Етапи реформування податкової системи України

21 травня 2014 року затверджено положення про Державну фіскальну службу України, яка приходить на зміну Міністерства доходів і зборів України. В результаті таких нововведень, центральний орган виконавчої влади з реалізації податкової політики позбувається повноважень у її формування, які передано на користь Міністерства фінансів України. Розумним є розмежування функцій органів влади для реалізації системи стримувань і противаг, проте відповідальність у спеціалістах. Згідно абз. 3 ч. 2 Постанови КМ України № 236 від 21.05.2014 р. "за посадовими особами органів державної фіскальної служби та особами рядового і начальницького складу податкової міліції, які переходять на службу до Державної фіскальної служби та її територіальних органів, членами їх сімей зберігаються умови оплати праці та матеріального забезпечення […]". Сподіваємось, що комісія з реорганізації Міндоходів в Державну фіскальну службу, на чолі із Ігорем Білоусом, забезпечить вияв достойних фахівців, які дотримуються і виконують установлені правила поведінки державних службовців.

Наступним кроком передбачається створення Служби фінансових розслідувань на базі органів податкової міліції, Держфінінспекції, МВС та СБУ. Необхідний законопроект "Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями" за № 4449а від 08.08.2014 надано на ознайомлення до Верховної Ради України.

Серед основних завдань майбутнього органу передбачають:

- проведення оперативно-розшукової діяльності, а також досудового розслідування;

- здійснення розшуку осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні правопорушення;

- вживання заходів щодо ліквідації схем легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

- ухвалення нормативно-правових актів у сфері запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями.

На Державну фіскальну службу буде покладено обов"язки по запобіганню вчиненню економічних правопорушень, організації і ведення боротьби з економічними правопорушеннями для забезпечення економічної безпеки України і захисту її фінансового потенціалу, законних фінансово-економічних інтересів держави, територіальних громад, суб"єктів господарювання усіх форм власності та прав громадян.

Але визначальний крок розвитку податкової галузі полягає у зменшенні податкового навантаження. Наразі не оприлюднено законопроектної моделі реформи, але із заяв прем"єр-міністра України та концепції реформування податкової системи випливає, що планується зменшити кількість податків, реформувати ЄСВ, гармонізувати податковий і бухгалтерський обліки, децентралізувати податкові надходження. Серед головного зауважимо, що в результаті реформи передбачається скасування:

- збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

- збору у формі цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

- збору за місця для паркування транспортних засобів;

- туристичного збору;

- збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Далі деякі податки підлягатимуть об"єднанню:

- акцизний податок включатиме: збір за першу реєстрацію транспортного засобу, екологічний податок (встановлений для палива), збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію та власне акцизний податок;

- екологічний податок включатиме: збір на використання лісових ресурсів, власне екологічний податок (встановлений на діяльність, відмінну від палива);

- рентна плата включатиме плату за користування надрами, збір за користування радіочастотним ресурсом України, збір за спеціальне використання води;

- податок на нерухоме майно включатиме плату за землю та власне податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- єдиний податок включатиме фіксований сільськогосподарський податок та власне єдиний податок.

Для ЄСВ розглядаються дві моделі:

Перша модель: ставка у розмірі 37% від мінімальної заробітної плати, а на суму перевищення ставка у розмірі 19%. Крім того, утримання з заробітної плати в розмірі 3,6%.

Друга модель: ставка у розмірі 41% від мінімальної заробітної плати, а на суму перевищення ставка у розмірі 15%. Крім того, утримання з заробітної плати в розмірі 3,6%.

В свою чергу, для ПДФО запропоновано на розгляд шість моделей, які визначають диференційний підхід:

Перша модель передбачає ставку податку в розмірі 15% до надходжень до 10 МЗП; до надходжень від 10 до 17 МЗП — 20% до частини перевищення; до надходжень від 17 МЗП — 25% до частини перевищення.

Друга модель передбачає ставку податку в розмірі 15% до надходжень до 10 МЗП; до надходжень від 10 до 40 МЗП — 20% до частини перевищення; до надходжень від 40 МЗП — 25% до частини перевищення.

Третя модель передбачає ставку податку в розмірі 10% до надходжень до 1 МЗП; до надходжень від 1 до 10 МЗП — 15%; до надходжень від 10 до 40 МЗП — 20% до частини перевищення, до надходжень від 40 — 25% до частини перевищення.

Четверта модель передбачає ставку податку в розмірі 15% до надходжень до 5 МЗП; до надходжень від 5 до 17 МЗП — 20% до частини перевищення; до надходжень від 17 МЗП — 25% до частини перевищення.

П"ята модель передбачає ставку податку в розмірі 15% до надходжень до 3 МЗП; до надходжень від 3 до 17 МЗП — 20% до частини перевищення; до надходжень від 17 МЗП — 25% до частини перевищення.

Шоста модель: передбачає ставку податку в розмірі 15% до надходжень до 1 МЗП; до надходжень від 1 до 17 МЗП — 20% до частини перевищення; до надходжень від 17 МЗП — 25% до частини перевищення.