Гарант демократії — Ющенко

Ми говоримо, і це підтверджується результатами нашого дослідження, що в українців є спільна система цінностей, вона формує у нас єдине бачення України як своєї Батьківщини. З нею пов’язують свою долю та долю своїх дітей. Звичайно, що існує різниця в політичних уподобаннях. Одні кажуть, що треба дивитися на російський шлях, інші кажуть - подивіться на західний шлях, це існує. Але переважна більшість українців каже: ми знайдемо свій шлях, який дозволить нам реалізувати наші власні цінності. Це є фактори, що консолідують країну. І цей процес консолідації триває в сфері культури, сфері інформації, в соціальній сфері.

Але завжди в Україні з’являється одна спокуса. Кожен політик хоче відмобілізувати свій електорат. Щоб цього досягнути, є різні способи. Серед них є способи, які, скажімо так, можна назвати пошуком «внутрішнього ворога». Я стверджую, що попередня виборча кампанія Януковича базувалася на пошуку «внутрішнього ворога». На мій погляд, з точки зору патріотизму, з точки зору бажання бачити, що в України є майбутнє як у єдиної держави та навіть з точки зору людської гідності, такі методи, як протиставляння однієї частини України іншій, штучно говорити про федералізацію України, спекулювати на питаннях мови, віри – це, на мій погляд, абсолютно неприйнятно. Чесно можна сказати, що суспільство це відкинуло, - спроби провести з’їзди всіляких «ПІСУАРів», про них зараз намагаються не згадувати – виборці це відкинули. Але такий спосіб мобілізації - це є великою спокусою для людей. З точки зору відповідальної політики, перед країною та суспільством такі дії є «злочином». І це є великим гріхом, який взяли на душу люди, які тими виборами займалися.      

Поки що я чітко бачу, що більшість виборців твердо стоїть на позиціях єдиної країни. Ніякого бажання федералізації, регіоналізації країни у виборців зараз не спостерігається. Для доведення цього можна взяти результати нашого дослідження, масу інших фундаментальних досліджень. На цих виборах ми знову бачимо спробу полегшити собі електоральне життя.

Проблема є, але вона полягає в наступному: громадяни України, незалежно від того, чи живуть вони у селі Сукалівка Полтавської області, чи в місті Києві, чи в місті Донецьку, чи в місті Маріуполі, вони повинні мати рівні можливості на освіту, охорону здоров’я тощо. Ясно, що держава повинна це забезпечити. Це те, що каже Віктор Ющенко – ми повинні забезпечити всім громадянам пристойні соціальні стандарти, які дозволяють говорити про гідність людини. Ось це є проблема, над якою держава зараз має працювати. Але це питання вирішується не тим, що ми породжуємо штучні утворення, які оголошують «елементами федерації». Цим абсолютно не можна вирішити тих соціальних проблем.

А вирішенням цих проблем є державна політика, яка гарантує всім мінімальний набір можливостей, права громади, коли громада матиме можливість вирішувати питання свого життя – відкрити курорт, побудувати термінал або щось таке. Для цього надаються права громаді, це є іншим рівнем прав і відповідальності громади.

Також не можна казати, що цінності та уподобання суспільства – рух до громадянського суспільства, рух до демократичних цінностей реалізуються автоматично. Шляхи реалізації є досить звивистими. Тобто демократичний рух суспільства не є вже заданим. Тим більше в такому суспільстві, як наше, де є гра різних політичних сил в середині суспільства, де ще нема чітких правил гри, ще далеко не всі консенсуси досягнуті. В тій же сфері бізнесу є прагнення до перерозподілу. В нас є невирішені питання і в мовній сфері, і в сфері релігії. На всі ці питання будуть дані відповіді, в нас є всі можливості дати на них відповіді. Але ж суспільство чітко відчуває, що ми дамо на них відповіді в ситуації спокою та послідовних дій. А це означає відповідальність влади. Потрібна достатньо відповідальна влада, яка буде діяти так, як хоче суспільство, а не так, як їй подобається або диктують чиїсь бізнес-інтереси та бажання утримати владу.

Ми ж маємо ситуацію, коли - не побоюсь цього слова - нам із-за кордону озвучується щось. Адже тема федералізації України, тема російської мови як державної йде з-за кордону. Про ці теми говорять дуже активно в тій же Росії. Тобто можна побачити, що російські політологи та російські політики відкрито говорять, що це інструменти впливу на Україну. Очевидно, що це все-таки питання вибору. Я навіть сказав би так, що свобода і демократія, вони не бувають незворотними. На кожному етапі суспільства треба їх підтверджувати, треба прикладати певні зусилля. Якщо нічого не робити, то навіть у благополучних країнах бувають спроби сповзання в сторону авторитарності та недемократичності. Тому в нас, в Україні, звичайно, ці вибори будуть вирішальними. Я думаю, і всі це розуміють, що зараз демократія в Україні лежить на одній людині. Її прізвище Віктор Андрійович Ющенко. Його преса критикує, але на ньому лежить оцей весь тягар. Мені особисто хочеться, щоб наша демократія отримала підтримку в парламенті. Щоб цей тягар президенту ще хтось підпер. Щоб процес пішов, поширилася основа для демократії. Вона є в суспільстві, вона є в політиці, але її треба консолідувати.