Резерви під NPL та гроші акціонерів. Як НБУ намагається посилити контроль за стабільністю банків

Резерви під NPL та гроші акціонерів. Як НБУ намагається посилити контроль за стабільністю банків

  • Максим Беркаль

    Кореспондент відділу "Фінанси"

З початку вересня Нацбанк всерйоз взявся контролювати стан резервів, які формують банки на покриття проблемних кредитів (NPL). Це у розмові з Delo.ua підтвердили кілька учасників банківського ринку.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

За словами банкірів, регулятор вимагає від фінустанов показати реальні масштаби проблемної заборгованості, оскільки через війну обсяг NPL з об'єктивних причин тільки збільшився: заставне майно руйнується, а позичальники втрачають бізнес. Таку тенденцію у бесіді з Delo.ua підтвердив і фінансовий експерт Андрій Львов.

"Так, НБУ посилює контроль, який цілком вкладається в рамки його повноважень та законодавства. Але було б непогано звернути регулятору увагу саме на досвід наших західних партнерів щодо подолання кризових наслідків та відновлення/перезапуску економіки, в тому числі – досвід ФРС США та ЄЦБ", – каже він.

Учасники ринку одностайні: “закручування гайок” НБУ на банківському ринку не на часі. Фінустанови переживають не найкращі часи. Заробіток банків падає. Тому зайвий тиск з боку регулятора, хоч і після декількох місяців без перевірок, які НБУ призупинив у зв’язку з війною, найімовірніше, вдарить по банківській системі загалом, що може завершитись ліквідацією деяких фінансових установ.

"Так, з боку НБУ підсилення перевірок виглядає цілком логічно, бо добігають кінця пільгові періоди банків для позичальників. У банків же у свою чергу лишається два варіанти з огляду на проблемні кредити: або формувати резерви коштом капіталу, або тиснути на клієнтів. Останнє було б менш перспективним", – попереджає директор ProFin Consulting Вадим Березовик.

У відповідь же на наш запит у Нацбанку відповіли так: "Національний банк здійснює постійний контроль дотримання банками регуляторних вимог, в тому числі в частині перевірки джерел походження коштів акціонерів".

Акціонерів це теж стосується

НБУ слідкує, наскільки зважену кредитну політику провадять банки. Оскільки у випадку банкрутства під загрозою опиняються насамперед вкладники, які тримають кошти на депозитах. І хоча держава гарантує повернення вкладів клієнтам, не варто забувати про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб займається також розпродажем активів збанкрутілих банків. Але часом виявляється, що капітал банку "надутий" і в ньому дуже мало активів, які мають реальну вартість.

А оскільки резерв капіталу формується з грошей акціонерів, і останні мають тримати його на чітко визначеному рівні, НБУ розпочав більш жорстко перевіряти платоспроможність власників банків. Аби зрозуміти, чи вистачить у них ресурсів на покриття збитків фінустанов, спричинених тим самим ростом проблемних кредитів. На додачу власники банків почали підпадати під жорсткий моніторинг НБУ, згідно з яким вони зобов’язані підтвердити законність походження коштів.

Тенденцію посилення контролю резервів та платоспроможності акціонерів банків з боку регулятора у бесіді з Delo.ua підтверджує і фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

"НБУ прийняв рішення (про посилення контролю – ред.) десь наприкінці серпня. І я вже бачу перелік операційно збиткових банків. Держбанк теж може бути операційно збитковим, але там є акціонер, який завжди дасть гроші. Тому НБУ і взявся на фінансовий стан акціонерів інших банків", – пояснює експерт.

Думку Невмержицького підтверджує і Вадим Березовик.

"Вітчизняні акціонери зараз перебувають у тому ж становищі, що й позичальники. Іноземні акціонери неохоче вкладатимуть капітал у наші установи з огляду на несприятливу ситуацію. У найліпшому становищі у цьому сенсі перебувають державні банки, які можуть у крайньому випадку звернутися до Мінфіну, який і "залатає дірки", – попереджає директор ProFin Consulting Вадим Березовик.

Неоднозначне питання NPL

Мета НБУ в тому, щоб зрозуміти, наскільки стійкою є банківська система, яка була і лишається невід'ємним складником національної безпеки. Правда, оцінити регулятору усі ризики буде непросто, бо є складності з виявленням саме проблемних кредитів.

"Що вважати проблемним кредитом? Якщо банк провів реструктуризацію, чи буде цей кредит проблемним? Все залежить від того, як її проводили. Банк може насправді домовитись з позичальником, а може усім під одну гребінку все реструктуризувати. Це – дуже слизьке питання", – говорить нам на умовах анонімності один співрозмовник.

Одна справа, коли кредит отримало підприємство, в яке влучила ракета, зруйнувавши об’єкт виробництва, що виступав заставою. Тут запитань не виникає, бо такий кредит явно проблемний, оскільки позичальник фактично втратив заставне майно. Інша справа,коли йдеться про роздрібний портфель, де кожного клієнта перевірити вкрай складно. І це вже не кажучи про банки, які умисне занижують "на папері" обсяг NPL, аби не формувати під нього резерви, тому що це погано впливає на капітал.

Але велика ймовірність, що вже з початку 2023 року на допомогу НБУ прийде Фонд гарантування, який отримає більше повноважень контролю за банками. "Фонд гарантування завершує створення "нормативки", яка має набути чинності до кінця грудня 2022 року. ФГВФО займатиметься контролем банків на рівні з НБУ. По суті йдеться про дублювання функції нагляду. Участь Фонду дозволить мінімізувати ймовірність випадків, коли банк виводять з ринку, до нього приходять по кошти і майно для продажу, а з'ясовується, що в установі жодних активів не лишилося", – розповідає Невмержицький.

Банки, які перебувають у зоні ризику

Як стверджують опитані нами експерти, якщо картина з проблемними кредитами стане ясною, то у деякі фінустанови опиняться у зоні ризику.

Опитані нами експерти переконані: постраждають передусім дрібні банки. Вони згадують "банкопад" 2014-2015 років. Якщо у банку відбувалися якісь оборудки, акціонери і не думали докапіталізовувати установи, а просто забирали гроші і тікали. Експерти вважають, що такі дрібні банки ніхто рятувати не стане і зараз.

Як уточнює Василь Невмержицький, навіть не називаючи конкретні банки, щоб не створити для них зайві проблеми і не нанести удар по репутації, при оцінці надійності найбільш вагомими зараз є три фактори.

Перший фактор, про який вже згадувалось, наявність у акціонерів активів або коштів, а також легальність їхнього походження, яку власники банків можуть підтвердити документально. 

Другий фактор – територіальний. Клієнтам банку варто зважати на те, скількох клієнтів (як фізосіб, так і компаній) кредитує банк. Деякі з установ мають більш-менш чіткі ареали роботи. Наприклад, як це було з Мегабанком (НБУ признав його неплатоспроможним на початку червня 2022 року), який у своїй діяльності робив акцент на Харкові та області. У банках, які орієнтуються на клієнтів у південній чи східній частині України, ймовірність появи NPL найбільша. В таких регіонах велика частка громадян та бізнесу, які постраждали від бойових дій та окупації.

Третій фактор – підходи до видачі кредитів, які застосовували банки до війни. Більшість банків вже давно відмовилися від кредитування клієнтів, які не можуть підтвердити доходи, не надали нормальної застави або мають погану кредитну історію. Але все одно залишаються фінустанови, які нехтували ризик-менеджментом. І тепер необачність при оцінці позичальників може вилізти таким банкам боком.

"Нацбанк не просто намагається влаштувати ґвалт у системі. Оскільки він вже не раз попереджав про посилення перевірок після тимчасової паузи, пов'язаної з війною. Але виглядає так, ніби НБУ хоче перекинути проблему цілком на банки, хоча війна – справа спільна. Регулятор мав би залучити для пошуку рішень і компенсації збитків державу. Проте, судячи з усього, в НБУ на таке не підуть", – резюмує один із наших співрозмовників.