- Тип
- Эксклюзив
- Категория
- Политика
- Дата публикации
Обмін валют та платіжні перекази: як НБУ збирається рятувати кредитні спілки від занепаду
Найбільше від карантинних обмежень та коронакризи, які по-різному позначилися на показниках діяльності небанківських фінансових установ, згідно з даними НБУ, постраждав сектор кредитних спілок.
"Їх активність суттєво знизилася іще навесні, а погіршення якості активів через неповернення кредитів позичальниками призвело до збитків", — відзначається в жовтневому Огляді небанківського фінансового сектору регулятора.
Зараз в НБУ фіксують : обсяги активів майже не зростають, кількість гравців скорочується, послугами кредитних спілок користуються тільки 23% членів самих кредитних спілок.
Delo.ua розповідає, що регулятор в особі НБУ готує для кредитних спілок, щоб вони не тільки вижили, а й змогли розвиватися.
Зазначимо, тільки у жовтні 2020 року регулятор виключив з Державного реєстру фінансових установ дві установи на підставі поданих ними заяв: кредитну спілку "ЛЄПТА" і кредитну спілку "Інтер-Інвест". У вересні — 4.
Загалом, на сьогодні в Україні зареєстровано понад триста кредитних спілок, активну діяльність із яких здійснюють тільки більше двохста. Членами кредитних спілок є 433 тисяч українців усіх областях України. Однак, за даними НБУ, найбільше кредитні спілки представлені у віддалених населених пунктах західних областей, де майже немає конкуренції з боку інших надавачів фінансових послуг, та в аграрних регіонах. Це Львівська, Івано-Франківська , Тернопільська, Хмельницька, Чернігівська, Херсонська області. Найбільший обсяг активів у Херсонській області — 385 млн грн, друге місце за Івано-Франківською областю — 331 млн грн, третє — Львівська — 264 млн грн.
За своїм сьогоднішнім визначенням кредитна спілка — це неприбуткова фінансова установа, яка засновується фізичними особами, що проживають у громаді. Її діяльність полягає у наданні фінансових послуг своїм членам. Суть роботи проста — одні члени спілок кладуть власні кошти на депозити або у паї, інші — беруть кредити під проценти. Це можуть бути позики на навчання, відпочинок, ремонт, придбання техніки тощо.
"Це найбільш проста форма отримання кредиту, хоча, звичайно, при умові хорошої репутації в тому колі, яке організувало цю кредитну спілку. Тут всі один одного знають особисто, знають як у кого ідуть справи і тому надають кредити лише благополучним людям зі свого кола, що в свою чергу зменшує ризики неповернення цих кредитів", — говорить в коментарі Delo.ua економічний експерт Андрій Новак .
Про те, що діяльність кредитних спілок ґрунтується на принципах прозорості, самоврядування та рівноправності всіх учасників говорить і директор департаменту нагляду за страховим ринком НБУ України Ольга Максимчук.
Жертви Covid-19 і законодавства
Серйозним ударом по кредитних спілках стала заборона приймати клієнтів у відділеннях на початку введення карантину. "Хоча така заборона діяла й для інших небанківських кредиторів, вони продовжували обслуговувати клієнтів онлайн, що було неможливим для кредитних спілок. Крім того, під час кризи почала погіршуватись якість обслуговування позик, які забезпечені переважно лише порукою. Прострочка виникла не лише за ризиковими споживчими кредитами, а й за кредитами на бізнес потреби, що значною мірою сконцентровані в агросекторі. Загалом саме через формування резервів за кредитами у 2020 році кредитні спілки почали генерувати збитки. При цьому навіть тепер резерви часто є недостатніми, бо відображають переважно фактичні збитки, а не очікувані. Крім того, значна частина кредитних спілок не має достатнього обсягу чистих процентних доходів для покриття адміністративних витрат. Відповідно кредитні спілки не мають можливості нарощувати капітал, а тому 12 з них працюють зараз із порушенням вимог до достатності капіталу", — говориться в уже згадуваному Огляді небанківського фінансового сектору НБУ.
Також проблемою регулятор бачить те, що з діючих кредитних спілок третина не залучає депозити.
Сьогодні, згідно з даними НБУ, основу портфеля кредитних спілок становлять споживчі позики. Серед отримувачів кредитів на бізнес-потреби переважають агровиробники.
Причину занепаду кредитних спілок, ставки кредитування у яких є нижчими у порівнянні з іншими небанківськими кредиторами і близькими до банківських, як регулятор так і аналітики ринку бачать також і в діючому законодавстві. "Кредитним спілкам непросто конкурувати з іншими кредиторами оскільки їх можливості надавати супровідні фінансові послуги законодавчо обмежені. Таке обмеження також стримує і можливості для розвитку самих кредитних спілок. Через обмеженість джерел залучення коштів та конкурентних переваг багато кредитних спілок потребуватиме значних зусиль і тривалого часу для відновлення", — зауважують в НБУ і прогнозують, що після проходження гострої фази економічної кризи, кредитні спілки, на яких криза позначилася найбільше, ймовірно відновлюватимуть показники діяльності довше за інші фінкомпанії.
Про нерівні законодавчі умови діяльності кредитних спілок порівняно з іншими фінансовими інституціями говорить і економічний експерт Андрій Новак. "У всьому світі механізм кредитних спілок успішно працює. Більше того, по світу є багато кредитних спілок, створених людьми, які за своїм походженням, є українцями. Українське коріння мають деякі кредитні спілки, зокрема, в Канаді, США і Австралії. Всі вони успішно працюють. Це означає, що така практика є нормальною і її треба розвивати і в Україні. Першим кроком до цього мають стати законодавчі зміни", — зазначає також експерт.
Рятівна паличка
Зміни в законодавстві, які мають допомогти кредитним спілкам не тільки вижити, але й розвиватися, уже готуються.
"Зараз ми працюємо над комплексними змінами в законодавстві, внесенням яких передбачаємо створити якісну нову модель регулювання та нагляду небанківського ринку. Наша мета — це спрощення вимог до ринку", — зазначила в ході пресконференції, присвяченій ринку кредитних спілок, 16 жовтня перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.
За словами Рожкової, НБУ планує впровадити пропорційний ризик-орієнтований підхід до кредитних спілок. Згідно з ним, вимоги до кредитних спілок та інтенсивність нагляду за ними будуть визначатися залежно від розміру самої кредитної спілки, кількості її учасників, внесків та значимості цієї установи для ринку.
Іще у середині липня НБУ розробив та оприлюднив пропозиції до проєкту нового закону України "Про кредитні спілки". "Ухвалення законопроєкту про кредитні спілки в запропонованій НБУ редакції створить для учасників ринку якісно нові правила ведення діяльності, розширить можливості та перспективи розвитку кредитних спілок, а також актуалізує вимоги регулювання та нагляду за ними з урахуванням міжнародних практик та успішного досвіду закордонних регуляторів ринку кредитних спілок. Як наслідок, нове законодавство створить передумови для функціонування стабільного, ефективного та прозорого ринку кредитних спілок, захищеність прав членів спілок, що сприятиме загалом розвитку ринку", — зазначили тоді в НБУ.
Запропонований НБУ законопроєкт "Про кредитні спілки" покликаний замінити чинний на сьогодні Закон України "Про кредитні спілки" від 2002 року.
Зазначимо, новий законопроєкт "Про кредитні спілки" має на меті, зокрема:
- розширити джерела поповнення капіталу кредитної спілки;
- стимулювати членів спілки до участі в підтримці її фінансового стану;
- включити до переліку можливих членів спілки наряду з фізособами нові категорії: фізособи-підприємці та певні категорії юросіб (фермерські господарства, кооперативи, професійні спілки зі статусом первинних або місцевих, релігійні організації та ОСББ);
- розширити перелік дозволених послуг кредитної спілки на два додаткових види: обмін валют та платіжні послуги.
Наступним етапом після прийняття закону "Про кредитні спілки", за словами директора Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ Ольги Гурбич, має стати розроблення закону про систему гарантування вкладів членів кредитних спілок.
"Відсутність дієвих механізмів виходу з ринку та системи гарантування знижує потенціал ринку, стримує залучення членів-вкладників, обмежує рівень захисту вкладників спілки", — вважає Грубич.
Надія Михальчук, спеціально для Delo.ua