Відставка Смолія: "політичний тиск" чи "хід конем"

Сьогодні вчорашня заява"за власним бажанням" голови НБУ про звільнення викликала справжній фурор як в українському політично-економічному полі так і за межами нашої країни. Особливо, зважаючи на те, що, за твердженням самого Якова Смолія, написав він її через "політичний тиск".

Як стало відомо Delo.ua від джерел в Нацбанку, 1 липня увечері очільника НБУ викликали до ОП — у кабінеті Зеленського і була написана заява. На сайті НБУ інформацію про відставку оприлюднили о 21.09.

Така заява Смолія стала несподіванкою навіть для членів Ради НБУ.

"З подивом дізнався про подання Головою Національного банку Яковом Васильовичем Смолієм заяви про звільнення за власним бажанням у зв'язку із "політичним тиском", — написав на своїй сторінці в Facebook голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

Сам Данилишин стверджує, що ані він особисто, ані інші члени Ради Національного банку не відчували жодного політичного тиску з боку нинішнього або попереднього керівництва держави та мали безперешкодну можливість забезпечувати незалежну політику та виконання основних функцій НБУ.

Тут варто зазначити, що між Радою НБУ і правлінням НБУ останнім часом було чимало конфліктів. Із найсвіжіших — 30 червня Рада НБУ відмовилася внести у порядок денний питання призначення Олега Чурія на посаду заступника голови НБУ на повторний термін строком сім років. Правління НБУ назвало такі дії Ради політично вмотивованими і такими, що суперечать закону.

На цьому ж засіданні Ради НБУ було прийняте рішення про те, що жорсткість грошово-кредитної політики НБУ у 2018–2020 роках призвела до суттєвої деформації економічних стимулів діяльності банків та скорочення рівня кредитування економіки.

Сам конфлікт із Радою НБУ Яків Смолій сьогодні назвав як одну із причин, чому він пішов.

Незручна відставка

Попри те, що відставка Смолія, за твердженням багатьох близьких до ОП джерел і експертів, готувалась вже давно, сьогоднішній демарш самого голови НБУ виявився трохи "не в тему".

"В оточенні Зеленського відставку Смолія планували на осінь, а зараз він сплутав їм карти, провівши таку своєрідну контратаку", — каже в коментарі Delo.ua експерт інституту Growford   Олексій Кущ.

На думку Куща, з технологічної точки зору Смолій просто ідеально розробив стратегію своєї відставки.

"Думаю, це був найзручніший момент для Смолія подати у відставку. Фактично, Смолій повторює шлях Гройсмана, який в свій час пішов на піку зростання економіки. Він іде на тлі показників, які якнайкраще характеризують його роботу на посаді глави НБУ — стабільний курс валюти, історично низька облікова ставка, залучення кредитів —  в т. ч. від МВФ — тощо", — каже експерт.

Про те, що події навколо посади голови НБУ почали розгортатися з березня 2020 року під час співбесід з потенційними кандидатами на прем'єрське крісло, говорить голова Національної Ради економічного розвитку Олексій Дорошенко.

"Досвідчені кандидати вказували, що без участі Нацбанку повноцінно впливати на процеси в країні неможливо. У цей капкан потрапив Денис Шмигаль, уряд якого ще з березня представляє програми відновлення економіки, створення робочих місць та масового кредитування, але далі заяв нічого не йде оскільки джерелом фінансування вітчизняної економіки можуть бути доходи державного бюджету або іноземні інвестиції, які відсутні, то залишається лише шлях контрольованої емісії та кредитування бізнесу приватними та державними банками, що Яків Смолій навіть не розглядав", — зазначає він.

Тим часом те, що Смолій причиною своєї заяви назвав політичний тиск в Раді НБУ називають неправильним.

"Враховуючи чутливість грошово-кредитної сфери, вважаю, що заяви про політичний тиск на керівництво Національного банку є необережними та створюють ризик зниження довіри іноземних інвесторів та українських громадян до державних інституцій в Україні, що, в свою чергу, матиме негативні наслідки для економіки у період кризи", — каже Данлилишин.

Зазначимо, ринок валют уже відреагував на відставку Смолія падінням гривні по відношенню до інших валют. Також вранці 2 липня були відкликані прийняті вчора до розміщення українські облігації на 1,75 мільярди доларів.

Під загрозою опинилася і співпраця з МВФ, оскільки Володимир Зеленський особисто обіцяв голові МВФ Крісталіні Георгієвій, що НБУ не чіпатимуть. Стабільність та збереження керівництва НБУ було однією з найважливіших умов співпраці МВФ з Україною.

МВФ теж відреагував на відставку Смолія заявою, у якій ідеться про незалежність НБУ, як ключову умову для програми співпраці України та МВФ і яка має бути збережена. "З Смолієм Україна зробила важливі кроки у досягненні стабільності, більш ніж достатньо показуючи, що незалежний центробанк є ключовим елементом для сучасної макроекономічної політики", — цитує заяву МВФ Reuters.

Однак Олексій Дорошенко вважає, що не варто серйозно ставитися до заяв, щодо припинення приватних іноземних інвестицій в Україну через те, що співробітництво з МВФ поставлено під загрозу.

"Я постійно говорив, що не слід очікувати на отримання другого та третього траншу по новій програмі з Міжнародним валютним фондом. А пісню про згортання інвестицій будуть співати ті, хто фактично був вигодонабувачем від перебування Якова Смолія на посаді. Це, як і багато говорилося в кулуарах раніше, інвестори в державний борг України", — зазначає він.

"Про те, що погіршення ситуації у фінансовій системі з точки зору інфляції, з точки зору курсу, стабільності банківської системи тощо є неминучим незалежно від того, залишився би Яків Смолій на своїй посаді чи ні, тому що об'єктивно руйнується повністю економіка", — говорить Олексій Кущ.

"Якби Смолій залишився на своїй посаді, він би зіткнувся з усіма цими проблемами так само, якби і залишився на своїй посаді Гройсман — він би мав ті самі проблеми, які має сьогоднішній прем'єр. Тобто, без зміни економічної моделі розвитку, в даному випадку, монетарної моделі, роль персоналій не грає тут практично ролі. Однак, всі будуть зв'язувати проблеми, які будуть з'являтися ближче до осені з відставкою Смолія і новими призначеннями", — каже Кущ.

Хто ж замість Смолія?

Очікувано, що відставка Смолія потягне за собою кадрові зміни основних ключових осіб НБУ.

"Смолій — це перша пробна куля, але зрозуміло, що новий глава НБУ буде заводити свою команду. Можливо, хтось із команди Смолія і залишиться, але я думаю, що там буде перетрубація — фактична заміна кадрового складу", — каже Олексій Кущ.

Сама відставка команди Гонтаревої/Смолія, на думку президента інвестиційної групи "Універ" Тараса Козака, — це курс 30-40-50 грн/долар, інфляція більше 20%, кінець міжнародної підтримки України, посилення впливу Коломойського, зубожіння населення.

Таку апокаліптичність ситуації по-своєму спростовує експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Данило Монін. "Всі, хто розповідає про долар по 100 грн та інші жахи, — самі того не відаючи тотально дискредитують Національний банк як інституцію", — пише він в Facebook.

З точки зору Моніна, зміна голови НБУ на іншу людину нічого особливо не поміняє.

Можливими кандидатами на нового голову НБУ сьогодні називають голову правління Укргазбанку Кирила Шевченка, екс-голову правління "Райффайзен банку Аваль" Володимира Лавренчука, екс-міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства в уряді Олексія Гончарука Тимофія Милованова, екс-віце-прем"єра Сергія Тигипка.

Однак, такі кандидатури на посту голови НБУ реально можуть виявитися незручними самому Зеленському.

"Я думаю, що тих кандидатів, яких називають зараз — Лавренчук, Шевченко — вони швидше за все призначеними не будуть, оскільки вони є незалежними людьми. Тиск на Смолія ніби мотивовано тим, що ОП не може його контролювати. Тому навіщо президенту міняти одного неконтрольованого голову НБУ на іншого неконтрольованого голову НБУ і при цьому втрачати свій політичний імідж. Скоріш за все, це буде призначення в форматі "а-ля Гончарук". Тобто, людина, яка за своїми параметрами абсолютно не відповідатиме посаді глави НБУ і яка буде при цьому вихідцем з оточення Зеленського", — каже Олексій Кущ.

Кандидатуру Тигипка на голову НБУ Кущ вважає із розряду "вікна Овертона".

"Про цю кандидатуру говорять не тому, що він буде призначений зараз. Сьогодні це швидше "закид", щоб суспільство звикалося з перспективою призначення представників старих команд. Можливо, Тигипко отримає якусь посаду через рік", — говорить він.

Тим часом, Милованов уже показав свою "ненадійність" у команді Зеленського, і тому навряд чи отримає таку посаду як голова НБУ.

Разом з тим, відставка Смолія  — ще факт недоконаний. Згідно із Законом України "Про Національний банк України" голова НБУ звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України у зв'язку із заявою про відставку із зазначенням арґументів такого рішення, поданою у письмовому вигляді та прийнятою Президентом України.

Заяву про відставку Смолія Зеленський уже підписав, однак у самому парламенті голосів може не вистачити.

"Найсмішніше, що голосів під відставку Смолія в Раді немає. В СН сотні голосів не вистачить. Так що там весело буде", — пише на своїй сторінці в Facebook засновник Інституту майбутнього Юрій Романенко.

Написану Смолієм заяву про відставку він називає більше схожою на шантаж зі сторони НБУ.

"Сумнівів у тому, що голосів в парламенті за відставку Смолія вистачить, практично немає. Зрозуміло, монолітність монобільшості уже давно похитнулося, але я не бачу у Верховній раді серйозних "адвокатів", окрім "ЄС" і "Голосу", Смолія. За відставку разом із "СН" проголосують і опозиційний блок "За життя", та інші депутатські групи. Я думаю, те що Смолій "кинув" в обличчя президенту "рукавичку", заявивши, що він іде через політичний тиск — такі випади вони завжди передбачають політичну консолідацією тих проти кого ти цю рукавичку кидаєш. В даному випадку, якщо хтось із "слуг" не голосуватиме за відставку Смолія, це буде прихований демарш проти самого президента", — каже Олексій Кущ.

Зазначимо, Комітет з питань фінансів уже підтримав постанову про звільнення Смолія з посади голови НБУ. Очікувано, що за його відставку верховна рада буде голосувати на черговому засіданні 3 липня.

З відставкою голови НБУ, за словами Олексія Дорошенка, також запускається механізм зміни Кабінету Міністрів.

"В найближчий час варто очікувати співбесід на Банковій із потенційними кандидатами на посаду очільника Кабміна", — каже він.

У випадку, якщо люди, які знаються на економіці не дадуть своєї згоди, то найбільш вірогідним кандидатом Дорошенко бачить Арсена Авакова.

"Але це шлях не зниження соціальної напруги за рахунок збільшення заробітних плат, пенсій, кількості робочих місць, а контролю за наростаючою напругою", — зазначає він.

Надія Михальчук, спеціально для Delo.ua