Директор ТОВ «Хлібні інвестиції» Олександр Тараненко: Хліб — це політика перед виборами

не знаю жодної позиції на ринку, на яку б не зросла ціна за останні півроку — від продовольчих товарів до будівельних матеріалів.

Якщо дорожчає бензин, то це легко пояснюється світовими тенденціями. Приміром, у минулому році зменшилася ціна на бензин на 20-30 копійок, у зв’язку з цим до нас надійшли листи з адміністрацій з пропозиціями знизити ціни на хліб. Зараз ціна на бензин зросла на гривню, але ніхто не вважає це мотивом піднімати ціни на хліб. Чиновники мають розуміти, що його до споживача треба довезти, а вантажна машина бере всього-навсього тонну і їде за сто кілометрів. Відбулося подорожчання газу, електроенергії, піднялася мінімальна заробітна плата, але цього ніхто не враховує, кажуть, що ціна на муку не змінилася.

Однак це спірне питання, бо насправді вона піднялася, просто такий факт замовчується, а почалося це у квітні з ринку зерна, потім перекинулося на ринок борошна і у травні докотилося до хліба. На той час ми не в змозі були утримувати старі ціни, бо по більшості масових позицій виробництво стало збитковим. Ми можемо працювати в такому режимі тиждень, два, але не більше, бо це не настільки високорентабельне виробництво, як комусь здається. Наприклад, після підвищення ціни на найпоширеніші сорти хліба у нас рентабельність зараз становить 6%. Крім цього, спеціально для незахищених верств населення ми зберегли ціни на рівні минулого року. Так, Миколаївський завод випускає 15% хліба за оптовою ціною 80 копійок.

Тому коли говорять, що ми наживаємося, це просто несерйозно. Візьмімо елементарний розрахунок: добова норма хліба на одну людину — 250 грамів, за місяць людина споживає 7 кілограмів хліба, ціна піднялася на різні сорти від 10 до 15 копійок, тобто людина за місяць переплатить нам аж гривню. Погодьтеся, навіть для небагатої сім’ї це не такі великі гроші.

Сьогоднішня істерія довкола ціни на хліб — це політика. Бажання викликати позитивне ставлення до себе з боку людей, особливо напередодні виборів.