"Занадто радикально": що не так з ідеєю НБУ надати доступ податківцям до рахунків бізнесу

Ідея розширити можливості не лише правоохоронних, але і податкових органів в отриманні доступу до рахунків бізнесу належить голові Ради НБУ Богдану Данилишину

"Занадто радикально": що не так з ідеєю НБУ надати доступ податківцям до рахунків бізнесу "Занадто радикально": що не так з ідеєю НБУ надати доступ податківцям до рахунків бізнесу

Отримати інформацію, що містить банківську таємницю, про банківські рахунки українців антикорупційні та правоохоронні органи мають можливість починаючи із січня 2020 року. Саме тоді Нацбанк вніс у відповідності до норм закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів" ухваленого Верховною Радою 31 жовтня 2019 року, зміни до нормативно-правових актів. Така інформація сьогодні надається банками за запитом.

Однак, цього, як виявилося, мало. Отримати доступ до банківських рахунків українців тепер хочуть дозволити і податківцям.

Подпишитесь на канал DELO.UA

"На мою думку, нам необхідно комплексно переглянути підходи до визначення банківської таємниці та розширити можливості не лише правоохоронних, але і податкових органів в отриманні доступу до рахунків економічних суб'єктів. Цей крок уможливить подальший рух у напрямі зниження рівня тінізації економіки та стимулюватиме звуження можливостей для суб'єктів економічної діяльності уникати оподаткування, тим самим забезпечуючи рівні умови конкуренції на ринку", — написав на своїй сторінці у Facebook голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

Подібне розкриття інформації щодо фінансових рахунків, за словами Данилишина, є актуальним загальносвітовим трендом, який поступово, але незворотньо, перетворює інститут банківської таємниці в атрибут минулого.

"Інтегруючись у європейський та загальносвітовий економічний простір, Україна не має можливості ігнорувати тренд на підвищення податкової прозорості. Натомість, своєчасний перегляд підходів до розкриття інформації щодо банківських та інших фінансових рахунків дозволить Україні здійснювати ефективне міжнародне співробітництво, приєднавшись до когорти з понад 100 країн-підписантів Угоди про автоматичний обмін фінансовою інформацією за єдиним стандартом ОЕСР", — зазначив голова Ради НБУ.

Втім, про недопустимість прийняття подібного рішення говорять сьогодні як аналітики ринку так і сам бізнес. Серед головних причин — економічна криза в країні.

"Думаю, таке рішення може не сподобатися нашому бізнесу. Однозначно — не сподобається. Надавати податківцям доступ до рахунків бізнесу — це занадто радикально", — каже в коментарі Delo.ua керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Спробою "поставити віз поперед коня" назвав ідею доступу податківців до банківських рахунків бізнесу фінансовий експерт Олексій Кущ.

"Не можна відірвано говорити, що надання доступу податківців до рахунків бізнесу — це добре чи погано. Тут потрібно дивитися в контексті економіки і в контексті стану економіки. В умовах кризи жодна країна не посилює фіскалізацію бізнесу. Такі процедури, які пов'язані з фіскальним тиском, тим же доступом до рахунків, їх проводять на фазі динамічно зростаючої економіки, коли, умовно кажучи, "підшкірний жир", який наростає у бізнесу чи населення, дозволяє це посилення фіскалізації переносити. Зараз, в умовах кризи, держава навпаки повинна впроваджувати максимальну дерегуляцію. У даному випадку, це спроба поставити віз поперед коня. Знову перемішується послідовність дій", — аналізує Кущ.

Щодо світового тренду на посилення фіскального контролю і підвищення податкового контролю, про який говорить Богдан Данилишин, то тут Олексій Кущ зазначає: "Кожна країна обирає свій внутрішній швидкісний режим руху до цих змін. В даному випадку Україна повинна вибрати максимально комфортний для своєї економіки замість того, щоб вибирати максимально швидкий".

На думку експерта, впровадження ініціативи Данилишина призведе до іще більшої тінізації бізнес-процесів.

"Це абсолютно закономірний наслідок. У нас і зараз фактично від банківської системи відсічені величезні ресурси — десятки мільярдів — а буде відрізано ще більше", — каже Олексій Кущ.

Самому бізнесу ідея доступу податківців до своїх рахунків, як і передбачає Паращій, явно не подобається, хоча у своїх висловлюваннях представники бізнес-спільнот намагаються обходитися без різкості.

"Ми з обережністю ставимося до подібних пропозицій. Безперечно, бізнес підтримує прагнення держави підвищити прозорість податкової сфери, однак наразі пропозиція відкрити банківську інформацію податковим органам видається передчасною", — говорить виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Анна Дерев'янко.

На думку Анни Дерев'янко, насамперед варто побудувати ефективну сервісну податкову службу в Україні, якій би довіряв бізнес.

"Тільки після того, як адміністративна реформа податкових органів завершиться, і нова податкова служба продемонструє ефективність, прозорість та неупередженість своєї роботи, можна планувати подальші зміни у даному напрямку, зокрема у взаємовідносинах податкової з бізнесом чи органами влади", — каже вона.

ЄБА наполегливо просить не розглядати чи приймати будь-які рішення, що напряму стосуються бізнесу, без обговорення з бізнес-спільнотою. "Ми в Асоціації завжди готові долучатися до розробки важливих рішень, аби полегшувати умови ведення бізнесу в країні та будувати прозорі та партнерські відносини бізнесу з владою", — зазначає Анна Дерев'янко.

Альтернативу ідеї Данилишина бачить Олександр Паращій.

"Є інші способи, в які, наприклад, може збиратися якась достовірна інформація про фінансовий стан бізнесу. Так, скажімо, коли бізнес звертається до банку, щоб взяти кредит, то він має довести, що заробляє достатньо грошей, щоб потім повернути позичене. Можливо, потрібно, щоб таку інформацію банк перевіряв у податковій — не податкова в банку, а навпаки — звертався туди і уточняв, чи дійсно компанія, яка хоче взяти кредит, заробляє указану суму грошей і платить із неї податки. Якщо ця інформація не відповідатиме дійсності, тобто, якщо компанія заявляє, що заробляє одну суму, а виходячи із її податкових платежів сума менша, то банк тоді відмовляє в кредиті. Тобто, стимулювати бізнес показувати все зароблене. Зробити таку систему, яка заохочуватиме банки кредитувати тих, хто не тільки показує свої високі цифри банку, але іще і з тих прибутків, які показує банку, платить податки", — говорить керівник аналітичного департаменту Concorde Capital.

За словами Паращія, сьогодні дуже часто банки кредитують бізнес, який не сплачує із своїх доходів податки. Банкам достатньо тільки доказів високого заробітку свого позичальника.

Згідно з даними Державного казначейства України, податкові надходження до загального фонду державного бюджету за 8 місяців поточного року становили 355,7 млрд грн, перевищивши минулорічний показник на 17,3% або 52,5 млрд грн. Це допомогло не лише ліквідувати податковий розрив, який утворився у січні-квітні поточного року, але й перевищити планові податкові надходження за січень-серпень поточного року на 5,3%, у тому числі, за серпень — на 33,2%. Завдяки цьому, показники виконання доходної частини державного бюджету України у січні-серпні перевищили минулорічний рівень на 2,5%, а відставання від планових показників на 2020 рік скоротилося до 2,8%.

Нагадаємо, 3 вересня 2020 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні закон про створення Бюро економічної безпеки. Такий орган повинен стати єдиним, хто зможе займатися розслідуванням економічних злочинів.

Надія Михальчук, спеціально для Delo.ua

Загрузка...
Новое видео
Как пиар может работать в качестве канала коммуникации — Александр Стенькин, Watsons
Загрузка...