Закон забороняє передавати маяки у власність іншим країнам

Сергій Згурець, керівник дослідницьких програм Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння: “Маяк, можна сказати, це те саме, що й кордон. Кордон же не може бути відданий у використання будь-якій іншій країні”

Фактично, маяк на мисі Сарич є одним з маяків, які забезпечують загальне гідрографічне забезпечення в районі Чорного моря. За міжнародним законодавством усі маяки є власністю держави, на території якої вони знаходяться . Таким чином, є підстави стверджувати, що перебування маяків під контролем Російської Федерації суперечить міжнародній практиці.

Маяки – українська власність

Маяк, можна сказати, це те саме, що й кордон. От кордон же не може бути відданий у використання будь-якій іншій країні. Такий же принцип діє і для маяків.

Питання стосовно повернення Україні контролю за маяками, яке зараз загострилося, фактично є відлунням давньої суперечки, що існує безпосередньо між Україною та Російською Федерацією. Звісно, позиція української сторони на даному етапі виглядає досить жорстко, але вона цілком відповідає всім вимогам міжнародного законодавства. Я думаю, що заяви військово-морського флоту Російської Федерації про те, що треба забезпечити доступ представників російського Чорноморського флоту на ці об’єкти, по суті є способом тиску на українську сторону. Іншого шляху, окрім як завершити процес передачі усіх маяків українській стороні, я просто не бачу. Тому що в документах, які врегульовують питання оренди Чорноморського флоту, маяки не прописані взагалі. Вони не згадувались саме тому, що маяки є українською власністю.

Боротьба за 30 маяків

Щодо вирішення суперечки між українською та російською стороною з приводу маяків, то тут певний прогрес все ж відбувається. Якщо пригадати, то всього було близько дев’яноста маяків. З них на сьогодні шістдесят уже передано Україні. Зараз залишились невирішеними питання щодо контролю приблизно над тридцятьма маяками. Тобто процес передачі маяків поступово просувається. Залишилися маяки, які безпосередньо стоять у зоні перебування російського Чорноморського флоту. Зрозуміло, що оптимальний шлях – це переговорний процес, тим більше, що де-юре українська сторона має всі аргументи, аби довести, що Російська Федерація використовує маяки незаконно, і в угодах по Чорноморському флоту маяки не прописані. Наскільки цей переговорний процес буде вдалим, прогнозувати важко, але в будь-якому разі іншого шляху не існує, окрім як переговорний процес.

Переговорам заважатиме політика

Стосовно можливої іноземної інстанції, куди можна буде звернутися для вирішення подібної суперечки між українською та російською стороною, то про це ще думати зарано. Тут усе буде залежати від позиції Російської Федерації. Крім того, треба зважати на те, що у російської сторони зараз триває процес інвентаризації Чорноморського флоту, визначення. У будь-якому разі переговорний процес вже триває. І перебування високих посадових осіб російського Чорноморського флоту на маяках минулого тижня говорить про те, що переговори ідуть. І та реакція російської сторони, яку можна було спостерігати нещодавно, свідчить про те, що ця тема є достатньо актуальною для того, щоб протягом трьох-чотирьох місяців було досягнуто певного вирішення цієї проблеми.

Більш ніж очевидно: питання Чорноморського флоту в значній мірі є і політичним питанням. Будь-які теми, так чи інакше пов’язані з Чорноморським флотом, одразу викликають політичну заангажованість в оцінках політиків. Особливо це помітно на тлі українсько-російського газового скандалу, який щойно начебто владнали. У будь-якому разі слід зважати, що подібний поділ є питанням політичним.