Буде краще, ніж у ЄС? Чого очікувати від диджиталізації податкової

Голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев оприлюднив концепцію з "оцифрування" Державної податкової служби.

Про плани щодо переведення податкового адміністрування у онлайн Гетманцев повідомив в інтерв'ю delo.ua ще на початку січня.

Ми працюємо над проектом "податкової у смартфоні" трохи менше року. Головне завдання – мінімізувати особистий контакт платників податків із співробітниками ДПС, забезпечити легкий та прозорий сервіс з податкового адміністрування, який буде комфортнішим, ніж у країнах Західної Європи.

Але тоді він анонсував лише загальні риси реформи. Оприлюднена тепер концепція містить алгоритм переведення податкової служби на нові принципи роботи та стандарти оцінки ефективності, а також покроковий план диджиталізації. Він має бути виконаний за 2023 рік, щоб, як уточнює Гетманцев, до 2024 року "…ми змогли все це реалізувати" (наведені далі скріншоти надані податковим комітетом Ради).

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Нова філософія роботи податкової

Наразі ДПС за будь-яку ціну виконує закладені до державного бюджету показники. Наприклад, затвердила Верховна Рада умовний план зі збору 500 мільярдів гривень податків до держбюджету – інспектори мають забезпечити стабільні надходження. У тому числі шляхом перевірок платників податків та штрафів.

Згідно із запропонованою концепцією, ДПС перейде на нову модель, яка передбачає:

1. розробку, впровадження та тиражування різних онлайн-сервісів для платників податків;
2. зменшення кількості перевірок та їх тривалості;
   
3. запровадження добровільного декларування, що вивільнить "тіньові" доходи;
   
4. скорочення витрат на утримання апарату податкової;
   
5. підвищення ефективності адміністративного розгляду скарг від платників податків.
   

Call-центр, якому позаздрять найбільші компанії

На одному з перших етапів диджиталізації буде проведено "перезавантаження" контакт-центру ДПС. Його співробітники стануть компетентними та ввічливими. Платник податків, який звертається за консультацією, не почує відмову чи хамство. Йому будуть змушені допомогти. Ідеологи реформи обіцяють, що контакт із ДПС стане "…краще, ніж з інтернет-магазином".

Додатково з'явиться своєрідна база податкових знань, такий собі онлайн-університет для платників податків. Те, що простою мовою називається FAQ. Не знає платник податків, як заповнити декларацію – він відкриває інструкцію, в якій крок за кроком розписано, як це зробити, куди яку "галочку" поставити, яку кнопку натиснути і т.д.

Втім, навчатися та поповнювати свій багаж знань зможуть і працівники податкової. Для них будуть розроблені програми підвищення кваліфікації спільно з Державним податковим університетом при Міністерстві фінансів та з урахуванням міжнародного досвіду.

Крім цього, зміниться (розшириться) функціонал електронного кабінету ДПС, з'являться онлайн-сервіси як для платників-фізособ, так і для бізнесу. Інтерфейс кабінету платника стане зручним, тому що сьогодні він не дуже доброзичливий та простий. У нього буде переведено багато податкових процедур (які конкретно, щоправда, поки що до кінця незрозуміло). Заплановано інтеграцію кабінету з усіма державними реєстрами.

Передзаповнення декларацій та обмін податковою інформацією

Однією з найцікавіших опцій стане автоматичне заповнення декларацій з боку податкової. Такий сервіс стосуватиметься платників-фізособ, які звітують про свої доходи, й фізосіб-підприємців на загальній системі та на спрощеній системі (але лише для 1-3 груп єдиного податку).

ДПС вносить усі необхідні дані до декларації, платник перевіряє коректність її заповнення, робить правки та надсилає декларацію на затвердження. Це має спростити процес декларування, з одного боку, та підвищити довіру до податкової – з іншого, що буде стимулом для платників податків добровільно декларувати доходи.

Заодно податківці дотягнуться й до зарубіжних рахунків українців. Після того, як буде впроваджено автоматичний обмін податковою інформацією (CRS), ДПС зможе отримувати дані від іноземних банків, страхових та інвестиційних компаній, клієнтами яких є громадяни України. Законопроект № 8131 про запуск CRS парламент прийняв за основу 16 листопада 2022 року.

Окремо для підприємців 3-ї групи ЄП, які не сплачують ПДВ та не мають найманих співробітників, з'явиться сервіс "Smart ФОП". Його суть у тому, що адміністрування податків візьме на себе банк, в якому у підприємця відкритий рахунок. Банк сам утримуватиме 5% податку з обороту, платитиме мінімально необхідний ЄСВ (22% мінімальної зарплати) та спілкуватиметься з податковою. Впровадження "Smart ФОП" передбачено нормами законопроекту №8226. Він був зареєстрований у Раді 24 листопада 2022 року.

Ухилистам буде жити складніше

Ще один сервіс дозволить скоротити кількість податкових перевірок. Він називається "е-аудит" (SAT-F). На основі тих даних, які почне колекціонувати ДПС, по кожному платнику податків накопичуватиметься податкова історія. На її основі сформується певний профіль. "Зелені" свідомі платники будуть практично позбавлені перевірок. "Червоні" платники податків, навпаки, потраплять під пильну увагу фіскальних органів.

Такий механізм стане основним для ризик-орієнтованого підходу при проведенні перевірок, про який йдуть розмови вже років 5 так точно. Іншими словами, фіскали сконцентруються на потенційно проблемних платниках податків і при цьому перестануть "кошмарити" тих, хто сплачує податки вчасно та в повному обсязі.

Відшкодування ПДВ за тиждень та менше блокувань накладних

У рамках онлайн-реформи бізнесу обіцяють скорочення процедур з відшкодування ПДВ до 7 днів (мається на увазі, узгодження бюджетної компенсації з боку ДПС, оскільки виплата грошей залежатиме від їх наявності у держскарбниці) та доопрацювання системи реєстрації ПДВ-накладних.

Повинен бути скорочений відсоток заблокованих накладних (у листопаді 2022 року їх було близько 1,7% усіх ПДВ-накладних), зменшена кількість платників, яким надано ризиковий статус (у тому числі, за рахунок аналізу їх податкової історії), спрощено механізм подання документів, які необхідні для проходження реєстрації накладних, та вдосконалено процес оскарження блокування.

Заплановано розвиток системи обліку реєстраторів розрахункових операцій (касових апаратів). Податкова зможе використовувати дані від РРО для контролю продажу та обсягу отриманих продавцем доходів, для відстеження контрабанди та контрафакту, а також для виведення з "тіні" компаній, які прикриваються спрощенкою, щоб мінімізувати свої податкові зобов'язання.

Масштабні зміни відбудуться для підакцизних товарів та бізнесу, який їх виробляє та продає. Весь обіг алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для "електронних цигарок" потрапить під контроль. Це стане можливим завдяки системі Track&Trace. Її принцип наступний: на товар наноситься електронна акцизна марка у вигляді спеціального QR-коду, з допмогою якого можна буде перевірити, як цей товар вироблено та ввезено (переконатися, що це не контрабанда), чи сплачені всі податки тощо. Причому провести таку перевірку зможуть не лише податкові органи, а й будь-який покупець. Для цього знадобиться лише додаток "Дія". До речі, перший крок для запуску е-акцизу вже зроблено: парламент 12 січня 2023 року ухвалив у першому читанні два з трьох законопроектів (№№ 8286 та 8287), які необхідні для функціонування цієї системи.

Які є ризики для реформи та як їх уникнути

Бізнес та експертна спільнота загалом позитивно сприймають майбутню диджиталізацію податкової. Звичайно, за умови, що її буде доведено до кінця і ДПС після неї буде дійсно працювати "по-новому", без перегинів.

Шанси на реалізацію (реформи – ред.) високі, тому що вона не потребує видатків з бюджету, корисна для платників податків та для держави, допоможе економити час та витрати на адміністрування податків.

До речі, аналітики "Економічної експертної платформи" підготували свої доповнення до анонсованої концепції. Зокрема, вони пропонують:

• спростити застосування програмних РРО та зменшити обсяг звітності щодо них, створити сервіси API для перевірки фіскальних чеків;
• автоматизувати камеральні перевірки, впровадити відображення у кабінеті платника всіх критеріїв ризиковості бізнесу та попередження/нагадування про можливі порушення замість штрафів;
  
• автоматизувати перевірки під час ліквідації СПД, спростити видачу різних довідок, ліцензій;
  
• розробити API для обміну даними між ДПС та банками.
  

Президент Асоціації платників податків Григол Катамадзе зі свого боку теж підтримує концепцію диджиталізації, і наголошує на тому, що обов'язково потрібно вирішити проблеми з реєстрацією ПДВ-накладних та відшкодуванням ПДВ.

"Сподіваюся, що все буде реалізовано, інакше ми говоритимемо про такі проблеми, які виникають у СМКОР (система моніторингу критеріїв оцінки ризиків) та при відшкодуванні ПДВ щомісяця", – уточнив Катамадзе.

Але, зрозуміло, далеко не всі так сильно заряджені оптимізмом. Як пояснив у коментарі delo.ua економічний та податковий експерт Данило Монін, щоб у податковому адмініструванні відбулися відчутні зміни, підприємці та компанії не повинні бути прив'язані до конкретного інспектора, а весь документообіг між платниками податків та ДПС треба зробити електронним.

Наразі податковий контроль розрахований на фактичні перевірки бізнесу на місцях і тут нічого не може особливо змінитись. До того ж, запропонована реформа містить більш жорсткі механізми контролю. Наприклад, той самий е-акциз чи обмін податковою інформацією. Тому боюся, що вийде як з Бюро економічної безпеки. Розмов було багато, а зрештою з'явилася чергова податкова міліція.