Купіть борг, недорого: чи допоможе встояти банкам розпродаж проблемних кредитів

Оскільки висока частка проблемних активів банків вважається одним із системних ризиків для фінансової стабільності країни, очистка банків від них стала одним із лейтмотивів підписаного Україною меморандуму з МВФ.

Допомогти банкам позбутися непрацюючих кредитів (NPL) держава вирішила за допомогою прийняття певного ряду документів.

"Для посилення можливості ефективного врегулювання портфелю непрацюючих кредитів, було прийнято Постанову КМУ № 281"Про затвердження критеріїв та умов визначення банками, в яких державі належить 75 і більше відсотків статутного капіталу, заходів з управління проблемними активами" та Постанову НБУ № 49"Про затвердження Положення про визначення критеріїв для списання знецінених фінансових активів банків України за рахунок оціночних резервів під очікувані кредитні збитки". Окрім цього, у липні поточного року, Рада з фінансової стабільності затвердила оперативні плани щодо зниження обсягів NPL банків державного сектору протягом наступних трьох років, які передбачають суттєве зменшення частки непрацюючих кредитів у кредитних портфелях банків державного сектору", — розповідає директор Департаменту фінансової політики  Міністерства фінансів України Дмитро Олійник.

За даними Мінфіну, у першому півріччі 2020 року банками державного сектору було проведено реструктуризацій NPL на суму 14 млрд грн, скорочено обсяг простроченої заборгованості на 2,6 млрд грн, списано 26 млрд грн непрацюючих кредитів за рахунок резервів.

Майстер-клас від Ощадбанку

Найбільше непрацюючих активів — 22 млрд грн — завдяки прийнятим НБУ і Кабміном змінам списав Ощадбанк. Це дозволило банку знизити питому вагу своїх NPL з 55% (на початок року) до 48% станом на сьогодні.

Однак, цього недостатньо, щоб виконати затверджений 30 червня Радою фінансової стабільності оперативний план щодо зниження NPL держбанками. Для Ощадбанку він передбачає скорочення поганих кредитів з 55% на початок 2020 року до 37% в 2021 році, до 11% у 2022-му і до 7% в 2023-му.

Продовжувати скорочувати портфель своїх непрацюючих активів Ощадбанк планує, як кажуть у прес-службі банку, через новий для себе інструмент — відкриті аукціони. На них Ощадбанк готується продавати свої NPL уже починаючи з осені.

Відповідні аукціони, згідно з новими постановами НБУ, мають проходити за голландською моделлю (на пониження ціни) і включати етапи надання нерозголошуваних цінових пропозицій і цінової пропозиції з урахуванням ряду умов. В такі умови включається заборона на покупку лота боржником або пов'язаною з ним особою, установка стартової ціни на рівні валової балансової вартості фінансового активу, а мінімальної — на рівні не меншому мінімальної економічної вигоди.

Кожен банк самостійно визначає оптимальну ціну продажу NPL на аукціоні, враховуючи ряд факторів.

"Такими факторами, наприклад, можуть бути: балансова вартість активу; перспективи повернення коштів; максимальна сума коштів, яку вдасться повернути; час, протягом якого будуть повернені кошти; вартість залученого ресурсу під кредитну операцію та вартість грошей в часі; витрати, пов"язані з поверненням коштів; суму сформованого для покриття можливих втрат за  кредитною операцією; суму резерву, яку ще потрібно буде доформувати в процесі повернення заборгованості тощо",— каже в коментарі Delo.ua директор департаменту по роботі з непрацюючими активами АТ "Кредобанк" Роман Позняков.

Перспективи аукціонної моделі

Між тим, думки ринку щодо успішності реалізації ідеї продажу NPL на аукціонах неоднозначні.

"На мою думку, впровадження такого інструменту в одному з державних банків, де частка NPLs складала близько 50% на кінець 2019 року, без сумніву дасть можливість: по-перше, суттєво зменшити рівень питомої ваги NPLs в банку і в цілому в секторі (частка NPLs державних банків, без урахування Приватбанку, складає 30% банківського сектору); по-друге, зменшити витрати на формування резервів під активні операції, по-третє,  кошти отримані від продажу непрацюючих (безнадійних) активів направити в робочі, дохідні фінансові проекти, по-четверте, зменшити адміністративні витрати на управління проблемною заборгованістю", — каже Роман Позняков.

В самому Кредобанку на початок 2020 року частка  NPL в кредитному портфелі складала 8,5%.

В свою чергу,фінансовий аналітик Олексій Кущ ставить під сумнів саму нинішню аукціонну модель в Україні. На його думку, вона працює не на продавця, а на покупця. "Як показала практика останніх років аукціонна модель — тут мова не про Ощадбанк, а взагалі про модель реалізації проблемних активів банків, яка була застосована і ФГВФО, і НБУ на спецмайданчиках ProZorro і СЕТАМ — в частині реалізації проблемних активів дуже погано працює. Вона допомагає отримати мінімальну ціну покупцю, але не допомагає отримати максимальну ціну продавцю. Навіть при застосуванні якихось прозорих механізмів все одно є дуже великий дисконт — активи продаються за безцінь. Так, скажімо, один із потужних цукрових заводів, що був у заставі одного з банків під виданий кредит, продали на аукціоні за 30 млн грн. Тобто — по ціні елітного будинку під Києвом", — зазначає він у коментарі Delo.ua.

Успіх реалізації проблемних активів Ощадбанку на аукціонах аналітик ставить під сумнів.

"Якщо, наприклад, проблемні активи Ощадбанку будуть реалізовані на аукціоні за 5% від номіналу з дисконтом 95% ,то користі від такої реалізації за безцінь, для Ощадбанку я не бачу", — говорить Кущ.

"Звичайно, банк намагатиметься якнайдорожче продати кейс, чи пул кредитів, з метою мінімізації втрат. Однак  остаточну ціну формує ринок, в процесі проведення торгів на відкритих аукціонах, враховуючи зацікавленість та попит на даний вид продукту інших гравців ринку", — говорить Роман Позняков.

Банкір, на відміну від Куща, вважає практику ФГВФО регулярного продажу активів проблемних банків в певній мірі успішною.

В той же час, у реалізації аукціонної моделі стосовно NPL певну хитрість вбачає аналітик ТелеТрейд Сергій Родлер.

"Існує кілька варіантів організації роботи з проблемною заборгованістю: 1) самостійна робота банку з повернення проблемної заборгованості; 2) спільна робота з колекторськими агентствами на умовах "агентської угоди"; 3) продаж портфеля проблемної заборгованості третім особам. Можна сказати, що зараз Ощадбанк робить перший та третiй пункти — тобто й сам вирiшує ситуцiю, й колекторам дасть заробити", — говорить він у коментарі Delo.ua.

На думку Родлера, через сьогоднішню специфіку роботи колекторів, передавати їм кредитні портфелі напряму на агентське обслуговування банкам репутаційно невигідно.

"Культура спілкування представників колекторських компаній з клієнтом низька. Можливо, саме тому, щоб не псувати відносини з клієнтами Ощадбанк і не хоче задіяти таке спiвробiтництво напряму. Простіше продати борги і не відповідати за методи отримання кредитів своїм брендом", — зазначає він. 

При чому сам продаж боргів називає формальністю. "За підсумком проблемними кредитами все-одно будуть займатися колектори. Одним з поширених методів є продаж кредитних портфелів факторинговим компаніям, які згодом можуть передати їх для стягнення колекторським фірмам", — каже Родлер.

Зазначимо, покупцями NPL можуть виступати банки, фінансові компанії, факторингові компанії, інвестиційні фонди (іноземні та вітчизняні), іноземні  майданчики з продажу активів, або їх представники.

Шлях до очищення

За такою ж схемою як в Ощадбанку — тобто, готувати NPL до продажу на відкритих аукціонах — на думку Родлера, варто піти іншим банкам.

Однак, такий шлях цікавий підходить не для всіх.

"Нашим банком затверджено стратегію управління проблемними активами, яка не передбачає використання аукціонів для їх реалізації. Такий інструмент може бути цікавий банкам з великим портфелем непрацюючих активів. У нас частка непрацюючих активів в портфелі банку є незначною. Наш банк, як правило, працює з непрацюючими активами на індивідуальній основі, використовуючи різні інструменти для їх погашення, від реструктуризації до стягнення заборгованості в примусовому порядку", — каже в коментарі Delo.ua заступник директора юридичного департаменту банку "Південний"Олег Бедний.

Попри це, у іще одному державному банку — ПриватБанку — де, згідно з даними Мінфіну, 81% кредитного порфелю складають непрацюючі кредити, ще не вирішили продавати свої NPL на відкритих аукціонах чи ні. Поки що, як розповіли Delo.ua у прес-службі банку, ПриватБанк також як і Південний, працює з непрацюючими активами на індивідуальній основі.

Зазначимо, 88% портфелю NPL ПриватБанку займають кредити юридичних осіб, які пов'язані з колишніми власниками банку та групою "Приват".

Для зниження частки проблемних кредитів банки державного сектору також вели активну претензійно-позовну роботу щодо стягнення заборгованості. Згідно з даними Мінфіну, станом на 1 липня 2020 в судах знаходилися понад 57 тисяч позовів банків на сукупну суму 38 млрд. грн. В першому півріччі було подано 29 тисяч нових позовів до суду на суму близько 10 мільярдів гривень. По 54 тисячах справ було винесено рішення про стягнення на користь державних банків 8 мільярдів гривень.  Було відкрито 164 тисячі виконавчих проваджень на загальну суму 72 млрд грн.

Тим часом, існуючу на сьогодні модель очистки банківської системи, вважає в принципі неправильною Олексій Кущ. "На мій погляд, у нас взагалі неправильна модель очистки банківської системи, особливо державного сектору. Тут необхідно з одного боку створювати фінансові інструменти, щоб заводити венчурний капітал в цю систему купівлі проблемних активів, а з другого боку необхідно спеціальний санаційний банк, якому би були передані на реалізацію всі проблемні активи державних банків. Ця модель була би більш якісною для нас", — каже фінансовий аналітик.

На думку Куща, ввести подібну модель Україна мала ще кілька років тому назад. "В 2014-2015 роках необхідно було очищати банківську систему не від банків, а від проблемних банківських активів", — зазначає він.