"Порода і публічність мають значення" — Арсен Ільїн, директор Карпатської рудної компанії

Про видобуток золота у Закарпатті мас-медіа розповідали ще наприкінці дев"яностих. Розпочинало роботу на Мужіївському родовищі спеціально створене державне підприємство "Закарпатполіметали". Проте обсяги видобутку були занадто малими, а згодом суд визнав підприємство банкрутом. Інші спроби інвестувати у родовище виявилися марними.

Протягом останніх трьох років, з 2016-го, у Мужієві працює американський інвестор. Компанія Avellana Gold планує вкласти в Україну 140 мільйонів доларів і вже побудувала тут сучасну збагачувальну фабрику, отримала усі необхідні ліцензії, платить податки і за оренду землі.

Avellana Gold розпочала свою роботу з екологічного проекту, першочерговим завданням якого є утилізація "відвалів". Ці запаси Мужіївського родовища — сукупність пустих порід і засмічених руд, складованих на поверхні за роки проведення тут геологорозвідувальних робіт, ще з часів Радянського Союзу. Відвали містять у собі сульфідні мінерали заліза, свинцю та цинку. За майже сорокарічний термін їх зберігання, частина з них окислилася під впливом природніх факторів. Для збереження довкілля навколо родовища компанія Avellana Gold розробила екологічно чисту технологію з утилізації даних відвалів, з яких усі важкі метали буде вилучено у концентрат, а відходи максимально використають як сировину для виготовлення будматеріалів та для інших цілей. 

Про єдине золотовидобувне виробництво в Україні ми розмовляємо з Арсеном Ільїним — директором Карпатської рудної компанії, яка входить до групи Avellana Gold і займається безпосередньо виробництвом.

В Україні, крім Мужіївського родовища, немає інших з видобутку золота чи поліметалічних родовищ, а значить і вузькоспеціалізованих менеджерів. Керівник Авеллана Ґолд Браян Севедж у нещодавньому інтерв"ю "Економічній правді" розповів про свою освіту і досвід роботи у гірничій галузі, а звідки прийшли Ви?

Я вчився у Донецькому технічному університеті. То були перші п"ять років української незалежності, промисловість конче вимагала менеджерів нової формації, які могли б вивести компанії і їхню продукцію на міжнародний ринок. Ми були другим набором студентів за спеціальністю "Зовнішньоекономічна діяльність". Під час навчання викладачі робили акцент на усіх базових галузях регіону: гірничій, металургійній, машинобудуванні.

Після університету я працював у банках і брав безпосередню участь у реалізації проектів з крупними промисловими підприємствами. Працював понад п"ятнадцять років на різних посадах: від спеціаліста до заступника директора філії в Дніпрі, потім переїхав до Києва і був директором з роботи з великими корпоративними клієнтами в інвестиційному блоці. Співпрацював з підприємствами важкої промисловості, енергопідприємствами і компаніями зв'язку. Так склалося, що все своє життя я пов"язаний з промисловими об"єктами.

У 2015-му життя радикально змінилося. Мене мобілізували як лейтенанта запасу до Збройних сил України. Службу проходив у 72-ій бригаді. Останні декілька років працював радником заступника Міністра оборони на громадських засадах, був долучений до реформ фінансового обліку, логістики, IT систем. Ця частина моєї кар"єри більше пов"язана з проектним менеджментом в умовах дуже обмежених ресурсів.

Нинішній етап мого життя повернув мене до того, на що мене вчили. Гендиректор Avellana Gold Браян Севедж запропонував мені прийняти новий виклик — запустити збагачувальну фабрику і довести до ладу виробництво у Мужієві.    

Як розмежовуються сфери відповідальності і компетенції між Вами і керівниками Авеллана Ґолд?

До сфери моєї відповідальності належать реалізація стратегії, менеджмент і завершення екологічного проекту, комерційні і юридичні питання, загальне виробництво, налагодження та підтримання комунікацій з внутрішніми,  зовнішніми партнерами та владою, управління ресурсами.

На цьому етапі досвід проектного менеджменту отриманий в Міністерстві оборони вже став мені у нагоді. Команда формувалася так, щоб у її складі були люди, які відповідають за гірничі питання і знають особливості збагачення руд Мужіївського родовища. А от стратегію формують пан Севедж та директор українського представництва Avellana Gold Андрій Смолін. Він  також грає першу скрипку у формуванні позиції компанії у спілкуванні з зовнішніми інвесторами.

Мас-медіа ось уже двадцять років пишуть про Мужіївське золоторудне родовище. Ви його називаєте родовищем поліметалів. Що, крім золота, які метали ваше підприємство може видобувати і чого раніше говорили лише про золото?

Розумієте, тут є два важливі моменти. По-перше, золото завжди було привабливим, таким собі "шоу стопером". Але покищо ніхто за двадцять років так і не зміг зробити видобуток золота прибутковим на цьому родовищі. (Сміється) А, по-друге, з поліметалічних руд родовища можливо отримувати так званий колективний концентрат, який містить: золото, срібло, свинець і цинк. Остаточні продукти будуть залежати від особливостей переробки, технологій, якості і ринкових умов.  

Тоді скажіть, які технології використовує ваше підприємство? Хто запускає технологічні процеси і налагоджує виробництво? Крім українців є іноземці?

На щастя в Україні була гарна школа спеціалістів зі збагачення. Більшість з них останніми роками працювали по всьому світу: у Південно-Африканській Республіці, Танзанії, Туреччині, Казахстані, Узбекистані і багатьох інших країнах. Зараз ці люди допомогли нам збудувати фабрику зі збагачення і завершують налагодження обладнання. Тут я роблю більший акцент на  інжинірингу та нагляді за будівництвом. На ключових стадіях пан Браян Севедж інспектує об"єкт особисто. Тестуємо і запускаємо обладнання.  

Які етапи виробництва зараз реалізовані і який час потрібен для повноцінної роботи підприємства і родовища загалом? А головне, скільки грошей для цього потрібно?

Саме це питання дуже слушне. Бо на даному етапі можливо говорити лише про збагачувальну частину. Ми плануємо завершити усі потрібні роботи до настання холодів та зниження температури до нуля. Якщо погода дозволятиме, то зможемо через місяць, до кінця 2019-го року, бути повністю готовими технологічно. А повномасштабне виробництво почнемо з приходом тепла. Збагачувальна частина зараз не потребує додаткових капітальних витрат. 

Сама шахта знаходиться у дуже занедбаному стані. Роками доступ до шахти був відкритим. Самі розумієте, збирачі брухту вирізали кабель, знімали рейки, вивозили метал. Підготовчі витрати щодо гірничої частини оцінюються близько у 10 мільйонів доларів, витрати на підготовку шахти для підземного розвідувального буріння сягатимуть ще один мільйон доларів. Наявну підземну інфраструктуру — переважно пошукові штреки — ми зможемо використати лише як вентиляційну шахту чи евакуаційний вихід. Саму шахту ми повинні будувати з нуля. Загальна вартість проекту оцінюється у 140 мільйонів доларів.

Для реалізації всього проекту немає іншого шляху як формування публічної компанії та залучення зовнішнього фінансування. Саме можливість формування публічної компанії і залучення фінансування буде наступним важливим викликом та випробуванням для усієї команди.           

Для виробництва гірничо-збагачувальній фабриці потрібно багато води. Звідки її берете і як спілкуєтеся з селянами і керівництвом села? Не виникає конфлікт інтересів що, мовляв, прийшли до нас у село і постійно щось потрібно? Вантажні машини їздять дорогами і ще якісь незручності приносите?

Ми дуже вдячні мешканцям села та голові села за підтримку. Важливою вимогою до нас з боку держави і громади була переробка існуючих відвалів, тобто не до кінця опрацьованої породи, яка містить цинк і свинець. Саме екологічний проект є мостиком від минулого до майбутнього. Здатність Avellana Gold реалізувати чисте виробництво є запорукою здоров"я мешканців, екологічного селища в майбутньому. Технологія, яку ми використовуємо, дозволяє 85-90% води вживати в замкненому циклі. До того ж наша ліцензія дозволяє використання підземних вод. 

Станом на сьогодні повного циклу виробництва ще нема, а дорога в селі вже заасфальтована. Ми намагаємось дослухатись до потреб громади, брати посильну участь у місцевих справах: допомагаємо школі, дитсадку цікавимося потребами громади. Так і живемо.

Місцеві мешканці працюють на підприємстві? Скільки їх і у чому вони задіяні?

Команда більш ніж наполовину сформована з місцевих фахівців. Вони готували майданчик, робили комунікації, будували цех, брали участь у монтажі обладнання і його налагодженні. У роботах постійно задіяно близько двадцяти людей, не враховуючи охорону та допоміжний персонал. Компанії, що входять до групи Avellana Gold, зареєстровані в Закарпатті і тут сплачують податки. Ми платимо Мужієву податок на землю. А деякі мешканці села отримали роботу вдома, їм не треба їздити на заробітки за кордон.

Ви очолили компанію у час, коли свої претензії на Мужіївське родовище заявили інші люди. Очевидно, що з"ясування обставин може тривати не один рік і це заважатиме роботі.

Все вимірюються вчинками і справами. Ми захищаємо інтереси мешканців села та інвестора, будуємо "міст у майбутнє". Законність наших дій, підтримка місцевих мешканців, уряду, міжнародної спільноти — це наша опора, наш "щит і меч". Нашими справами опікується бізнес-омбудсмен, посольство США в Україні, UkraineInvest, який працює над залученням інвестицій в Україну, Європейська бізнес-асоціація, Британо-Українська торговельна палата, Американсько-Українська ділова рада. Я вдячний усім за підтримку, віру в можливість зробити проект світового рівня в Україні. Сподіваюсь, що наступить той час, коли зможу подякувати кожному особисто.     

Яким Ви бачите підприємство за п"ять років?

Ось побачите, за п"ять років ми будемо публічною компанією, цінними паперами якої будуть торгувати на світових біржах. А саме підприємство буде реалізовувати один з найбільших у Європі проектів з видобутку золота, свинця та цинку.

Розмовляв Юрій Руденко, спеціально для Delo.ua