Урізана спрощенка, РРО для всіх та прогресивний ПДФО: головні податкові ідеї Нацстратегії доходів

Під кінець 2023 року Кабінет Міністрів затвердив Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки. Це об'ємний комплексний документ, який є своєрідним планом реформ у податковій та митній сферах. Ці реформи, у свою чергу, спрямовані на те, щоб викорінити корупцію у фіскальних органах, підвищити ефективність адміністрування податкових та митних платежів, а також збільшити надходження до державного бюджету.

Простіше кажучи, нацстратегія відображає ті кроки, які дозволять Україні мобілізувати внутрішні ресурси та збільшити дохідну базу держбюджету за умов скорочення зовнішнього (міжнародного) фінансування.

Поява стратегії не була несподіванкою. Вона є одним із структурних маяків у рамках кредитної програми, яку схвалив для України Міжнародний валютний фонд (МВФ) на початку 2023 року. У Меморандумі з МВФ було зазначено, що українська влада має виконати цей "маяк" до кінця 2023 року. Проте документ викликав цілий шквал емоцій та критики з боку представників бізнесу та експертів.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Що являє собою Нацстратегія в принципі

Національна стратегія доходів займає майже 150 сторінок. Аналіз всього документа від початку до кінця – непросте завдання. Та й у цьому немає особливого сенсу. Тому що майже половина стратегії присвячена розлогим та декларативним планам, спрямованим на посилення "доброчесності" податкового адміністрування, на підвищення прозорості діяльності Державної податкової та Державної митної служб, на зближення українського законодавства з європейським, на підвищення довіри до фіскальних органів.

Проаналізуємо коротко структуру нацстратегії та більш докладно зупинимося на тих пунктах, які торкаються питань оподаткування (зміна ставок, розширення податкової бази тощо).

Загалом стратегія охоплює три великі блоки:

1. Очищення від корупції ДПС та ДМС, кадрове перезавантаження та перегляд підходів до мотивації працівників відомств у тому числі, підвищення довіри до цих органів з боку платників податків, посилення IT-складової у роботі фіскальних структур;
2. Зміна податкової політики в частині оподаткування доходів фізосіб та бізнесу (реформа спрощеної системи, ПДФО та податку на прибуток), у сфері непрямих податків (ПДВ та акцизи), а також запровадження оподаткування віртуальних активів;
   
3. Оновлення митної політики, яке полягає у більш раціональному застосуванні пільг при оподаткуванні імпорту, у гармонізації митного законодавства України та ЄС, у посиленні правоохоронної функції митних органів (більше повноважень у рамках боротьби з контрабандою та посилення відповідальності за подібні порушення).
   

Чого чекати платникам податків – фізособам та бізнесу

Зміни у оподаткуванні, які мають відбутися до 2030 року, є досить масштабними.

1. Реформування спрощеної системи оподаткування, яке полягає у наступному:

• Юридичні особи не зможуть використати спрощенку. Для них передбачено перехідний період: протягом трьох років ставка єдиного податку для компаній, що працюють на третій групі, зросте з 3%/5% до 18%;
• Фізособи, які обрали другу та третю групу єдиного податку, будуть об'єднані в одну нову групу. Для цієї групи буде запроваджено варіативну шкалу податку з розкидом ставок від 3% до 17% доходу;
  
• Підприємці першої групи замість фіксованого податку також сплачуватимуть податок виходячи з отриманого доходу;
  
• Касові апарати (фіскалізація) стануть обов'язковою умовою ведення будь-якого бізнесу;
  
• Усі платники єдиного податку будуть змушені вести товарний облік. Щоправда, у полегшеній формі, якщо порівнювати з обліком для підприємців на загальній системі оподаткування;
  
• Всі підприємці, річний дохід яких перевищує 1 млн грн, мають реєструватися платниками ПДВ.
  

2. Зміна моделі оподаткування доходів фізосіб. Вона передбачає:

• Впровадження прогресивної шкали ставок ПДФО (стандартна ставка на даний момент – 18%) з максимальним рівнем податку, який сягатиме 36-54% доходу для окремих категорій платників податків;
• Ревізія пільг з ПДФО та інших спеціальних умов оподаткування;
  
• Оновлення системи податкових відрахувань (повернення сплачених податків), пов'язаних із витратами платників податків на розвиток особистого трудового потенціалу, навчання дітей, створення/розширення власного бізнесу, лікування тощо.
  

3. Удосконалення механізму оподаткування прибутку підприємств. Воно зводиться в основному до того, що податок на прибуток в Україні стягуватиметься за тими самими принципами, що й у ЄС (зокрема, це стосується оподаткування дивідендів, роялті, відсотків та прибутку КІК), а більшість пільг для платників податку на прибуток будуть скасовані.

4. Реформи у сфері ПДВ та акцизів. Суть змін також полягає в тому, що правила стягування ПДВ та акцизів в Україні будуть максимально наближені до європейських. У тому числі, відбудеться інвентаризація та ліквідація ПДВ-пільг, а ставки акцизів на паливо, алкогольні та тютюнові вироби й надалі зростатимуть.

5. Перегляд підходів до оподаткування нерухомості. Замість нарахування податку, виходячи з площі об'єкта нерухомості, базою оподаткування стане оцінна вартість майна.

6. Врегулювання питань, пов'язаних із оподаткуванням віртуальних активів. Першочергове завдання – провести із залученням міжнародних партнерів протягом 2024 року аналіз різних варіантів оподаткування віртуальних активів. Коли буде зрозуміло, яка податкова модель для крипторинку підходить під українські реалії, з'явиться проект поправок до Податкового кодексу.

Позиція Мінфіну, депутатів та експертів

Представники Міністерства фінансів та депутати запевняють, що стратегія доходів – своєрідна дорожня карта реформ. Тобто, це не означає, що закладені в ній ініціативи цілком і повністю трансформуються в законодавчі норми.

Усі пункти стратегії публічно обговорюватимуться, а реалізація податкових змін буде можлива виключно після створення якісних державних (податкових та митних – ред.) органів.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснив, що цей документ запускає "професійну дискусію" та пообіцяв врахувати пропозиції й зауваження, які надійдуть від експертів та бізнесу.

А зауважень справді чимало. Критики нацстратегії сумніваються в тому, що чергове кадрове очищення податкової та митниці допоможе перемогти корупцію в цих органах та підвищити прозорість їхньої роботи; незадоволені посиленням регуляторного та фіскального тиску на платників податків; побоюються ініціатив щодо демонтажу діючої спрощеної системи та впровадження прогресивної шкали ПДФО; стурбовані тим, що озвучені плани реформування податкової системи в Україні призведуть не до збільшення податкових надходжень, а до зростання "тіньового" сектору економіки.

Значна кількість норм Національної стратегії доходів є надто агресивною для відновлення економіки країни. Уряд забув відому парадигму: чим більша частка доходів бізнесу та громадян, яку держава збирає як податки, тим нижчі темпи економічного зростання. Комплекс запропонованих заходів щодо підвищення ставок та збільшення бази оподаткування обійдеться бізнесу та громадянам як мінімум у 3-4% ВВП. Це надзвичайне зростання податків та податкового навантаження за всі роки незалежності України.

Втім, якщо Мінфін та депутати обіцяють, що готові дискутувати та слухати думки "зі сторони", хочеться сподіватися, що так і буде. Наприклад, експерти Економічної експертної платформи, до складу якої входять 14 аналітичних центрів, вже підготували свої рекомендації щодо нацстратегії.

Зокрема, вони пропонують:

1. більш ґрунтовно підійти до питання перезавантаження податкової та митниці, щоб справді викорінити корупційні прояви у цих відомствах;
2. відмовитись від озвученої моделі реформування спрощеної системи, оскільки такий підхід поставить під загрозу існування багатьох підприємців (вони просто не зможуть витягнути на своїх плечах податкове навантаження);
   
3. не впроваджувати прогресивну шкалу ПДФО, оскільки цей крок стане стимулом для ухилення від сплати податків;
   
4. не давати ДПС право без рішення суду заарештовувати рахунки та майно платників, які мають податкові борги.
   

Та й загалом, експерти майже одноголосно радять депутатам не займатися сліпим копіюванням норм міжнародного (європейського) законодавства. Закордонний досвід слід переносити в українські реалії лише після ретельного аналізу та грамотної адаптації.