- Категорія
- Енергетика
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Як російські атаки впливають на український газовий ринок
Росія впродовж останніх місяців неодноразово атакувала об’єкти українського газовидобутку, переважно на Сході України. Російські обстріли мали суттєвий вплив на газовий ринок України, змінюючи баланс ринку та змушуючи його перелаштовуватися під нові реалії. Окрім прямого впливу – скорочення обсягів видобутку природного газу – російські атаки мають також і непрямий вплив, збільшуючи витрати як держави, так і приватних компаній. Спробуємо трохи детальніше розібрати основні наслідки російських ударів.
Скорочення видобутку газу
Перш за все, прямим наслідком російських атак стало помітне скорочення обсягів видобутку природного газу в Україні. Точні цифри скорочення видобутку не розголошуються, однак за повідомленням Reuters видобуток газу в Україні впав на 40% після російських атак у лютому. Найімовірніше, з того часу вже вдалося відновити частину пошкоджених потужностей, проте повернутися до рівня січня 2025 року поки не вдалося.
Від російських обстрілів постраждали як державні видобувні компанії, так і частина приватних компаній, що працює в Харківській та Полтавській областях. Впродовж лютого-березня ворог завдав щонайменше 5 масованих обстрілів газовидобувних об’єктів.
Скорочення обсягів видобутку природного газу призвело до зростання цін на внутрішньому ринку. Так, у середині лютого ціни на природний газ на українському ринку перевищили 22 000 грн/тис. куб м (з ПДВ), досягнувши найвищого рівня за останні два роки, з лютого 2023 року.
Збільшення імпорту
У зв’язку з обвалом внутрішнього видобутку природного газу внаслідок російських атак, Україна в лютому вимушено збільшила обсяги імпорту природного газу, щоб покрити споживання газу, яке на фоні холодної погоди помітно зросло. Так, за підсумками минулого місяця імпорт природного газу склав майже 512 мільйонів кубометрів, що стало найвищим місячним значенням за 1,5 роки.
Більшу частину природного газу імпортували компанії групи "Нафтогаз", що призвело до додаткових витрат на закупівлю газу в Європі. Компанія переважно використовувала власні кошти для купівлі природного газу, однак також проводила ряд перемовин з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародним валютним фондом (МВФ) та окремими країнами для залучення додаткових коштів на імпорт газу. До прикладу, повідомлялося, що Норвегії виділить близько €380 мільйонів на закупівлю газу, відновлення електромереж, аварійні генератори та ядерну безпеку.
Витрати видобувників
Важливою є нова проблема, з якою зіштовхуються видобувники, чиї об’єкти постраждали від російських атак. Діючим законодавством передбачено 100% передоплату видобувниками за замовлені потужності на вхід до газотранспортної системи на період замовлення (день, місяць, квартал чи рік). Більшість компаній замовляє потужності на вхід на довгостроковий період – від місяця до року. Водночас, після втрат видобутку компанії не використовують на повну замовлені потужності, однак можливості повернути кошти немає.
Крім того, внаслідок пошкодження чи руйнування установок, що забезпечують підготовку газу, частина обсягів, що надходить до ГТС, не відповідає фізико-хімічним показникам Кодексу ГТС. Внаслідок цього видобувники додатково сплачують штрафи за недотримання вимог до якості природного газу. Оскільки частина об’єктів залишається зруйнованими, а на відновлення потрібен час, компанії продовжать втрачати кошти.
Серед пропозицій, що лунають між учасниками ринку, є здійснення оплати за бронювання потужностей на вхід до ГТС за фактом їх використання, а також призупинення застосування штрафних санкцій за недотримання вимог до якості природного газу.