Податкового раю не буде. Що Україна змінить в оподаткуванні заради вступу до ЄС

Податкового раю не буде. Що Україна змінить в оподаткуванні заради вступу до ЄС

Для отримання членства у Євросоюзі Україні необхідно закрити лазівки для податкових ухилянтів, забезпечити безперебійне відшкодування ПДВ, привести ставки акцизів до європейського рівня та перемогти контрабанду.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Європейські прагнення накладають на Україну чимало зобов'язань. У тому числі вони стосуються гармонізації українського податкового законодавства з правилами та вимогами, що діють на території Євросоюзу.

За даними EU4PFM – проекту ЄС щодо підтримки управління державними фінансами в Україні, – нашій державі у зв'язку з податковою євроінтеграцією необхідно запровадити близько 20 директив Євросоюзу.

Причому отримання статусу кандидата в члени ЄС в теорії має прискорити реформування українського податкового законодавства. Але з огляду на те, як важко проходять в Україні будь-які зміни, пов'язані з оподаткуванням, на імплементацію європейських податкових правил може знадобитися не один рік.

Які зобов'язання ми взяли на себе

Рекомендації Європейської Комісії, які доведеться виконати Україні (так зване "домашнє завдання") на шляху до членства в ЄС, не містять пунктів щодо оподаткування.

Це пов'язано з тим, що основні зобов'язання щодо реформування податкової системи Україна взяла на себе ще 2014 року, підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС. Крім того, окремі поправки до українського податкового законодавства Верховна Рада періодично приймає в рамках інших домовленостей із Брюселем.

Як приклад – законопроект №7420 про митний безвіз із Євросоюзом, який парламент підтримав у першому читанні 21 червня. Він розроблений для приєднання України до Конвенції про процедури спільного транзиту та участі у Новій комп'ютеризованій транзитній системі (NCTS).

То що говорить про гармонізацію податкового законодавства України та ЄС Угода про Асоціацію? Співробітництву у сфері оподаткування присвячено главу 4 у розділі V цього документа.

Щоб не вдаватися до юридичної казуїстики, пояснимо простими словами, що потрібно зробити Україні з податковою системою на шляху до членства в ЄС:

  • запровадити принципи сумлінної податкової конкуренції (справедливі умови оподаткування як для фізосіб, так і для юросіб, скасування необґрунтованих податкових пільг, усунення лазівок для виведення капіталу в офшори тощо);
  • удосконалити податкове адміністрування (податкові органи потрібні не для того, щоб пачками виписувати штрафи, вони мають ефективно збирати податки, запобігати можливим порушенням та ловити податкових ухилістів);
  • жорсткіше контролювати процес відшкодування ПДВ та не допускати накопичення податкових боргів; 
  • посилити протидію податковому шахрайству, контрабанді підакцизних товарів – у тому числі;
  • максимально зблизити рівень акцизних ставок із аналогічними акцизами на території ЄС, гармонізувати структуру акцизу на спирт та алкогольні напої з директивами Євросоюзу;
  • запровадити автоматичний обмін інформацією між українськими та європейськими податковими органами.

Що вже зроблено для євроінтеграції

Після підписання СА з ЄС на імплементацію більшості податкових норм Україні було відведено 3-5 років. На жаль, багато цих норм так і залишились на папері. "Україна мала привести свій ПДВ до вимог європейських директив за 5 років. Але не зробила цього. Хіба що ми запровадили податок на Google (ПДВ з доходу від реалізації електронних послуг – ред.), та й то із запізненням", – каже податковий експерт та один із співавторів концепції податку на виведений капітал Данило Монін.

Втім, рух у бік європейських податкових стандартів все ж таки є. Один із головних механізмів, який Україна впроваджує вже не перший рік, – це боротьба з виведенням капіталу в низькоподаткові юрисдикції. Наша держава з січня 2017 року приєдналася до плану BEPS і почала імплементувати кроки, спрямовані на викорінення податкових зловживань.

Зокрема, Україна переглянула та посилила правила контролю трансфертного ціноутворення (ТЦО). Ці правила дозволяють податковим органам виявляти угоди між пов'язаними особами, визначати справедливу ціну таких угод та нараховувати податкові зобов'язання.

"Запроваджено вимоги щодо оподаткування доходу іноземних контрольованих компаній (КІК), оновлено порядок визначення постійних представництв (це дозволяє обкладати доходи таких представництв в Україні – ред.)", – розповідає Ігор Бєліцький, юрист юридичної групи LCF.

Крім того, у лютому 2019 року Верховна Рада ратифікувала приєднання України до конвенції MLI. "Це багатосторонній інструмент, який дозволяє вносити одночасно зміни до багатьох двосторонніх Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, укладених Україною", - пояснює Іван Маринюк, юрист юридичної фірми "Ілляшев та Партнери".

Хоча боротьба з податковими ухилистами та з подвійним оподаткуванням ще далека від завершення. Має бути прийнято цілу низку законів для адаптації Директиви про оподаткування материнських та дочірніх компаній, Директиви про відсотки та роялті, Директиви щодо запобігання ухилення від оподаткування.  

Також Україна вже понад 5 років хоче приєднатись до системи автоматичного обміну податковою інформацією (CRS). Її запуск було заплановано на 2020 рік. Але не зрослося і підключення до CRS відклали.

Україна планує здійснити перші обміни податковими даними вже наприкінці 2023 року за звітний 2022 рік. Щоправда, перед цим потрібно буде підписати та ратифікувати Багатосторонню конвенцію про взаємну адміністративну допомогу з податкових питань та передачу податкової інформації на основі єдиного стандарту. "Втім, є ризик, що військова агресія призупинить організаційний процес запуску автоматичного обміну інформацією", – каже Іван Маринюк.

Які податкові зміни ще попереду

Серед першочергових завдань, які має виконати Україна під час подальшої євроінтеграції – гармонізація внутрішнього законодавства з директивами ЄС щодо ПДВ та акцизних тарифів.

У питаннях щодо ПДВ основний фокус на процедурах відшкодування цього податку та на недопущенні накопичення заборгованості перед платниками податків. "Причому Податковий кодекс містить відповідну процедуру. Тому можна констатувати відповідність (формальне) законодавству ЄС у цій частині. Але фактичне отримання відшкодування ПДВ залишається однією з найбільших проблем платників податків", – говорить Ігор Бєліцький.

На додаток до цього Україна має привести ставки підакцизних товарів до європейського рівня. По суті, це вже відбувається. Наприклад, з акцизами на тютюнові вироби. Але значне підвищення акцизів торкнеться і алкогольних напоїв, і енергоносіїв.

Також нашим законодавцям належить вдосконалити адміністрування акцизних податків. Створити акцизні склади, запровадити систему обліку руху підакцизних товарів. У цю ж "скарбничку" варто додати приведення норм законодавства України у відповідність до Митного кодексу ЄС. Всі ці заходи потрібні для того, щоб позбутися контрабанди, контрафакту та мінімізувати ухилення від оподаткування.

В Україні 40% доходів держбюджету формують платежі, що нараховуються під час митного оформлення товарів. Гармонізація адміністрування цих платежів буде викликом для української податкової системи.

Юлія Курило адвокат

До речі, з 2023 року в ЄС почне функціонувати єдина митна є-платформа. Українські митники та бізнес мають отримати доступ до процедур у рамках цієї платформи, до документів та баз даних.

Чого чекати платникам податків

А ось внутрішні податки, їх ставки та умови стягнення віддано на відкуп українській владі. Пояснимо чому так. ЄС встановлює вимоги до непрямих податків, які впливають на свободу руху товарів та капіталів, та наполягає на тому, щоб система оподаткування була прозорою та блокувала випадки ухилення та зловживання.

Все, що стосується прямих податків – це прерогатива окремо взятої країни. Тому сподіватися, що у зв'язку з майбутнім вступом до ЄС в Україні настане податковий Рай – не варто.

Велика ймовірність, що під соусом євроінтеграції буде впроваджено непопулярні і навіть болючі норми. Як це було, наприклад, із фіскалізацією малого бізнесу чи з "нульовим" декларуванням, результати якого зовсім не вражають. До речі, впровадження непрямих методів контролю доходів за видатками – це також європейська практика, від якої нікуди не подітися. Та й спроби ліквідувати спрощену систему оподаткування депутати також нерідко прикривають "європейськими цінностями".

У той же час, народним обранцям непогано було б перейняти досвід європейських країн щодо адміністрування. Нам справді є чому повчитися. Як мінімум, звузити "каральні" повноваження податкової та запровадити відповідальність фіскалів за зловживання. І відповідальність не уявну, а цілком реальну, аж до кримінальної.

Одна із сприятливих умов – запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток. Система оподаткування стане набагато прозорішою, а організація бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності – простіше.

Альона Грицай податковий експерт аутсорсингової компанії Accountor Ukraine

Але найголовніше, депутатам слід ретельно опрацювати саме податкове законодавство, виключивши суперечливе тлумачення норм, і подбати про його незмінність та стабільність. Адже якщо Податковий кодекс щороку переписувати від кірки до кірки, про яку прозорість і податкову справедливість взагалі може йти мова.