Найгірший торговельний баланс за десятиліття: до чого тут Китай та поштовий імпорт?

Що саме імпортується та з яких країн

Однією з ключових причин глибокого дефіциту є стрімке зростання імпорту з Китаю. У 2024 році обсяги імпорту України з Китаю становили приблизно $14,37 млрд, із загального обсягу імпорту країни в 2024 році $70,8 млрд. Частка китайського імпорту — більше 20 % імпортного портфеля.

Китай став одним із головних постачальників електроніки, комп’ютерної техніки, телекомунікаційного обладнання, комплектуючих, а також побутових товарів, одягу, взуття й аксесуарів. Значна частина цих товарів виробляється в Україні, зокрема побутова техніка, одяг, аксесуари тощо.

Одним з ключових факторів зростання імпорту з Китаю є те, що китайський уряд системно підтримує власних виробників через приховані субсидії, пільгові кредити державних банків і контрольовані ціни на енергоносії. Це дозволяє китайським компаніям утримувати штучно занижені ціни на продукцію, фактично демпінгуючи на світових ринках. Підприємства, які стратегічно важливі для експорту — від виробників електроніки до виробників сталевої продукції та автозапчастин — отримують пряму або опосередковану допомогу від уряду.

Комуністична партія Китаю таким чином не лише підтримує зайнятість в країні, а й активно захоплює зовнішні ринки, витісняючи конкурентів із локальних ринків експансії, зокрема як це й відбувається з українськими виробниками. За оцінками експертів, демпінгові ціни на китайські товари в окремих категоріях занижені на 20–40%, що створює нерівні умови для торгівлі та посилює залежність України від імпорту з Китаю. До цього додається ще й звільнення від будь-яких податкових та митних платежів і зборів імпорту в Україну низьковартісних товарів у поштових відправленнях, про що детальніше йтиметься далі.

Поштові імпортні схеми: як маркетплейси обходять податки

Одним із найбільш помітних каналів безподаткового імпорту стали міжнародні поштові та експрес-відправлення — мільйони невеликих посилок, якими масово завозять товари з маркетплейсів. Поточне законодавство України дозволяє ввозити товари вартістю до 150 євро без сплати ПДВ, і ця норма, створена колись для зняття надмірного адміністративного навантаження зі звичайних приватних споживачів, сьогодні перетворилася на інструмент масового ухилення від оподаткування великими компаніями. Її активно використовують іноземні маркетплейси, масово ввозячи комерційні товари в обхід стандартних процедур імпорту.

Якщо ще кілька років тому більшість таких відправлень здійснювались між фізичними особами, то нині — це переважно комерційні поставки з китайських онлайн-гігантів на кшталт Temu чи AliExpress. За даними Мінфіну, у 2024 році до України ввезено понад 76 млн посилок на суму понад 180 млрд грн, і 82% з них — саме з китайських платформ.

У першому півріччі 2025 року обсяги безподаткового імпорту сягнули 44,6 млрд грн, що призвело до недонадходжень до державного бюджету близько 18 млрд грн ПДВ. Якщо тенденція збережеться, то у 2026 році сума недонадходжень перевищить 27 млрд грн.

Лідери цього сегмента — Temu (13,5 млрд грн за півріччя) та AliExpress (4,4 млрд грн). Обсяги замовлень через Temu лише за рік зросли у вісім разів. Найчастіше українці купують одяг, взуття, побутові товари, косметику та електроніку — саме ті позиції, які масово виробляються в Україні. Таким чином не лише держава втрачає податки, а й маємо негативний вплив на українських виробників.

Наслідки для економіки України

Втрата конкурентоспроможності. Масовий ввіз товарів, які могли би вироблятися в Україні або заміщуватись, підриває потенціал вітчизняної промисловості — від легкої промисловості до побутової техніки.

Структурна нерівновага. Експорт України продовжує бути сировинно-аграрно орієнтованим — зерно, олії, руда. Натомість імпорт залишається технологічно та споживчо насиченим. Країна продає переважно сировину й купує готову продукцію.

Ризики для споживачів. Значна частка імпорту потрапляє до країни через поштові пересилання, ці товари не підлягають перевірці контролюючих органів. Тож виникають питання щодо безпечності цих товарів для споживачів 

Як країни світу вирішили проблему неоподаткованого імпорту

Проблема неконтрольованого імпорту дешевих товарів через поштові канали — не унікальна для України.

Європейський Союз ще у 2021 році скасував пільгу для посилок, дешевших за 22 євро, та впровадив систему IOSS (Import One Stop Shop). Завдяки їй іноземні платформи реєструються для сплати ПДВ у ЄС і перераховують податки централізовано. Це зберегло доходи бюджетів і не створило додаткової бюрократії для покупців.

США довгий час мали один із найвищих у світі лімітів безмитного імпорту — 800 доларів США. З 2018 по 2024 рік кількість посилок у пільговому режимі зросла у 10 разів — від 139 млн шт до понад 1,3 млрд шт на рік. У 2025 році американський уряд повністю скасував правило de-minimis, зважаючи на масовий наплив дешевих китайських товарів від Temu і Shein, які руйнували локальну промисловість та створювали ризики контрафакту і наркотрафіку.

Європейський шлях для України

Україна також прагне перейти на європейську модель OSS, яка передбачає оподаткування міжнародних платформ.

Це означає, що Temu, AliExpress, Shein та інші маркетплейси повинні будуть збирати ПДВ у момент продажу, як це робиться в ЄС, і потім перераховувати податок до бюджету країни. Для споживача процедура не ускладниться — відправлення надходитимуть як і раніше, але податки більше не оминатимуть бюджет, безподаткові товари не викривлятимуть конкуренцію.

За оцінками експертів, з 2026 року така реформа може забезпечити додаткові 25–27 млрд грн надходжень щороку, вирівняти умови для українських виробників і скоротити тіньовий сегмент електронної торгівлі.

Більше ніж податки

Реформа поштового імпорту — це не лише про бюджет. Вона також стосується споживчої безпеки та цифрового суверенітету.

Сьогодні в Україні фактично відсутні аналоги європейських механізмів контролю, таких як Digital Services Act чи General Product Safety Regulation. Це означає, що міжнародні маркетплейси працюють без жодної відповідальності за якість товарів, порушення авторських прав або незаконне використання персональних даних.

Вирівнювання правил торгівлі, гармонізація з європейськими стандартами і запровадження «єдиного вікна» для адміністрування поштових відправлень — це логічний етап у напрямку вступу України до ЄС.

Без системного оподаткування міжнародних посилок і контролю діяльності іноземних платформ Україна буде і далі суттєво шкодити власному виробнику, всупереч заявам членів уряду про всебічну підтримку українського виробника.

Європейський підхід OSS — це шанс не лише наповнити бюджет, а й створити чесну конкуренцію, стимулювати вітчизняне виробництво і захистити споживачів.

Українська економіка потребує не лише інвестицій — вона потребує справедливих правил гри для всіх.