку зупинки подачі енергії через мережі. Те ж стосується й інтернет з’єднань, завдяки маршрутизаторам Starlink, які через супутникове з’єднання надають доступ до інтернету у будь-якій точці Землі. Так, Міністерство цифрової трансформації України вже передало значну кількість Starlink для українських ІТ-компаній, за що індустрія щиро дякує команді Міністерства.

Захист даних за новими протоколами

Мова йде про мінімізацію ризиків, пов’язаних з безпекою пристроїв кінцевого користувача та безпекою співробітників. Імплементується це шляхом виконання положень відомих стандартів безпеки (такими як ISO/IEC 27001:2013 «Information technology – Security techniques – Information security management systems – Requirements» або SOC2 «System and Organization Controls for Service Organizations: Trust Services Criteria») та відповідними заходами контролю, наприклад: шифруванням жорсткого диска, шифруванням мережевого трафіку, застосуванням політики паролів та блокування тощо.

І, звісно, одним з ключових є питання команд

Значна частка українського ІТ розташована у Харкові та Києві – містах-мільйонниках, які через постійні обстріли та бомбардування перебувають у зоні підвищеної небезпеки. Тож цілком логічним кроком у збереженні можливостей офісів компаній з цих регіонів стала релокація команд до західних/центральних областей України, таких як Тернопільська, Закарпатська, Чернівецька, Вінницька, Хмельницька області. Варто зауважити, що якоїсь надмірної концентрації у одному місці немає, аби потужності та інфраструктура окремих регіонів не була перевантажена. Більше того, у деяких компаній ще і задовго до війни з’являлись офіси в інших містах та областях.

Звісно, не всі фахівці бажають переїжджати до інших міст, залишаючись вдома, волонтерять, йдуть до лав ЗСУ та ТРО – що безумовно підтримується самими компаніями, в тому числі і фінансово.

Найболючіше питання для ІТ в країні

Незважаючи на усі кроки, які мінімізують загрозу зупинки бізнесу, наразі ІТ-компанії стикаються з багатьма факторами, які не лише сповільнюють розвиток індустрії, але, за найгіршого сценарію, можуть зруйнувати її в Україні. 

Причина доволі проста: через значну експортну орієнтованість (близько 95%+ усіх продуктів і послуг), українське ІТ залежить від замовлень з-за кордону. Але світові гіганти, корпорації, які користуються послугами українських ІТ-компаній, мають справедливі побоювання щодо можливості наших компаній виконати замовлення тощо. Адже внаслідок бомбардувань та обстрілів під загрозою знаходяться без виключення усі міста та регіони. Це, власне, і впливає негативно на настрої закордонних партнерів. 

І для них, на жаль, «релокація до Закарпаття» не є панацеєю, що вирішує питання. Адже ризики є меншими, але все ж залишаються. Наразі ІТ бізнес робить все можливе аби зберігати замовлення, постійно комунікуючи з партнерами, отримувати нові та продовжувати розвивати індустрію. Адже зараз надважливо зберегти статус українського ІТ як хабу Східної Європи. Вірю, що індустрії це вдасться.