IT и Телеком 11 октября, 10:10

Дія City vs спецрежими для ІТ-галузі в інших країнах: чиї умови кращі

Чи зможе український спецрежим конкурувати з умовами ведення ІТ-бізнесу, які діють в інших державах?

Дія City vs спецрежими для ІТ-галузі в інших країнах: чиї умови кращі Дія City vs спецрежими для ІТ-галузі в інших країнах: чиї умови кращі

ІТ-галузь України — динамічно зростаючий сектор економіки з величезним внутрішнім потенціалом і конкурентними можливостями. Однак існує низка проблем, які досі стримують її інтенсивний розвиток. Аби дати індустрії можливість розвиватись на повну потужність, Міністерство цифрової трансформації України створює спеціальний правовий та податковий режим для ІТ-компаній — Дія City, який повноцінно запрацює вже на початку 2022 року.

Схожі пільгові режими для ІТ-індустрії вже існують у десятках країн світу. Ми вирішили з’ясувати, чи зможе український спецрежим  конкурувати з умовами ведення ІТ-бізнесу, які діють в інших  державах. Для цього ми порівняли Дія City із спецрежимами та умовами, що діють для ІТ-компаній у Білорусі, Грузії, Казахстані, в американському штаті Делавер, на Кіпрі, у Молдові та Польщі. 

Навіщо вступати в спецрежим

Станом на 2021 рік глобальна ІТ-сфера оцінюється приблизно в $5 трильйонів. Згідно з даними Statista, очікується, що до 2024 року вона буде зростати в середньому на 5% щороку.

ІТ-галузь змінює структуру національних економік в бік інноваційності. ІТ-галузь — капіталомістка та мобільна. ІТ-бізнес не прив’язаний до локації, як то, приміром, видобування чи торгівля, та ресурсів. Він може кочувати світом, притягуючи до себе "мізки" та капітали. Основним фактором, який враховують ІТ-компанії при виборі місця для релокації, є правові та податкові умови, що пропонують юрисдикції.

Країни конкурують за таланти. Щоб дати поштовх розвитку ІТ-індустрії у себе, запобігти "відтоку мізків" та навіть привабити закордонний інноваційний бізнес, вони створюють спеціальні режими для ІТ.

Що лежить у їх основі? Найперше — податкові пільги. Для резидентів спецрежимів податки нараховуються за зниженими ставками. 

Також у спецрежимах часто діють спеціальні правові умови, відмінні від загальних. Наприклад, на резидентів казахстанського Astana Hub не поширюються вимоги про квотування та отримання дозволу на залучення іноземної робочої сили. Для іноземних співробітників компаній в Astana Hub робоча віза видається терміном до п'яти років замість трьох років. Окрім того, для продовження робочої візи не потрібно виїжджати за межі Казахстану.

У білоруському Парку високих технологій (ПВТ) для іноземців, які є засновниками компаній-резидентів або найманими працівниками, скасовано візи. Відповідно, компаніям не потрібні дозволи на залучення спеціалістів з-за кордону.

Українська ІТ-галузь демонструє гарні результати: щорічний ріст на 20-30%, капіталізацію у $6 млрд. Вона входить до ТОП-3 статей українського експорту до США, і формує біля 4% ВВП країни. Утім, для прориву на висококонкурентному світовому ІТ-ринку цього недостатньо. 

В Україні запроваджують спецрежим для ІТ Дія City. Його резиденти, окрім знижених податків до рівня, який сплачують ФОП, зможуть розраховувати на: новий формат найму через гіг-контракти, нові інвестиційні інструменти, запозичені з англійського права, кращий захист прав інтелектуальної власності.

Які компанії можуть вступити до спецрежиму 

У кожній із зазначених країн технологічні компанії, які планують скористатися спеціальними умовами, мають відповідати низці критеріїв. Насамперед, це стосується вимог щодо кваліфікованих видів діяльності.

Наприклад, резидентом української Дія City можуть стати ІТ-компанії, які займаються:

  • розробкою та тестуванням програмного забезпечення (ПЗ), в тому числі ігор;
  • виданням та розповсюдженням програмного забезпечення, зокрема SaaS;
  • навчанням комп'ютерній грамоті, програмуванню, тестуванню і технічній підтримці ПЗ;
  • цифровим маркетингом та рекламою з використанням ПЗ, розробленого резидентами; 
  • R&D (дослідженнями та розробкою) в сфері ІТ та телеком; 
  • кіберспортом;
  • кібербезпекою;
  • роботехнікою;
  • постачанням послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.

Для порівняння: щоби стати резидентом казахстанського технопарку Astana Hub, компанія має теж працювати в одному із ІТ-напрямів, який є в переліку пріоритетних видів діяльності в галузі інформаційно-комунікаційних технологій. 

У Молдові також є затверджений список видів діяльності для резидентів спецрежиму (ст. 8 Закону №77/2016). Мінімальний відсоток доходу від основної діяльності має складати не нижче 70%. Схожий перелік дозволених видів діяльності для резидентів є і в білоруському Парку високих технологій. 

Польща не має спецрежиму, але керується інструментом підтримки інвесторів, які працюють у сфері досліджень та розробки (R&D) — Intellectual Property (IP) Box. Для того, щоби скористатись податковими пільгами у межах IP Box, компанія повинна бути пов'язана із створенням, розвитком або поліпшенням кваліфікованого права інтелектуальної власності. Наприклад, ІТ-компанія може створити або купити права на комп'ютерну програму, і дохід від неї буде оподатковуватись за зниженою ставкою.

Часто ІТ-компанії та стартапи обирають для ведення бізнесу американський штат Делавер, адже там просто зареєструватися. Законодавство цього штату дозволяє зареєстрованій компанії працювати без внесення інформації про неї в бази податкових органів США, тобто вона не платитиме податків та не подаватиме звітність.​ Компанію варто буде зареєструвати в податкових органах тільки тоді, коли ви вирішите відкрити банківський рахунок в США. Умовою також є наявність у компанії контрагентів в Америці. 

На Кіпрі теж, як у Польщі, немає спецрежиму для ІТ, але  запроваджений спеціальний інструмент Intellectual Property (IP) Box. У його рамках ІТ-компанії можуть зменшити до 80% оподатковувану базу з податку на прибуток від використання кваліфікованих об'єктів інтелектуальної власності. Це підходить технологічним компаніям, які чимало витрачають на R&D діяльність. 

Проте інколи таку податкову пільгу отримати нелегко.

"Спочатку усі компанії, що займалися створенням об’єктів інтелектуальної власності, отримували цю знижку автоматично. Сьогодні ж введені певні додаткові умови, через які дуже важко структурувати компанію, щоби отримати усі 80%. На практиці виходить отримати приблизно 50%. Але й 6-6,5% — це все ж дуже вигідна ставка", — розповідає CEO кіпрської компанії з управління активами Generation Partners Сергій Карташов.

сергей карташов

Сергій Карташов, CEO кіпрської компанії з управління активами Generation Partners

"Якщо у тебе немає жодних витрат на території Кіпру, то розмір знижки (на податок), який ти можеш отримати, буде незначний. Такі умови діють для того, щоб ви привозили сюди людей або наймали працівників, і вони фактично тут перебували і створювали інтелектуальну власність", — додає він. 

На резидентство у грузинському спецрежимі, або віртуальній зоні, можна  претендувати, якщо компанія займається дослідженнями, розробкою, підтримкою або виробництвом IT-продуктів. Водночас, якщо компанія працює мінімум два роки, вона може отримати статус "міжнародна компанія", який теж передбачає додаткові преференції. 

Іраклій Ткемаладзе, СЕО грузинської ІТ-компанії Digital Generation, розповідає про грузинський спецрежим так: "Гнучка система оподаткування, нуль бюрократії і хороші привілеї — ось це нам дає можливості говорити на рахунок залучення закордонних інвестицій".

Додаткові умови

Також існують специфічні для кожної країни вимоги до претендентів на отримання пільг.  Наприклад, у штаті Делавер для ІТ-компаній існує єдина вимога — мати директора та не менше одного акціонера. У білоруському Парку високих технологій термін здійснення діяльності, суб'єктний склад, розмір статутного фонду і подібні фактори значення не мають.

В Грузії умови складніші — там ІТ-компанії можуть розраховувати на резидентство, якщо вони мають на території країни офіс, мають мінімум одного акціонера та директора, але вести свій бізнес можна в будь-якій частині світу.

Для вступу в український Дія City компанії повинні відповідати декільком показникам:

  • здійснювати певні види діяльності, визначені законом про Дія City;
  • 90% доходів повинна приносити основна діяльність компанії;
  • середня зарплата або винагорода гіг-спеціалістів — не менше €1200;
  • дев’ять і більше працівників та/або гіг-спеціалістів (проєктних робітників, які працюють за гіг-контрактом).

Стартапи ж мають відповідати тим самим першим двом вимогам, але замість двох останніх вони повинні:

  • бути зареєстровані не раніше, ніж за 24 місяці до дня подання заявки; 
  • мати річний дохід не більше 7 млн грн.

У Польщі та на Кіпрі при виборі кандидатів акцент роблять на джерелі доходу. Компанії мають отримувати його з кваліфікованих прав на інтелектуальну власність. Однак на Кіпрі режим IP Box можна використовувати, якщо об'єкт інтелектуальної власності з самого початку створюється або значно допрацьовується кіпрською компанією. Але тут є нюанс: поняття "значне доопрацювання" законодавчо не визначено, тож цей критерій доволі суб'єктивний. 

Молдова і Казахстан не мають специфічних умов для вступу.

Процес вступу

На щастя, вступ до більшості спецрежимів позбавлений бюрократії. Зазвичай така процедура проходить онлайн і займає в різних країнах від двох до 14 днів.  

Для того, щоби скористатись віртуальним спецрежимом, ІТ-компанії треба подати визначений перелік документів, і, наприклад, бізнес-план, як-от у Білорусі, Казахстані чи Молдові.

Однак, до прикладу, у Молдові договір підписується на обмежений час: від 1 до 5 років. 

Іраклій Ткемаладзе, СЕО грузинської ІТ-компанії Digital Generation, яка є резидентом віртуальної зони вже рік, розповідає про спецрежим у Грузії: "Щоб отримати статус віртуальної зони, нічого особливого не потрібно. Ми подаємо заяву до держорганів, а через 10 днів ми отримуємо статус підприємства віртуальної зони. Вимога там тільки одна — сфера діяльності повинна бути технології".

ираклий ткемаладзе

Іраклій Ткемаладзе, СЕО грузинської ІТ-компанії Digital Generation

У Білорусі вступ до ПВТ може зайняти до трьох місяців від дня подачі документів. 

"Щоби потрапити у Парк високих технологій (в Білорусі), компанія повинна надати бізнес-план, який потім розглядає наглядова рада ПВТ та ухвалює рішення — приймати компанію чи ні. Від будь-якої компанії вимагається бізнес-план і його виконання", — розповів директор представництва білоруської компанії SoftTeco в Україні Павло Шлапак.

Дія City ж передбачає простий, прозорий та швидкий процес реєстрації. Щоби стати резидентом спецрежиму, компанія повинна подати заявку до Мінцифри. Фактично, вступ до спецрежиму є декларативним, а функції регулятора зведені до мінімуму. Мінцифри лише констатує відповідність резидента встановленим критеріям.

"Відсутність бюрократії — важливий чинник. Ми з нетерпінням чекаємо на створення Дія City. Обов’язково станемо її резидентами. Вважаю, що це дуже крута ініціатива. Зручне пільгове оподаткування, зіставне з IP-box, але основне для нас як іноземних інвесторів — стабільність та правовий захист. Сподіваємося також на відсутність бюрократії. Зважаючи на те, як працює додаток Мінцифри "Дія", наші сподівання дуже оптимістичні. Вони шукають методи, як обходити різноманітні бюрократичні перешкоди цивілізованим шляхом", — розповідає Сергій Карташов.

"Стабільність, верховенство юридичних систем, безпека — якщо все це буде дотримуватися, буде, безсумнівно, круто", — додає CEO кіпрської компанії з управління активами Generation Partners Сергій Карташов. 

Звіти й аудити

Щоби перевірити резидентів на відповідність вимогам спецрежиму,  у всіх зазначених країнах від компаній вимагають подачі звітності. 

Резидент Дія City зобов’язаний щорічно не пізніше 1 червня року, наступного за звітним, надавати уповноваженому органу звіт про відповідність вимогам. Перший річний звіт про відповідність подається за період з дня набуття статусу резидента до 31 грудня відповідного календарного року. До річного звіту про відповідність додається незалежний аудиторський висновок.

Перший звіт подається разом з аудиторським висновком не пізніше 6-го місяця резидентства. Ця вимога не стосується стартапів.

Для стартапів вимога щодо аудиторського висновку застосовується на наступний рік після року вступу в Дія City. У висновку має міститись інформація за період від вступу до кінця року, коли стартап отримав статус резидента.

В інших державах процедура звітування та аудиту зазвичай або складніша, або її треба проводити частіше. Наприклад, резиденти спецрежимів у Молдові та Казахстані мають здавати звіти щокварталу, а в Грузії — взагалі щомісяця. 

Водночас резиденти грузинського спецрежиму заявляють, що їм легко працюється за такими умовами.

"У Грузії дуже гнучка державна система — бюрократії взагалі немає, і дуже легко, і дуже вільно працюється. Податкова система дуже гнучка, дуже грамотно налаштований механізм повернення ПДВ — він автоматично повертається 5-го числа кожного місяця. Ніяких заяв, нічого спеціального не потрібно", — розповідає Іраклій Ткемаладзе, СЕО ІТ-компанії Digital Generation.

У Делавері звіт подається щороку, якщо прибуток розподіляється між резидентами США. 

Дещо важче в цьому плані ІТ-компаніям на Кіпрі та у Білорусі — там треба обов'язково проводити повноцінний фінансовий аудит, що є дорожчою процедурою, ніж просто незалежний аудиторський висновок, як в Україні.

Найзаплутанішою ця процедура є у Польщі. Протягом року компанії сплачують загальний податок. Платники, які бажають скористатися перевагами IP Box щодо доходів від авторських прав на комп'ютерну програму, повинні подати заявку на індивідуальне тлумачення Директору національної податкової інформації та переконати його, що можуть розраховувати на пільгу в 5%. Проте податкова робить все можливе, щоби не погоджуватися на зниження податків. 

Податки, внески та збори

Резиденти більшості спецрежимів визнають, що спецумови для ІТ набагато вигідніші за стандартне оподаткування.

"Реальний економічний ефект і помітну економію на податках ми отримали практично моментально — при розрахунку податку в кінці першого місяця резидентства в IT Park, коли підійшов час виплачувати зарплату", — розповідає співзасновник компанії Autodoc AG Макс Вегнер про резидентство в молдовському ІТ-парку.

макс вегнер

Макс Вегнер, співзасновник компанії Autodoc AG

Адмет Акхтер, CEO казахстанської компанії Akhter Studio, зазначає, що умови Astana Hub кращі за стандартні умови для компаній в Казахстані. 

"По-перше, скорочуються витрати на фонд оплати праці через відсутність індивідуального податку на дохід, що дозволяє використовувати ці гроші для інших цілей. По-друге, відсутність податку на додану вартість навіть при загальновстановленому режимі є хорошим плюсом, особливо при роботі з іноземними компаніями. По-третє, при загальновстановленому режимі не буде корпоративного податку на дохід, а це вже істотно для компаній, що мають прибуток", — розповідає Адмет Акхтер.

адмет акхтер

Адмет Акхтер, CEO казахстанської компанії Akhter Studio

Асхат Адмахов, СЕО казахстанської компанії Terenoi, яка є резидентом Astana Hub вже більше року, додає, що "умови значно кращі, оскільки відкривають можливості для резидентів, такі як податкові преференції, технологічні лабораторії, доступ до експертів та інвесторів". 

За словами Асхата Адмахова, реальний ефект його компанія відчула через 3 місяці після проходження акселерації.

Щоб підсумувати всі переваги спецрежимів, приводимо таблицю податків, внесків та зборів, які мають сплачувати ІТ-компанії в кожній з країн.

 

Білорусь (ПВТ)

Польща

(IP Box)

Молдова

(Moldova IT Park)

Казахстан

(Astana Hub)

Податки

Податок на дохід — 13%

Податок на дохід — 5%

Єдиний податок — 7% від продажів компанії

Податок на дохід — 10%

Внески та збори

Соціальне страхування — 34% від середньої зарплатні по країні;

1% від валової виручки на користь Адміністрації ПВТ щоквартально.

Соціальне страхування — 13,71%;

медичне страхування — 9% (база для розрахунку зменшується на суму сплачених внесків по соціальному страхуванню);

обмеження бази для соціального страхування: 30-кратний розмір ~ ЗП (~ 35 210 євро на 2020 рік).

Щомісячний внесок резидента, який розраховується за формулою:

Щорічний внесок = Річний бюджет парку/прогнозований дохід усіх резидентів*прогнозований дохід-резидента.

1% від прибутку резидента відраховується до фонду технопарку.

 

Грузія

(Віртуальна зона/міжнародна компанія)

Делавер (США)

Кіпр

(IP Box)

Україна (Дія City)

Податки

Віртуальна зона:

податок на дохід — 20%;

податок на виплату дивідендів — 5%;

податок на прибуток підприємств — 0%;

НДС — 0%;

податок на майно для активів — близько 1%.

Міжнародна компанія:

податок на прибуток підприємств — 5%;

податок на виплату дивідендів — 0%;

податок на дохід — 5%;

НДС — 0%;

податок на майно для активів — 0%.

Податок для LLC (limited liability company) — 2,2-5,95% від прибутку підприємства;

Федеральний податок на прибуток (якщо дохід був отриманий на території США) для LLC — 15-39%;

прибутковий податок для C-Corp (корпорацій) — 8,7%;

Федеральний податок на прибуток для корпорацій — 15-39%.

Податок на дохід — 0% (дохід до 19 500 євро в рік), 20% (19 501 — 28 000 євро), 25% (28 001 — 36 300 євро), 30% (36 301 — 60 000 євро), 35% (понад 60 000 євро) (+податкові пільги);

податок на прибуток — 12,5% (у рамках IP Box можна отримати знижку до 80%).

Податок на прибуток — 18%, або податок на виведений капітал — 9%;

ПДФО — 5%.

Внески та збори

Пенсійний внесок з працівників-резидентів — 2%.

Соціальне страхування — 12,4%;

медичне страхування — 2,9%. 

Якщо підприємство не отримує прибуток на території США, його не треба ставити на податковий облік.

Соціальне страхування для працівника — 8,3% в місяць, для інд. підприємця -15,6% в місяць;

медичне страхування для працівника — 2,65% в місяць, а для інд. підприємця — 4% в місяць.

Компанія має виплачувати додатково:

соціальне страхування — 8,3% в місяць;

фонд безробіття — 1,2% на місяць;

фонд виробничого навчання — 0,5%;

фонд соціальної єдності — 2%; медичне страхування — 2,9% на місяць;

державне мито — 350 євро.

Військовий збір — 1,5%;

єдиний соціальний внесок — 22% від мінімальної зарплати.

Прогнозовані результати запровадження Дія City

На думку експертів, Дія City — це досить розумний баланс між інтересами бізнесу та держави. Наразі міжнародні компанії вже розглядають можливість релокейту в Україну, щоби скористатися пільгами спецрежиму. 

павел шлапак

Павло Шлапак, директор представництва білоруської компанії SoftTeco в Україні

"Ми розглядаємо варіант вступу до Дія City. Але поки ми не розуміємо конкретики, тому точно сказати не можу. Він нам цікавий точно, ми підтримуємо напрямок зі створення гарного, прозорого, привабливого для ІТ-компаній законодавства. Багато ініціатив йде в цьому напрямку. Але ми бізнесмени. Коли буде конкретний режим і конкретна практика, тоді зможемо сказати, вступаємо чи ні", – розповідає директор представництва білоруської компанії SoftTeco в Україні Павло Шлапак.

Іраклій Ткемаладзе, СЕО грузинської ІТ-компанії Digital Generation, в свою чергу додає: "Звичайно, якщо Дія City дасть нам хороші умови, кращі умови, ніж у нас є, і нам буде комфортно працювати, безумовно, ми туди підемо".

Макс Вегнер, співзасновник компанії Autodoc AG, розповідає, що його компанія теж розглядає можливість вступу в Дія City. "З огляду на розмір компанії і кількість співробітників в Україні, нам було б вкрай цікаво стати резидентом Дiя City. Ми дуже розраховуємо на те, що умови цього проекту дозволять нам не тільки економити, але і рости якісно і кількісно як технологічній компанії, оскільки Україна є максимально привабливою країною в плані якості, кваліфікації та культурного коду фахівців", — каже Макс Вегнер.

Асхат Адмахов, СЕО казахстанської компанії Terenoi, каже: "Не знав про існування режиму Дія City, проте якщо умови будуть для нас вигідними, так, ми розглядатимем опцію вступу".

За словами міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова, проєкт стимулюватиме розвиток IT-галузі. Мінцифри прогнозує, що за умови введення Дія City, до 2024 року кількість працівників у ІТ-галузі збільшиться з 200 тисяч до 450 тисяч, а частка ІТ-галузі у ВВП країни зросте з 4% до 10%.

Загрузка...
Новое видео
Як залишатися у попиті і вміти пристосовуватися до змін — Валерія Заболотна
Загрузка...