Колекторів навчать хорошій поведінці. Як НБУ перевірятиме компанії зі стягнення боргів

Національний банк 14 жовтня затвердив постанову № 220, яка набула чинності 19 жовтня. Цей документ регулює проведення інспекційних перевірок колекторських компаній, оформлення результатів цих перевірок та застосування до колекторів санкцій за порушення законодавства щодо захисту прав споживачів фінансових послуг.

Говорячи більш простими словами, Нацбанк таким чином готує ґрунт для перевірок колекторів та для посилення моніторингу порушень, які вони допускають.

Нагрянуть раптово і без попередження

Найголовніше нововведення для колекторів полягає в тому, що Нацбанк буде проводити позапланові перевірки без попереднього повідомлення. Тобто інспектори можуть з'явитися будь-якої миті.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Як пояснив Delo.ua керуючий партнер групи компаній Investohills Андрій Волков, тепер НБУ зможе проводити перевірки не лише за копіями документів дистанційно (в порядку безвиїзного нагляду), а й за місцезнаходженням колекторської компанії.

Крім цього, Нацбанк розширив права Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг. Цей Комітет є спеціальним колегіальним органом, якому правління НБУ ще у липні 2020 року делегувало окремі повноваження щодо здійснення нагляду та регулювання діяльності небанківських фінансових установ.

Зокрема, Комітет може приймати рішення:

1. з ліцензування та реєстрації фінансових установ та інших учасників небанківського фінансового ринку;
2. з погодження або відмови у придбанні суттєвої участі у фінансових установах;
   
3. з ідентифікації та визнання небанківських фінансових груп;
   
4. щодо застосування заходів впливу за порушення у сфері захисту прав споживачів та за порушення законодавства з питань фінансового моніторингу.

"Відтепер правління НБУ також має право делегувати Комітету розгляд рішень щодо застосування заходів впливу до колекторських компаній за порушення вимог законодавства щодо взаємодії із споживачами фінпослуг при врегулюванні простроченої заборгованості", – пояснює Оксана Дурова, адвокат адвокатського об'єднання Legal Strategy.

Тобто Комітет контролюватиме дотримання колекторами правил етичної поведінки, реагуватиме на спроби чинити тиск на боржників і "вибивати" з них погашення заборгованості будь-якими негуманними методами (загрози, залякування, шантаж тощо).

З якого приводу перевірятимуть і як

Постанова НБУ закріплює кілька пунктів, які можуть бути підставою для перевірки колекторських компаній. А саме:

1) неподання або подання у неповному обсязі документів та інформації, які вимагає Національний банк;

2) наявність звернень з боку боржників та інших третіх осіб, які можуть свідчити про порушення об'єктом перевірки вимог щодо етичної поведінки;

3) інформація про відсутність об'єкта перевірки за адресою, зазначеною в ЄДР (Єдиний держреєстр юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань);

4) виявлення за результатами інспекційної перевірки кредитора (наприклад, банку), який уклав із колекторською компанією договір про співпрацю, про неналежний контроль діяльності такої компанії.

Якщо підсумувати вищесказане, то під перевірки ризикують потрапити колектори, які ігнорують вимоги Нацбанку та ті, на яких регулярно скаржаться боржники.

Щодо механізму проведення самих перевірок, то контрольно-ревізійні заходи складаються з кількох етапів:

• інспекція прибуває на місце та вручає керівнику колекторської компанії розпорядчий акт НБУ;
• інспектори обговорюють з керівництвом компанії порядок перевірки, її терміни та обсяги;
  
• при необхідності, перевіряльники проводять зустрічі зі співробітниками колекторської компанії та протоколюють кожну з них;
• також інспекція просить надати необхідні у межах перевірки документи, матеріали та письмові пояснення представників компанії;
• після завершення всіх заходів, інспектори проводять з керівником колекторської структури підсумкову зустріч.

Далі результати перевірки вивчають представники Національного банку України. При цьому керівник колекторської компанії має право подати клопотання про свою участь у засіданні Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності небанківських фінустанов НБУ, на якому будуть розглянуті підсумки перевірки та виявлені порушення.

Керівник колекторської компанії у разі наявності заперечень, пояснень за фактами та висновками, викладеними у довідці про перевірку, має право надати обґрунтовані письмові заперечення, пояснення з документальним підтвердженням.

Що загрожує колекторам-порушникам

Нацбанк не пізніше 30 днів з дати закінчення перевірки спрямовує колекторській компанії свій вердикт. Це можуть бути як рекомендації, які недоліки у своїй роботі повинен усунути колектор, так і рішення щодо застосування заходів впливу.

"Об'єкт перевірки протягом одного місяця з дня отримання звіту про інспекційну перевірку має надати в НБУ інформацію про враховані рекомендації та/або план заходів щодо усунення виявлених порушень", – розповідає Ярослава Борка.

Наслідки для компаній, які мають порушення, можуть бути різними. Найм'якший варіант – це вимога (писемне застереження) про усунення порушення та про вжиття заходів щодо недопущення такого порушення у подальшій діяльності.

Коли застереження замало, НБУ має право накласти штраф. Також Нацбанк може тимчасово заборонити колекторам врегульовувати борги. У тому випадку, коли колекторська компанія протягом року двічі і більше отримувала від Нацбанку наганяй, регулятор взагалі має право заблокувати її роботу і видалити з відповідного реєстру.

До речі, штрафні санкції за порушення досить болючі. Наприклад, за недотримання вимог щодо етичної поведінки може бути накладено штраф від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51-102 тис грн.

"За залучення до врегулювання простроченої заборгованості юридичної особи, не включеної до реєстру колекторських компаній, передбачено штраф у розмірі від 5000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює грошовій сумі у розмірі від 85 тис грн до 136 тис грн", – уточнює Оксана Дурова.

Як все це вплине на ринок колекторських послуг

Андрій Волков упевнений, що оновлення алгоритму перевірок дасть Нацбанку можливість збільшити їхню кількість. Крім того, поява постанови № 220 може бути пов'язана і з тим, що ринок колекторських послуг почав поступово оживати після майже піврічного затишшя.

Банки та макрофінансові компанії почали хоч якось торкатися питання повернення заборгованості лише з літа. Нове кредитування поновлюється дуже повільно. І в даний час функціонують далеко не всі компанії, як з боку постачальників послуг, так і з боку замовників.

При цьому в поле зору Нацбанку насамперед, найімовірніше, потраплять колекторські структури при мікрофінансових організаціях (компанії з видачі "швидких" кредитів). Саме вони найчастіше використовували грубі методи спілкування з боржниками, порушуючи ті самі норми етичної поведінки. Хоча НБУ і намагається закривати для колекторів лазівки, які вони використовують для тиску на боржників.

Наприклад, у серпні Нацбанк прийняв постанову № 170, прописавши додаткові вимоги до етичної поведінки. Зокрема НБУ заборонив колекторам наносити особисті візити до боржників, якщо вони не давали на це своєї згоди, і зобов'язав колекторів отримувати згоду споживача на обробку даних його телефонного довідника та журналу дзвінків.

Тому якщо НБУ збільшить кількість перевірок і ретельніше стежитиме за діяльністю колекторських компаній, від цього виграють насамперед позичальники. Особливо в ситуації, коли багато хто має проблеми з погашенням кредитів, що може провокувати колекторів діяти не зовсім законними способами.

У перспективі така "чистка" може призвести до того, що частина компаній взагалі буде змушена піти. Тим більше, що за оцінками опитаних банкірів Delo.ua, найбільш активні на ринку колекторських послуг 25-30% гравців. Виходячи з даних НБУ, згідно з якими на початок жовтня в Україні було зареєстровано 67 колекторських структур, реально ведуть діяльність близько 20 з них або трохи більше.