Запаси під тиском: як новий закон МЗНН змінює паливний ринок України

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

Паливний ринок відіграє стратегічну роль в економіці країни. Його стабільність безпосередньо впливає на енергетичну безпеку та економічну діяльність загалом. Однак будь-які масштабні зміни в регулюванні галузі потребують ретельного аналізу можливих наслідків. Закон про МЗНН, спрямований на створення стратегічного резерву пального, змінює принципи роботи ринку, що впливає як на постачальників, так і на споживачів. Розглянемо ключові аспекти, які потребують додаткової уваги.

Безпека: ризики накопичення

З огляду на триваючу війну та удари по критичній інфраструктурі України, питання безпечного зберігання великих обсягів нафтопродуктів стає ще актуальнішим. Централізовані сховища можуть стати мішенню для атак, що створює ризик дефіциту пального.

Останнім часом частина постачальників уже адаптувалася до нових реалій, використовуючи мобільну логістику та постачання “з коліс”, щоб мінімізувати ризики. Однак запровадження вимог щодо стаціонарного резерву обмежує цей механізм.

Страхові механізми залишаються відкритими

Наразі не передбачено ефективного страхового механізму для таких стратегічних запасів. Військові ризики унеможливлюють страхування складів нафтопродуктів, що залишає бізнес без фінансового захисту.

Варто враховувати, що український паливний ринок уже напрацював власні механізми диверсифікації ризиків. Примусове накопичення запасів без надійного страхового покриття може лише ускладнити ситуацію.

Регулювання та конкуренція: як зберегти баланс?

Одним із дискусійних аспектів нового закону є його вплив на конкурентне середовище. Будь-яке обмеження постачання на ринок пального може впливати на доступ до ресурсу, зокрема для трейдерів, які працюють у сегменті малого та середнього бізнесу.

Гнучкість, інноваційні підходи до логістики та оптимізація витрат, які характерні для незалежних учасників ринку, сприяють ефективному розподілу пального та стримуванню цін. Важливо, щоб нове регулювання не створювало бар’єрів для здорової конкуренції та доступності ресурсу.

Економічний ефект: що очікує ринок?

Запровадження МЗНН має не лише організаційні, а й фінансові наслідки. Створення резервів пального потребує значних вкладень, а також додаткових витрат на його зберігання, що неминуче вплине на кінцеву вартість продукту. Збільшення фінансового навантаження на постачальників може призвести до таких наслідків:

   • Обмеження кількості імпортерів, що вплине на розмаїття пропозицій на ринку.

    • Накопичення пального великими компаніями, які матимуть можливість диктувати цінову політику.

    • Включення додаткових витрат у кінцеву ціну пального, що позначиться на вартості для споживачів.

Енергетична безпека є важливим пріоритетом, але необхідно враховувати і економічні реалії ринку, щоб не допустити надмірного навантаження на бізнес та споживачів.

Передчасний старт

Для реалізації норм закону необхідно мати достатню кількість сертифікованих резервуарів для зберігання стратегічного запасу. Проте експерти галузі зазначають, що існуючих потужностей в Україні поки недостатньо, особливо в умовах війни.

Це створює ризик монополізації ринку зберігання пального та залежності трейдерів від великих власників резервуарів. Альтернативні механізми, такі як регіональні резерви чи диференційований підхід до норм накопичення, могли б стати компромісним рішенням.

Слідкуючи за перипетіями, що передували початку дії цього закону, ми до останнього вірили, що влада його відтермінує, надавали власну аналітику основним положенням цього нормативно-правового акту, відслідковували новини на вебсторінці Міненерго, присвячені результатам робочих зустрічей, які відбувалися в грудні 2024 року за участю великих гравців паливного ринку, Держмитслужби України, Державної податкової служби України, експертних організацій і профільних асоціацій, а також органів оцінки відповідності.

Поспіх, з яким Уряд прийняв ключові постанови, якими затверджувалися Порядок створення, управління та функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні, Порядок здійснення моніторингу якості і безпечності нафтопродуктів в Україні, Порядок здійснення моніторингу обсягів на ринках нафти, нафтопродуктів та скрапленого газу в Україні, Порядок функціонування та ведення електронної системи репортингу, теж не вселяв оптимізму в те, що Закон запрацює в повному обсязі з 24 грудня 2024 року.

Варто зазначити, що влада все ж пішла назустріч бізнесу, відтермінувавши низку умов до припинення воєнного часу й протягом наступних 6 місяців. Разом з тим питання доцільності та своєчасності старту програми створення МЗНН в Україні залишається відкритим та сумнівним.

Запровадження державою системи МЗНН, обов’язкових авансових платежів з АЗС, підвищення ставок акцизного податку на пальне сформували у представників МСБ паливного ринку стійку думку: під гаслом покращень та слідування вимогам ЄС лобіюються та приймаються закони, направлені на монополізацію ринку пального в Україні крупними гравцями.