- Категорія
- Бізнес
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Нове оподаткування цифрових платформ — "податок на Uber, Glovo, Uklon", а не для OLX
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав до першого читання законопроєкт №14025, який у ЗМІ раніше чомусь охрестили “податком на OLX”, але тепер доведеться змінювати умовну назву, бо нове регулювання не пошириться на рекламну дошку OLX. У законопроєкті йдеться про впровадження нових правил оподаткування для всіх цифрових платформ — сервісів таксі, доставки, платформ з пошуку роботи тощо.
Мета ініціативи — зробити податкову систему більш прозорою, вивести з неформального сектору доходи самозайнятих осіб і водночас виконати міжнародні зобов’язання України перед ЄС, ОЕСР та МВФ.
Міжнародний стандарт прозорості
Законопроєкт №14025 імплементує в українське законодавство положення Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ і Директиви ЄС DAC7. Це міжнародні стандарти автоматичного обміну податковою інформацією, які вже діють у більшості країн Євросоюзу.
Україна, як країна-кандидат на вступ до ЄС і член ОЕСР у майбутньому, має зобов’язання запровадити аналогічну систему. Вона передбачає, що податкові органи різних країн обмінюватимуться даними про доходи, отримані через цифрові платформи.
Після приєднання до Багатосторонньої угоди DPI — Державна податкова служба України щороку отримуватиме від іноземних партнерів інформацію про доходи українців, зароблені через Uber, Etsy, Upwork чи інші міжнародні платформи, і навпаки — передаватиме інформацію про доходи іноземців, отримані в Україні.
Що зміниться для користувачів цифрових платформ
Ключова новація — спрощений податковий режим для самозайнятих, які працюють через цифрові платформи. Фізичній особі не потрібно буде реєструвати ФОП чи подавати декларацію — платформа автоматично утримуватиме 5% податку на доходи фізичних осіб та (до завершення воєнного стану) 5% військового збору. Після завершення воєнного стану таке оподаткування буде найліберальнішим серед інших систем оподаткування.
Фактично, це стане новим легальним “режимом для фрілансерів і кур’єрів”, які нині часто працюють без реєстрації. Йдеться про водіїв Uber, Bolt та Uklon, кур’єрів Glovo, репетиторів, фахівців, які надають інші послуги через онлайн-платформи.
Платформи виступатимуть податковими агентами — вони автоматично вираховуватимуть податки з виплат користувачам і передаватимуть звіти до ДПС.
При цьому закон не поширюватиметься на звичайні дошки оголошень, такі як OLX або Aviso, якщо користувачі розміщують там оголошення і отримують кошти за товари готівкою або на свій рахунок. Виключення складе лише OLX-доставка, яка потенційно потрапить під регулювання, але позбавлені оподаткування будуть навіть користувачі цього сервісу, якщо користуються цифровими платформами лише епізодично й не ведуть систематичну діяльність (до 2000 євро на рік продажів).
Після обговорень у Податковому Комітеті ВРУ було погоджено, що до 2000 євро на рік громадяни зможуть отримувати без оподаткування і без будь-якої звітності — навіть якщо продажів кілька, але сумарно вони не перевищують цей ліміт. Це дозволить не чіпати дрібні побутові операції, наприклад продаж уживаних речей онлайн через ОLX-доставку.
Контроль і захист даних
Законопроєкт також визначає порядок обміну інформацією між платформами і податковими органами. ДПС отримуватиме дані про доходи користувачів, однак не зможе передавати їх іншим державним органам чи правоохоронцям, окрім випадків, передбачених міжнародними угодами.
Банки, своєю чергою, надаватимуть Податковій інформацію про рух коштів на спеціальних рахунках підзвітних продавців, що дозволить контролювати доброчесність користування пільговим режимом.
Вплив на економіку та держбюджет
За оцінками Мінфіну, впровадження нового режиму забезпечить додаткові надходження до держбюджету у 14 мільярдів гривень на рік, а також створить прозорі умови для сотень тисяч самозайнятих українців. Реалізація закону відкриє для них доступ до фінансових послуг — банківських кредитів, пенсійних накопичень, які раніше були недоступні через неформальний статус.
Імплементація “цифрового податку” є частиною виконання Національної стратегії доходів України, затвердженої урядом наприкінці 2023 року, а також пунктів Меморандуму з МВФ. Це один із кроків, який дозволить Україні приєднатися до європейської системи податкової прозорості та посилити довіру до державних інституцій.
Фактично, йдеться про європейську легалізацію українського фрилансу — створення умов, коли заробляти через цифрові платформи стане просто, законно і без ризику.
Коли буде реалізовано нове регулювання
Народні депутати налаштовані рішуче — у 2025 році ухвалити проєкт за основу та в цілому, тому що у проєкт Бюджету 2026 вже закладені додаткові 14 млрд грн надходжень, вкрай важливих для захисту держави. У Комітеті після ухвалення закону в першому читанні доповнять його до другого читання: у документі деталізують порядок обліку іноземних платформ, передбачать технічні механізми обміну даними та уточнять безумовний неоподаткований ліміт. У пакеті з цим проєктом також планується декриміналізація статті 301 Кримінального кодексу, щоб уникнути проблем для самозайнятих осіб, які раніше можуть потрапити під тиск правоохоронців через неофіційні доходи.
Законопроєкт №14025 може стати одним із найбільш системних кроків до цифрової податкової реформи. Для України, де тіньовий сектор економіки перевищує 30% ВВП, це шанс перетворити мільйони робітників неформального сектору на офіційних платників податків і водночас не ускладнити життя мікробізнесу зайвою бюрократією.