Чому НБУ слід змінити принципи регулювання страхового ринку в умовах війни

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Національний банк проводить щодо страхового ринку регуляторну політику, яка була б підходящою в мирні роки. Під час війни вона боляче б'є по страховому бізнесу, а значить – по робочим місцям та податкам, які він забезпечує.

За весь час з початку російського військового вторгнення НБУ зробив кілька кроків, які безпідставно посилили тиск на страховиків і ускладнили їх роботу. Це додаткові вимоги до майнового стану власників страхових компаній, розширення вимог щодо ліцензійних умов, непропорційно високі вимоги до корпоративного управління страховика, що змушує "роздувати" штат співробітників і є непосильним для компаній невеликого та середнього розміру. В результаті отримуємо зниження прибутку та втрату інтересів власників до бізнесу, який приносить дедалі більше ризиків та дедалі менше дивідендів.

Позиція нашого об'єднання у цьому контексті однозначна: НБУ варто було б перестати вдавати, що підзвітні йому галузі фінансового ринку не відчули впливу війни, і посилювати регуляторну політику, "добиваючи" бізнес. Завжди під час кризи регулятори різних країн застосовують кількісні та якісні пом'якшення. У нас на початку війни НБУ також зробив аналогічні кроки – запровадив мораторій на санкції через порушення певних нормативів. Це було правильне ситуативне рішення.

Нині всі розуміють, що не можна просто скасувати контроль за роботою СК та виконанням нормативів, але є можливість на час війни змінити деякі підходи та вимоги. Ми вважаємо, що від регулятора необхідний план підтримки галузі, який полягатиме в кількох простих і здійсненних діях:

1. Системне пом'якшення нормативів на військовий та найближчий післявоєнний період, зокрема – зниження вимог до структури активів та зменшення вимог до резервів.

2. Припинити карати компанії за несуттєві порушення та створювати бізнесу додаткове навантаження безпідставними запитами інформації у різних розрізах, копій первинних документів тощо, що не пов'язано з контролем платоспроможності та захисту прав споживачів.

Неприпустимо застосовувати санкції до компаній, наприклад за мінімальну затримку виплат. Особливо якщо страховик веде бізнес у регіонах, що постраждали від війни, а частина його інфраструктури пошкоджена або взагалі знаходиться на тимчасово окупованих територіях, важливі для бізнес-процесу співробітники пішли до ЗСУ або ТРО. Регулятору слід бачити правдиву картину ведення страхового бізнесу саме під час війни. Наприклад, коли в службі врегулювання компанії залишилося лише 30-50% персоналу, бо це чоловіки та їх призвали до армії. Або коли через відключення світла та інтернету співробітники регулярно працюють ночами з дому, то це має бути зрозумілим та прийнятним аргументом для контролерів з НБУ.

Ситуації, коли від компанії вимагали переоцінки активів, що перебувають на тимчасово окупованій українській території – тобто очікувалося, що хтось, нехтуючи особистою безпекою, поїде на територію, зайняту ворогом, перевіряти, що там і як із майном, свідчать саме про нерозуміння реалій функціонування бізнесу під час війни

У результаті складається ситуація, коли однією рукою регулятор вимагає, щоб страхові компанії бездоганно виконували посилені вимоги, не враховуючи військові реалії, іншою – не дає навіть мінімальних інструментів для підтримки нормальної роботи.

3. Не намагатись застосувати до небанківського ринку підходи, що використовуються для банків, без урахування специфіки страхування. Про це неодноразово заявляли європейські колеги: банківський та страховий бізнеси суттєво відрізняються, і на страховиків не повинні поширюватися банківські стандарти, підходи та вимоги.

4. Забезпечити якісну взаємодію між НБУ та ринком. З розумінням того, що взаємодія – це готовність враховувати думку професіоналів, виробляти спільні рішення, а не займати позицію "ми вас вислухали, але це нічого не змінить". Такий підхід не є конструктивним та не йде на користь галузі. Чергове ухвалення змін до нормативних документів без обговорення з ринком – зайве тому свідчення.

Наша позиція узгоджується з позицією тисяч українських бізнесів: нині основний пріоритет для держави в економічній сфері – надати бізнесу можливість працювати, максимально підтримати її.

Не час ставити регуляторні експерименти та впроваджувати рішення, які ускладнюють і удорожчають ведення бізнесу. Завдання – вистояти, пережити війну та розпочати відновлення країни, для чого особливо знадобиться страховий захист.