Задача – подвоєння ВВП до 2012 року

Принципами діяльності Кабінету Міністрів за цією стратегією є :

– Лібералізм. Це коли робота уряду спрямована на розвиток ринкової інфраструктури та стимулювання здорової конкуренції з мінімальним втручанням в режимі ручного управління;

– Відповідальність. Впровадження принципів проектної системи роботи з призначенням чіткої персональної відповідальності за реалізацію проекту, а також досягнення запланованих показників ефективності роботи;

– Професійність. Це формування уряду з високопрофесійних кадрів на конкурентних засадах, по-друге, дотримання професійної етики, і, по-третє, залучення молодих спеціалістів;

– Незаангажованість. Унеможливлення сумісництва держслужби і бізнес-діяльності для урядовців, і, по-друге, відсутність преференцій для окремих бізнесових груп;

– Відкритість. По-перше, це періодична звітність за результатами роботи уряду, по-друге, публічне обговорення основних ініціатив, і, по-третє, оприлюднення планів реалізації ключових проектів і здійснення оперативної звітності з прогресу у їх реалізації.

Ми маємо перетворити Україну на європейську державу, і це вимагає докорінного поліпшення добробуту її громадян. Цієї мети можна досягти за рахунок агресивного зростання економіки. І задача подвоєння реального ВВП до 2012 року відображає цей виклик. При цьому динамічно зростаюча, диверсифікована, конкурентна економіка є запорукою ефективного соціального розвитку. Показником такого розвитку будуть слугувати високорозвинені і доступні кожному системи освіти, охорони здоров’я.

Ознакою демократичного розвитку країни стануть рівні можливості і правова захищеність для кожного громадянина. Основними векторами стратегії розвитку є – зростання економіки, зростання ВВП при контрольованій інфляції. Інструментами цього є поліпшення інвестиційного клімату для зовнішніх інвесторів, значне дерегулювання економіки, зменшення частки державних підприємств в економіці.

Ми плануємо розвивати інфраструктуру як необхідну компоненту економічного розвитку з акцентом на інтенсивну урбанізацію, що дозволить підвищити якість життя при значно менших витратах.

Основним ресурсом України є інтелектуальний потенціал її громадян, а не метал чи вугілля. Але він потребує ефективного використання і постійного розвитку.

Єднання країни. Історично Україна була розділена на зони впливу різних країн. Це часто використовувалося недобросовісними політиками у власних інтересах і ще більше поляризувало країну. Ми розробили план дій, направлений на єднання країни. Основна його ціль – щоб всі громадяни України відчували себе частиною однієї нації, незалежно від національності, соціального стану, місця проживання і віросповідання. Основним інструментом є створення умов для вільної і легкої міграції населення, в першу чергу за рахунок транспортної інфраструктури. Людина, яка хоче з Донецька полетіти у Львів, має легко могти це зробити. Державна політика полягає в тому, що зараз потрібно зшивати країну. Для цього треба робити так, щоб потяг з Києва до моря йшов лічені години. Нам обіцяє “Укрзалізниця”, що ми будемо нові проекти здійснювати під 300 км на годину.

Розроблена стратегія містить не лише стратегічні цілі, а й деталізацію на рівні принципів, пріоритетів діяльності Кабміну.

Політична нестабільність, в тому числі через неконструктивність парламенту, створює негативні умови для розвитку бізнесу і значно погіршує інвестиційний клімат. Наслідки цього неможливо виправити в короткостроковій перспективі. Однак ми повинні закласти фундамент розвитку, який дасть поштовх активному зростанню економіки після стабілізації політичної ситуації. Елементами цього фундаменту є покращення нормативної бази, яка регулює інвестиційну діяльність, можливо, нарешті ми зробимо всі гарантії приватної власності, зниження регулятивного тиску на економіку та оптимізація податкової системи.

Я боюсь навіть сказати – можливо, ми нарешті приймемо закон про акціонерні товариства, який з 1998 року ми ніяк не можемо прийняти в парламенті, бо це не дуже вигідно декільком бізнесовим групам.

Побудова діалогу з бізнесом. Ми розглядаємо такий діалог як важливий компонент покращення економічної ситуації. Політика уряду щодо регулювання бізнес-діяльності стане більш відповідальною, прозорою і передбачуваною.

Зменшення зовнішньої енергетичної залежності України. Останні події в газовій сфері висвітлили надзвичайну вразливість української економіки у сфері забезпечення енергоресурсами. Ми маємо недостатню диверсифікацію джерел енергоресурсів – монозалежність. Нормальна ситуація - це коли 30% від когось отримує, а 70% у тебе диверсифіковано таким чином, що ти можеш працювати. Як ми можемо це зробити? Перше - треба скоротити споживання газу. Стільки газу не споживає ні одна країна. Друге – це заміна газу на електроенергетику. Ми маємо значні потужності, значно більші ніж нам потрібно, і ми експортуємо сьогодні електроенергію. У нас єдиний вихід для нашої країни – це атомна енергетика. І ми маємо в цьому напрямку рухатися. Сьогодні понад 50% електроенергії в Україні виробляється на атомних станціях, і ця питома вага не буде зменшуватися. Інше питання, як нам зменшити залежність від свіжого ядерного палива, яке ми сьогодні на 100% отримуємо з однієї країни?

Звичайно, маємо розвивати альтернативні джерела – біоенергетика, вітер і вітряки, і маленькі гідростанції, які ми можемо по всій Україні сьогодні ставити. Але, на жаль, у нас ніхто не звик думати про економію.

За останні 15 років ці проблеми не вирішувались. І не в останню чергу з політичних і приватних бізнес-мотивів тих сил, які прагнуть залишити вплив на Україну країн-постачальників енергоносіїв. Ми почали вже з повного аудиту споживання енергоносіїв для визначення реального споживання, а також обсягів технічних втрат та крадіжок. Ми 7,8 млрд. кубометрів газу витрачаємо на технологічні потреби. Я думаю, що Угорщина взагалі споживає стільки газу. Скільки у нас крадуть, ніхто не знає. Це як чорний ящик – туди зайшло, а звідти не вийшло.

В основі цієї стратегії лежить українська мрія. Мрія про те, що завдяки своєму високоосвіченому, зі стародавньою культурою народом, хорошому географічному положенню країни, добрій інфраструктурі Україна має бути серед світових лідерів. І для початку треба увійти до «золотого мільярду».