Бюджет-2026: між вимогами війни та потребою у відновленні

Оприлюднений проєкт Державного бюджету на 2026 рік містить низку позитивних рішень, які заслуговують на підтримку. Зокрема, йдеться про:

• Розвиток людського капіталу та активне довголіття: збільшення видатків на медицину, реалізацію програм, спрямованих на активне довголіття (як-от чекапи), та посилення ветеранських політик;
• Підтримку бізнеса: розширення державних програм пільгового кредитування бізнесу "5-7-9", "єВідновлення", "єРобота" тощо.

В той же час аналіз проєкту, проведений економічними аналітичними центрами, виявляє низку ризиків, які потребують негайного перегляду та доопрацювання.

Розбіжність пріоритетів та ризик послаблення оборони

Оголошені урядом пріоритети — оборона, антикорупція, відновлення та євроінтеграція — не знайшли повного відображення в структурі бюджету.

Реальне скорочення оборонного фінансування: витрати на оборону заплановані на рівні 1 923,6 млрд грн. Це становить лише +0,6% порівняно з 2025 роком. З урахуванням прогнозованої інфляції, це означає падіння реального фінансування сектору безпеки та оборони. Таке скорочення в умовах активних бойових дій є неприпустимим і гарантовано вимагатиме додаткового залучення коштів та внесення змін до Держбюджету протягом року.

Недофінансування ключових реформ: реформи Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Митниці не отримали належного фінансування. Наприклад, на перезавантаження БЕБ, яке передбачає переатестацію всього персоналу, набір нових співробітників та встановлення гідної заробітної плати, кошти не передбачені. Це ставить під сумнів як виконання міжнародних зобов’язань, так і очікувані надходження від детінізації економіки (заплановані на рівні 60 млрд грн). Без належного фінансування ці амбітні фіскальні цілі можуть залишитися лише на папері.

Неефективні видатки та незбалансована податкова політика

Частина видатків є неефективними, їх скорочення може бути внутрішнім резервом для скорочення дефіциту.

Розподіл за застарілими даними: частина розділів бюджету розрахована на основі довоєнної кількості населення, яка суттєво змінилася через міграцію. Необхідне скорочення видатків, пов’язаних із чисельністю населення, зокрема на державні сервіси, де фактична кількість споживачів зменшилася.

Освітні видатки без стратегії: значне підвищення зарплат освітянам (+53,8 млрд грн) повинно бути координоване з системними стратегічними рішеннями. Це включає оптимізацію мережі шкіл, верифікацію освітніх витрат, зменшення "паперової роботи" для вчителів та розвиток їхніх компетентностей відповідно до викликів часу та кращих світових практик. Без цього ризикуємо отримати зростання видатків без якісного покращення освітнього процесу.

Програма “кешбек на українське”, яка навіть за оцінками Мінекономіки дає приріст ВВП у 0,001%, тобто в межах статистичної похибки, не є ефективною, натомість викривляє конкуренцію — доцільним є її скасування. Програма не поширюється на малий бізнес, що є дискримінацією по відношенню до тисяч підприємців.

Зростання залежності від зовнішнього фінансування

Проєктом бюджету на 2026 рік пропонується суттєве збільшення зовнішнього фінансування до $45,5 млрд. Ці кошти є критично важливим чинником забезпечення макроекономічної стабільності.

Водночас, така критична залежність несе ризики. Будь-які проблеми із залученням відповідних траншів можуть вимагати болючого перегляду чинної економічної політики. Уряд мусить активно працювати з міжнародними партнерами для забезпечення стабільних джерел фінансування, сумлінно виконувати передбачені кредитними угодами зобов’язання та максимально ефективно використовувати отримані кошти.

При цьому пошук внутрішніх резервів для скорочення дефіциту залишається пріоритетом №1, насамперед за рахунок скорочення неефективних та другорядних видатків, детінізації.

Які необхідні зміни до Держбюджету 2026

Перш за все необхідно узгодити Державний бюджет із реально визначеними пріоритетами уряду: оборона, антикорупція, розвиток людського капіталу та економічна стійкість.

Важливим є перегляд другорядних видатків. Варто переглянути ефективність витрат на другорядні напрями, зокрема надмірне зростання фінансування ДБР чи проєкти на кшталт Національного кешбеку. Вивільнені кошти треба перенаправити на потреби оборони.

Необхідно встановити чіткі KPI - уряд має визначити чіткі, вимірювані (а не формальні) цільові показники та критерії оцінки ефективності діяльності ключових державних структур (ДПС, ДМС, БЕБ) та систем (зокрема, СМКОР). Ці показники мають стимулювати їхню роботу на зменшення штучних перепон для бізнесу та детінізацію економіки.

Національна стратегія доходів 2030 (згадки про яку відсутні у Програмі уряду 2026) має якнайшвидше виконуватись у тих пунктах, які сприяють детінізації, додатковим надходженням до держбюджету та не шкодять бізнесу, зокрема: 

• ІТ-консолідація інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами, зокрема ДПС, на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування цих інформаційних ресурсів незалежним адміністратором;
• Забезпечення інтеграції з європейськими системами ПДВ, відшкодування ПДВ, моніторингу руху акцизних товарів, системами платіжної інформації тощо;
• Забезпечити запровадження обміну попередньою митною інформацією з іншими країнами з метою прискорення переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон, виявлення ризикових операцій та посилення заходів щодо боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил;
• Покращення обміну податковою інформацією з відповідними органами інших країн з метою запобігання транскордонним схемам ухилення від оподаткування.

В той же час шкідливі пункти Нацстратегії, такі як радикальне звуження спрощеної системи, надання повноважень ДПС без рішення суду накладати арешт на рахунки (майно) та блокувати їх, отримання ДПС повного доступу до інформації про обсяг та обіг коштів всіх платників податків на їхніх рахунках у банках (без рішення суду та кримінальних проваджень) - мають бути переглянуті та замінені на реальні задачі по мінімізації схем.

Сподіваємось, що народні депутати врахують пропозиції аналітичних центрів щодо коригувань проєкту Держбюджету 2026 і ми отримаємо бюджет, спрямований на перемогу у війні та стійке відновлення України.