Системі електронних платежів НБУ – 30 років: як в Україні розвивалися безготівкові розрахунки

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Створення системи електронних платежів Національного банку та її постійний розвиток не лише уможливили в Україні функціонування електронного грошового обігу та безготівкових розрахунків, але й стали запорукою швидких та надійних платежів сьогодні.

Що передувало створенню СЕП в Україні та які перспективи розвитку системи?

Перші кроки СЕП

Після проголошення незалежності України перед банківською системою постала нагальна потреба принципово змінити ситуацію у платіжній сфері. Адже платежі між бізнесами могли проходити до 20 днів. Крім того, масовим стало використання підроблених паперових авізо. Масштаби махінацій на почату 90-тих стали загрозливими для банківської системи молодої української держави.

У цей період Національний банк у стислі терміни розробив і запустив надійну та захищену платіжну систему. СЕП стала складним і унікальним програмно-технічним комплексом, розробленим фахівцями Національного банку.

Старт роботи СЕП та суттєве прискорення обігу коштів мали істотний позитивний вплив на економічний ефект та приріст ВВП України в середині 90-х років. Крім того, завдяки системі вдалося також запустити ефективну роботу фондового та валютного ринків.

До кінця 1993 року практично всі банки та їх філії були підключені до Системи електронних платежів НБУ, а з початку 1994 року в Україні повністю скасували паперові та телеграфні авізо в міжбанківських розрахунках.

Країна перейшла на електронні платежі. Це стало відправною точкою запровадження в Україні електронного грошового обігу та безготівкових розрахунків.

Створення СЕП дало змогу одночасно забезпечити економіку грошима, посилити фінансову дисципліну, скоротити паперовий документообіг та обірвати шахрайські схеми.

Якою СЕП є зараз?

Сьогодні СЕП − єдина системно важлива державна платіжна система класу RTGS, яка в реальному часі забезпечує як розрахунки на великі суми, так і роздрібні міжбанківські платежі клієнтів банків. Учасниками СЕП наразі є Національний банк, усі 64 банки України та Державна казначейська служба України.

Платежі в системі відбуваються швидко і безпечно. Про надійність СЕП свідчить хоча б той факт, що за всі 30 років існування системи під час здійснення розрахунків жодний карбованець та жодна гривня не були втрачені.

Під час повномасштабної війни система також продемонструвала свою ефективність та надійність.

Торік через СЕП здійснено майже 363 млн платежів. Шок війни та різке скорочення економічної активності в перші місяці війни вплинули на кількість операцій у системі – за минулий рік вона скоротилася на 18,7%, якщо порівнювати з 2021 роком. Але в останні місяці обсяги операцій відновилися.

У середньому в день СЕП обробляє 1,3 млн платежів на суму майже 700 млрд грн.

Через СЕП здійснюється 98% міжбанківських переказів у національній валюті в межах України, водночас через кореспондентські рахунки, відкриті банками в інших банках, – 2% таких переказів.

Як надалі розвиватиметься СЕП?

Національний банк постійно приділяє особливу увагу розвитку СЕП, упровадженню нових механізмів та засобів для задоволення потреб учасників фінансового ринку та їхніх клієнтів.

Серед останніх модернізацій системи – з 1 квітня 2023 року запрацювало нове покоління системи (СЕП 4.0), програмне забезпечення якого знову ж таки було розроблене фахівцями Національного банку. СЕП 4.0 дає можливість здійснювати електронні платежі ще швидше, зручніше та безпечніше.

Це стало однією з найбільших міграцій, яку будь-коли здійснювали фінансові установи України, і, крім того, потужним поштовхом для майбутнього розвитку і модернізації інформаційних систем українських банків та фінансових установ. Відтепер система функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022.

У новій версії системи є можливість передавати великий обсяг інформації в структурованому вигляді, що значно підвищує можливості автоматизації обміну та обробки інформації про платежі на рівні платників та отримувачів. На сьогодні деякі державні органи, наприклад Державна податкова служба України та Державна казначейська служба України вже перебувають у процесі запровадження цього інструмента для сплати податків та зборів. Це сприятиме ще більшій автоматизації та пришвидшенню обробки платіжних операцій, підвищенню рівня обслуговування учасників СЕП та їхніх клієнтів.

Крім того, тепер система працює в режимі 24/7, що передбачає цілодобове виконання міжбанківських платіжних операцій без призупинення роботи системи та миттєвий перехід від поточного до наступного календарного дня.

Наразі Національний банк працює над упровадженням версії системи СЕП 4.1 з функціоналом миттєвих платежів, який є логічним продовженням розвитку СЕП, зокрема впровадженого режиму роботи 24/7. Початок тестування цього функціоналу заплановано на жовтень 2023 року. Це розширить сферу використання системи та дасть змогу користувачам здійснювати швидкий, зручний та надійний переказ коштів.

Мета Національного банку – до кінця 2024 року побудувати ефективну екосистему миттєвих платежів в Україні. Водночас, плануючи розвиток СЕП після 2024 року, ми розглядаємо впровадження зокрема мультивалютності, трекінг-сервісу для платежів, сервісу оцінки ризику платіжної операції тощо.

Світ не стоїть на місці. Та й платіжна сфера останніми роками розвивається динамічно. Тож СЕП як єдина система міжбанківських переказів у нашій країні має відповідати на сучасні виклики часу та давати поштовх для інноваційного розвитку держави, і Національний банк робить для цього все необхідне, навіть в умовах війни.