НБУ курс:

USD

41,88

--0,05

EUR

43,51

--0,07

Готівковий курс:

USD

42,31

42,23

EUR

44,40

44,15

За рік Енергоатом відкриє 120 швидкісних електрозарядних станцій: що ще є Плані Енергетичної стратегії до 2050 року

Міністерство енергетики оприлюднило проєкт Плану заходів з реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2050 року. Крім розвитку ВДЕ, заплановано введення в експлуатацію та продовження існуючих атомних потужностей, дослідження перспектив офшорної вітро- та гідроенергетики.

Як зазначають в Міненерго, реалізація проєкту підвищить енергетичну безпеку та енергетичну незалежність України, зокрема: за рахунок диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоресурсів, зниження енергоємності економіки; розвитку свідомого та енергоефективного суспільства; запровадження повноцінних ринкових відносин в паливно-енергетичному комплексі і сучасної системи енергетичного менеджменту; покращення інвестиційної привабливості енергетичної галузі; інтеграції газових і електроенергетичних мереж в енергетичний простір Європейського Союзу тощо.

Енергостратегія-2050 офіційно не опублікована, тому за допомогою оприлюдненого плану заходів можна виокремити основні пункти.

Гарантії походження

За проєктом, механізм гарантій походження електроенергії з ВДЕ має повноцінно запрацювати до 2027 року. Повноцінна робота передбачає інтеграція українського реєстру з реєстрами країни ЄС, підключення до єдиного хабу для забезпечення експорту / імпорту гарантій походження і торгівлі на міжнародних площадках. Наразі торгівля гарантіями послабилась, у порівнянні з першими аукціонами у жовтні. Єдиною компанією, яка є ініціатором аукціонів, є державна "Укргідроенерго".

Окремо визначено і заходи кадрової політики  зокрема, до 2032 року має бути створено навчально-практичні центри сучасної професійної освіти на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Також, за цей період має бути затверджено стратегію розвитку інженерної освіти.

Атомна енергетика

Атомна генерація  один із пунктів Енергетичної стратегії-2050. Зокрема, визначено, що потужності АЕС мають бути збережені на рівні не нижчому 50% від загального споживання. Зокрема, до 2032 року має бути збільшено встановлену потужність АЕС, а також продовжено термін експлуатації існуючих енергоблоків. За оцінкою ExPro, «атом» у структурі генерації наразі займає 55%.

Водночас не полишили й ідею створення національної мережі електрозарядок, на базі НАЕК "Енергоатом". До 2026 року заплановано створення національної мережі зі 120 швидкісних електрозарядних станцій: 40 великої потужності (160+ кВт) та 80  середньої (60+ кВт) за 1,5 млрд грн.

Alpha Ventus Offshore Wind Park перший офшорний вітропарк в Німеччині, що став також центром досліджень вітроенергетики. Фото: пресслужба компанії

Нова генерація

Досить неочікуваним є пункт щодо вивчення можливості координації розвитку офшорної вітроенергетики у Чорному морі з сусідніми країнами. До 2025 року мають провести обговорення з профільними відомствами Румунії та провести аналітичне дослідження доцільності розвитку офшорної вітроенергетики у Чорному морі. Очевидно, що в умовах війни та подальшого повоєнного відновлення про цей сектор говорити поки зарано. Не забули та про плавучі СЕС, проте часу на "аналіз кращих практику" є аж до 2050-го. Ще одним неочікуваним пунктом в контексті поточних умов є здійснення заміщення 100% вугільних ТЕС іншими видами генерації до 2035 року. Наразі вугільні ТЕС займають до 20% у структурі генерації в Україні. При цьому протягом наступних 25 років має бути виконано дослідження можливості будівництва нових гідростанцій:

1) Верхньо-дністровський каскад ГЕС (79,2 МВт)

2) Каскад ГЕС на українській ділянці р. Тиса (220 МВт)

3) Каскад ГЕС на нижній ділянці р. Тересева (24 МВт)

4) Каскад ГЕС на прикордонній частині р. Тиса з Румунією

5) Закарпатська ГАЕС (1200 МВт).

6) Руслові ГЕС на р. Шопурка (0,5 МВт)

7) Запорізька ГАЕС (на базі гранітного кар’єру).

Також, зафіксовано індикатор в 4 ГВт нових інтегрконекторів до 2050-го року, але обсяг та джерело фінансування так і не визначено.

В цілому, більшість пунктів передбачають створення робочих груп, стратегій, планів заходів тощо, створення сприятливих умов, дослідження кращих практик  без конкретики.