"Знижувати зарплатні податки доцільно за умови одночасної детінізації зарплат", – голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев

"Знижувати зарплатні податки доцільно за умови одночасної детінізації зарплат", – голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев

Данило Гетманцев, голова комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики в інтерв’ю delo.ua – про наповнення держбюджету, про корупцію на митниці, про боротьбу із "зарплатними ФОП" та про плани перевести взаємини між платниками податків та фіскальними органами в онлайн.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

– Яка сума податкових надходжень до держбюджету за 2022 рік?

План з податків у 2022 році виконано на 4/5 (згідно з чинною редакцією закону про держбюджет-2022 податкові надходження до загального фонду мали скласти 1,1 трлн грн – ред.). Але щоб зрозуміти, як сформувалася ця цифра, слід проаналізувати структуру цих платежів. Наприклад, Державна митна служба (ДМС) виконала план із наповнення держбюджету на 57%. На початку війни різке скорочення надходжень від митниці було пов'язане з падінням обсягів імпорту та запровадженням податкових пільг. Проте з липня. очевидно, що митниця систематично недовиконувала план через контрабанду. І це при тому, що у липні відбулася девальвація офіційного курсу гривні на 25%, яка номінально сприяє збільшенню митних платежів. Водночас, Державна податкова служба (ДПС) недовиконала "мирний" план лише на 0,6%. А рік до року надходження саме від податкової зросли на 13,1%. Це незважаючи на зниження податків та запровадження різних податкових пільг у березні-квітні, та на падіння економіки на третину.

– Чому така різниця у результатах роботи податкової та митниці?

Ефективність ДПС пов'язана насамперед із успішним подоланням системної корупції, яка процвітала там роками і навіть десятиліттями. Нині у податковій службі ця проблема відсутня. А якщо відбуваються корупційні прецеденти десь у регіональних підрозділах, їхню керівну вертикаль одразу ж звільняють. У ГТС уся проблема у кадрах. Якщо є у керівництва бажання та прагнення здійснити радикальні зміни, воно це зробить. Навіть ціною болісних кадрових перестановок. І податкова – промовистий тому приклад. Якщо ж у держвідомство кожен новий керівник просто приходить, "сідає на потоки" і споживає корупційну маржу, ми маємо ту сумну ситуацію, в якій митниця перебуває сьогодні. Страждає від цього державний бюджет, який через корупцію у митних органах недоотримує 120-150 млрд грн щорічно, а також декларанти, які вимушені сплачувати корупційний податок.

- Яким чином вдалося подолати корупцію у структурі ДПС?

У податковій за рік звільнено 27 керівників регіонів та повністю перезавантажено центральний апарат. Якщо інспектора ловлять на хабарі – у відставку йде все керівництво підрозділу з вертикалі. Тобто корупціонера ніхто не покриває. Він потрапляє під адміністративне та кримінальне переслідування разом із пов'язаними з ним у системі особами. Тому, я стверджую, що це ефективний інструмент для боротьби з корупцією в окремо взятій вертикалі центральних органів виконавчої влади. Хоча така боротьба має підкріплюватися інституційними кроками та реформами в рамках антикорупційної стратегії.

– Чи можна зробити висновок, що останні події на Одеській митниці щодо схеми нелегального експорту зерна – це системна корупція? Або це окремі корупційні прояви на місцях?

Звісно системна, до якої залучено найвище керівництво Державної митної служби. Таку схему просто неможливо реалізувати лише на рівні однієї митниці. Це саме президент поставив задачу Генпрокуратурі, правоохоронцям, податковій та митниці припинити зловживання з експортом. У межах парламентського контролю з боку профільного комітету роботу супроводжували я та голова митного підкомітету Олександр Сова. До речі, я особисто неодноразово спілкувався з В'ячеславом Демченко (в.о. голови Держмитниці – ред.) з вимогою сприяти правоохоронцям, а потім із вимогою припинити співучасть у злочині. Але мене так і не почули.

– Але Демченко заявляє, що для припинення нелегального експорту зерна у митниці недостатньо повноважень.

Це, вибачте, ідіотське пояснення ми чуємо від митниці та правоохоронців з 2019 року завжди, коли треба знайти причину "чому ні". "Білого" комерсанта митниця може тримати на огляді місяцями, вимагаючи хабарі. А тут голова митниці виявився настільки законником, що навіть ігнорує звернення БЕБ (Бюро економічної безпеки) щодо елементарних перевірочних заходів нелегального вантажу. Мені здається, з виявленням «чорної» бухгалтерії, схованок із грошима та кваліфікацією дій Службою безпеки юридична суперечка вичерпана. Єдине, чого потрібно домогтися, це щоб відповідальності не вдалося уникнути вищому керівництву митниці. Цим буде займатись тимчасова слідча комісія Верховної Ради з економічної безпеки.

– У держбюджеті на 2023 рік закладено суму податкових надходжень, яка на 4,2% менша від плану на 2022 рік. На чому ґрунтується такий досить песимістичний прогноз?

Держбюджет на 2023 рік порахований на війні та на прогнозі зростання ВВП України у межах 3,2%. Нагадаю, МВФ нам дає 1% зростання. Це на тлі обвалу економіки 2022 року більш ніж на 30%. Ситуація, як і раніше, дуже складна, і у нас не повинно бути жодних ілюзій. Щодня відбуваються "прильоти", які спричиняють пошкодження енергетичної та промислової інфраструктури. Є складнощі з логістикою – як з наземними, так і морськими поставками. Крім того, економічне життя на тих територіях, які ми звільняємо, зруйновано на 80-90%. Тому їхній внесок у наповнення держбюджету та у формування ВВП у найближчому майбутньому буде мізерним. Все це не найкраще впливає на економіку, бізнес та обсяги зовнішньої торгівлі. Відповідно, ми виходимо з тих обставин, що бойові дії продовжуватимуться і це негативно позначиться на обсягах податкових надходжень. Але якщо конкретніше, то основний податок, який ми недоотримаємо – податок на прибуток.

– А якою буде динаміка надходжень ключових податків у 2023 році?

Як я вже сказав вище, відбудеться падіння з податку на прибуток, що цілком очікувано, враховуючи ті умови, в яких працює бізнес. У той же час, є хороші прогнози з ПДВ, акцизів та податків на зовнішню торгівлю. Багато в чому це пов'язано з успішною детінізацією економіки. Цілком ліквідовані "скрутки", їх просто немає. Перекрито нелегальний ринок спирту. Залишається лише дотиснути контрафакт на тютюновому та паливному ринку, а також розправитись із контрабандою. Але це можливо лише за повного "перезавантаження" керівництва митниці.

– Які зміни можуть відбутися у оподаткуванні у 2023 році? Чи є плани й надалі прибирати запроваджені у 2022 році пільги, змінювати податкові ставки тощо.

Істотних змін не планується. Але локальні, ясна річ, будуть. Це насамперед ті зобов'язання, які взяла на себе Україна у рамках нового меморандуму з МВФ. Йдеться про відміну пільгової ставки на рівні 2% для третьої групи єдиного податку, про поновлення повноцінних податкових перевірок, про повернення штрафів за невикористання касових апаратів (РРО), про вдосконалення системи спрощеного оподаткування в цілому та про запуск автоматичного обміну податковою інформацією. В іншому, – і це дуже важливо – повернення на довоєнний рівень (податкового адміністрування – ред.) можливе тільки з врахуванням особливостей воєнного часу і ситуації в енергетиці. Тому у будь-якому випадку ми робитимемо цілу низку винятків для певних територій та видів діяльності. Загалом же основні, фундаментальні зміни податкових відносин пов'язані з діджиталізацією податкового адміністрування, концепція якої найближчим часом буде презентована суспільству.

– Наміри щодо "оцифровування" податкової звучали вже не раз. У чому суть цієї нової ініціативи?

Ініціатива дійсно не нова, працюємо над нею трохи менше року (війна перервала на кілька місяців це від процесів). Ми хочемо, щоб будь-який платник податків міг через свій смартфон подати декларацію про доходи в один дотик. У буквальному сенсі. При цьому попередньо буде можливість перевірити декларацію в базі податкової на наявність помилок, прогнавши її через автоматичні тести, і одразу виправити їх. А податкова зможе ставити питання виключно в електронній формі і лише в тій частині, де платник сам не виправив помилки. Кожен платник податків отримає індивідуальний цифровий профіль. Він необхідний для оцінки його репутації і ступеня ризиковості з урахуванням аналізу податкової історії. Платники податків із "зеленими" профілями не потраплятимуть під перевірки, тоді як "червоний" статус стане приводом для підвищеної уваги з боку податківців. Буде повноцінно впроваджено електронну акцизну марку, яка дозволить відстежувати та контролювати обіг усіх підакцизних товарів (алкогольних та тютюнових виробів, палива). Для фізичних осіб та малого бізнесу буде доступна функція складання податкової переддекларації. Розпочне роботу абсолютно новий call-центр податкової служби, який буде побудований за прикладом служб підтримки найкращих українських приватних компаній. Загалом, головне завдання – мінімізувати особистий контакт платників податків із співробітниками ДПС, а також забезпечити легкий та прозорий сервіс з податкового адміністрування, який буде комфортнішим та ефективнішим, ніж у країнах Західної Європи. Думаю, що до 2024 року ми зможемо реалізувати все це.

– А в чому полягатиме удосконалення спрощеної системи оподаткування, про яке ви згадали?

Ні для кого не є секретом, що спрощена система використовується для ухилення від сплати зарплатних податків. І цю практику потрібно ліквідовувати з однієї простої причини: нам необхідно вибрати - чи членство в ЄС, або милі добрі схеми ухилення від податків. Поєднати не вийде. Війна, звичайно, не найкращий час займатися боротьбою із "зарплатними ФОП". І я дотримуюся думки, що нам поки що взагалі не варто чіпати підприємців з будь-яких питань, які стосуються зарплат. Якщо платять – низький уклін та слава Богу. Але очевидно, що Україна не зможе набути членства в Євросоюзі, маючи подібні схеми ухилення. Тому рано чи пізно, нам доведеться заблокувати можливість використовувати спрощенку для ухилення від оподаткування.

– Як це можна зробити технічно? Які механізми?

Є два шляхи. Перший – розробка певних критеріїв пов'язаності, за якими можна визначити участь підприємців-фізосіб у подібних схемах. Скажімо, коли один і той самий бухгалтер обслуговує відразу кілька ФОП з ідентичною діяльністю з надання послуг одній й тій ж юрособі, або коли підприємець фактично господарську діяльність не веде, а його взаємовідносини з компанією дуже нагадують трудові. Другий шлях – заборона ФОП третьої групи єдиного податку у принципі працювати з юридичними особами. Але цей варіант досить радикальний, тому я б розглядав перший, який м'якший. І хочу наголосити, що ці процеси мають відбуватися з одночасним злиттям зарплатних податків (ПДФО та ЄСВ – ред.) та зменшенням ефективної ставки до 25% (на сьогодні вона становить 42% – ред.). Тобто я вважаю, що знижувати зарплатні податки доцільно за умови одночасної детінізації зарплат.

– Ще восени 2022 року було анонсовано концепцію податкової реформи під умовною назвою "10-10-10". Ви досить жорстко її розкритикували. Чи можете озвучити свою позицію, в чому недоліки такої моделі?

Почну з того, що обговорення цієї концепції ведеться виключно у соціальних мережах та у ЗМІ. Але відповідного законопроекту ніхто в очі не бачив. І я не розумію, як можна серйозно ставитись до подібного дійства. Що заважає ідеологам подати відповідний законопроект, де прописано конкретні норми, прикріплено пояснювальну записку та є хоч якісь розрахунки? Яка мета цього шоу? Точно не реформа. Скоріше політичний піар у війну. Лише через півроку після анонсування цієї концепції з'явилися ідеї щодо компенсаторів втрат держбюджету від зниження податкових ставок (10-10-10 – це запропоновані авторами реформи нові ставки ключових податків: ПДВ, податку на прибуток та ПДФО – ред.). Серед компенсаторів є запровадження податку на зняття готівки (хоча доцільність такого кроку викликає сумніви), запровадження експортного мита на сировину, скасування деяких пільг та боротьба із зарплатними ФОП. Але знову-таки, все це має бути оформлене у вигляді законопроекту із пояснювальною запискою, і лише після цього можна розпочинати хоч якусь дискусію. Проте все одно залишається, напевно, найголовніше питання: "щоб що?", навіщо це потрібно? Шукати компенсатори, запроваджувати нові податки, відкривати банківську таємницю (теж одна із пропозицій авторів реформи – ред.), прибирати пільги. Все тільки заради того, щоб досягти зниження ставок трьох податків і скасування єдиного соцвнеску, тому що це гарно звучить з точки зору маркетингу? Але, наприклад, у ЄС, куди ми прагнемо увійти, немає жодної країни, де відустній ЄСВ. Або зниження ставки ПДВ удвічі. Але вона в Україні далеко не найвища. У Польщі ПДВ – 23%, в Угорщині – 27%, у Греції – 24%, а у Швеції – 25% (при цьому, як і у нас для ліків та палива, можуть застосовуватися знижені ставки податку на окремі соціальні товари). І НДС – це податок на споживання, що на бізнес взагалі ніяк не впливає. Тому поки що чіткої аргументації в ідеологів цієї реформи немає. Сподіваюся, коли вони таки внесуть законопроект до парламенту, їхня позиція буде сильнішою та обґрунтованою.

– Давайте поговоримо про ситуацію навколо реєстрації ПДВ-накладних. Чи вирішено проблему блокування ПДВ, з якою масово зіткнувся бізнес наприкінці 2022 року?

Відразу хочу зняти інсинуації з приводу масовості. Справді, після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів № 1154, у листопаді 2022 року майже вдвічі зросла кількість заблокованих накладних. Але у загальному обсязі всіх накладних це 1,69%. Раніше було 0,8%. Тобто масштаби проблеми дуже перебільшені. Хоча складнощі є, я це визнаю. Інше питання, що з листопада близько 25% платників податків справді зіткнулися з блокуванням хоча б однієї накладної. Для багатьох компаній це було вперше, тож посипалися скарги. Ми провели багато зустрічей з бізнесом, з податковою та Міністерством фінансів, внаслідок чого було розроблено поправки до порядку реєстрації ПДВ-накладних, які уряд закріпив своєю новою постановою № 1428. Вона набуде чинності 11 січня та зніме більшість проблем для платників ПДВ. Хоча статистика блокувань вже повернулася на рівень жовтня 2022 року.

– А як зараз виглядає ситуація з відшкодуванням ПДВ. Який обсяг заборгованості станом на початок 2023 року?

За даними на 3 січня, було заявлено до відшкодування у 2022 році 106,5 млрд грн, фактично відшкодовано протягом минулого року 84,5 млрд грн, на виконанні у Держказначействі знаходиться 16 млрд грн та ДПС ще проводить перевірки заявок на суму 15,5 млрд грн. При цьому, за жодною перевіркою строки не порушені. Повторюся, під час діджиталізації, запланованої на 2023 рік, є чіткий намір спростити роботу СМКОР (Система моніторингу критеріїв оцінки ризиковості) та системи електронного адміністрування ПДВ таким чином, щоб суттєво зменшити відсоток заблокованих накладних з одного боку, а з іншого – значно скоротити термін відшкодування ПДВ, до 7 днів. Звичайно, фактичне відшкодування залежить від наявності грошей у бюджеті. Але саме всі формальні податкові процедури займатимуть не більше як тиждень. Це особисто моє бажання, і я докладу всіх зусиль, щоб це було зроблено.