"Успіх — це коли ви побудували мільярдну компанію, решта — це таке собі", — Марина Авдєєва, співвласниця СК "Арсенал страхування"

Ви маєте великий досвід з розвитку бізнес-проєктів на фінансовому ринку. Чи вже сформулювали для себе головні правила ведення бізнесу? Які ваші топ-3 "завжди так роби" і топ-3 "ніколи так не роби"?

Моя робота почалася з корпоративної кар’єри. Коли я стала акціонером "Арсенал Страхування", то принесла у бізнес багато речей, притаманних менеджеру: виваженість і обережність в ухваленні рішень, сфокусованість на єдиному бізнесі, обмеження діяльності однією країною. На початковому етапі розвитку компанії це була вигідна позиція. Пізніше я зрозуміла, що тепер я власниця бізнесу і мені потрібно:

- навчитися толерантно ставитися до ризику, і це моя найголовніша трансформація. У бізнесі ти можеш заробити тільки на ризику, тому потрібно ризикувати і входити у нові партнерства, запускати нові лінійки продуктів і сервісів, відкривати нові компанії, і не тільки у своїй країні;

- вибирати партнерів так само ретельно, як дружину або чоловіка. Партнер може як пришвидшити тебе, так і загальмувати: своєю репутацією, грошима, зв’язками або компетенціями. Наприклад, він скаже, що не хоче, аби ми ставали цифровою компанією, що не готовий у це вкладати, — і всі ваші задуми зруйнуються, як будинок із піску. Мене тішить, що вектор думки з моїми партнерами у мене один і той самий;

- обирати фокус чи ринок, бо цей вибір і визначає долю твоєї компанії.

А щодо "ніколи так не роби", то для мене це "ніколи не чіпляйтеся за людей". Це правило далося мені дуже складно. Я завжди пишалася, що люди в моїй компанії працюють мало не з дня заснування. Тепер я вважаю, що це нормально, коли люди йдуть і з’являються нові. Люди — це мультиплікатор зростання бізнесу.

Який основний урок ви як власниця бізнесу та керівниця здобули за три роки повномасштабної війни?

Урок у тому, що головне — бути сильним. На фінансовому ринку це означає бути капіталізованим. Колиу компанії достатньо капіталу, решту можна подолати — ринкові виклики, внутрішні проблеми. "Арсенал Страхування" на 100% українська компанія, нам немає кому допомагати в разі чого. Ось, наприклад, ще до війни ми придбали державних облігацій зовнішньої позики на $20 млн. Ми вважали євробонди надійним інструментом інвестування та збереження капіталу. Як виявилося, ми помилилися. Коли почалася війна, ринкова вартість бондів обвалилася, і нам нічого не залишалося, як створити резерв дефолту.

Тільки за минулий рік ми змушені були списати понад 300 млн грн вартості державних цінних паперів. Нам вдалося це зробити за рахунок заробленого прибутку, і це не вплинуло на нашу платоспроможність. Але для всіх акціонерів це було боляче. Тому більше жодних цінних паперів, нехай навіть і державних. Наш капітал — це те, чим ми не можемо ризикувати.

Що допомагає вам утримувати й об’єднувати навколо своїх проєктів вмотивовану команду професіоналів? Чи відчуваєте ви дефіцит кадрів на страховому ринку та загалом у фінансовій сфері? Як даєте цьому раду?

Команда — це головне. Я завжди кажу: "Вхід у цю компанію тільки через мене". Я спілкуюся з кожним кандидатом, перш ніж його буде прийнято. Навіщо? Я розповідаю їм, що я хочу і що шукаю людей, яким було б цікаво прийняти цей виклик як свій. І байдуже, це андерайтер, айтівець або продавець. Мені здається, що команда може бути мотивованою лише тоді, коли людям цікаво "бути у грі". На фінансовому ринку зараз проблема з людьми, але у моїх підходах це нічого не змінює. Ми перестали обмежуватися в пошуку тільки фінансовим ринком, ба більше, припинили обмежуватися Україною. Наприклад, торік ми взяли IT-директора, який ніколи не працював ні у страховій компанії, ні у банку. Також у нас є вже кілька фахівців з інших країн — Польщі та Іспанії. Зарплати в Україні та Європі практично перестали відрізнятися, то чому ж ми маємо обмежувати пошук? У моїх планах взагалі створити інтернаціональну команду.

Які точки зростання на наступні 2-3 роки ви бачите на страховому ринку і у фінансовому секторі загалом?

Основною точкою зростання вже зараз стало набрання чинності закону "Про ОСЦПВ" — страховий ринок у гривні зріс більш ніж удвічі тільки за січень 2025-го. І цей ринок змінюватиметься й надалі: розвиватимуться цифрові канали продажів, з’являтимуться нові партнерські мережі, вдосконалюватимуться супутні сервіси. Ну і, звісно, основною точкою зростання для всього фінансового сектору буде закінчення війни. Якщо українці почнуть повертатися в Україну, для банків і страхових компаній це буде потужним поштовхом до зростання.

У що фінустанови інвестуватимуть найбільше у найближчі 5 років: люди, IT-технології, штучний інтелект, розвиток мереж присутності?

Думаю, що IT і команда будуть головними напрямами для інвестування для страхових компаній. Частину з цих інвестицій ми вже реалізуємо.

Через регуляцію НБУ у нас з’явилися абсолютно нові фахівці: комплаєнс-офіцери, внутрішні аудитори, фахівці з інформаційної безпеки, фахівці фінансового моніторингу, ризик-менеджери тощо. Щодо IT, то страхова індустрія стрімко розвивається саме завдяки технологіям: ще 5 років тому ми вважали, що електронний поліс — це вершина диджиталізації. Зараз у нас з’явилися мобільні застосунки, впроваджені технології комп’ютерного зору для віддаленого огляду, ми використовуємо медичний AI та IoT, не кажучи вже про те, що у нас електронний документообіг й автоматизовані основні процеси, як-от врегулювання збитків. Технології серйозно трансформуватимуть страхову індустрію, і хто буде перший, той і виграв.

На вашу думку, залишаться згодом банки, страхові та інвестиційні компанії у чистому вигляді чи ринок прийде до концепції фінансово-інвестиційного супермаркету в одному застосунку?

Страхові компанії та банки стануть операційними центрами, але не тому, що ринок прийде до моделі фінансово-інвестиційного супермаркету. Я вважаю, що ідея superAPP працюватиме нішево, тобто не коли "все в одному і для всіх", а коли для конкретної аудиторії за інтересами: наприклад, платформа для мікроінвестування, застосунок daily banking, застосунок для водіїв (страховка, відстеження витрат, штрафи) тощо. Цей тренд називається уберизацією. З’являтимуться цифрові платформи-посередники між тими, хто надає послуги, і кінцевими користувачами. Вони й виконуватимуть активну бізнес-функцію, а страхові компанії та банки робитимуть те, що й мають: управлятимуть ризиками та акумулюватимуть/надаватимуть ресурси.

Чи є сьогодні шанси в українських стартапів залучити кошти та вийти на світовий ринок?

Шанси є завжди. Безліч українських стартапів створюють приголомшливі рішення й отримують інвестиції від відомих венчурних інвесторів. Ми з командою мого стартапу Easy Peasy Insurtech відвідуємо чимало найбільших європейських технологічних івентів, як-от вебсаміт у Лісабоні та Viva Tech у Парижі, і біля нашого стенда завжди черга. Єдине, що інвестори не хочуть давати гроші в Україну, тож доведеться інкорпоруватися в якійсь європейській країні, де стабільна економіка і є захист інтелектуальної власності. Ми, наприклад, інкорпоровані в Естонії.

Про які стартапи ви мізкуєте чи до яких плануєте приєднатися, якщо не секрет?

Мене цікавить лише фінтех, тому що я на цьому розуміюся. Бачу потенціал у цифрових платформ на кшталт тієї, що ми вже створили (Easy Peasy Insurtech), але у превентивному медичному страхуванні. Та й загалом мене цікавлять стартапи, які хочуть трансформувати страхування із функції "захисту гаманця" у функцію превенції ризиків на основі лайфстайлу.

Що для вас є успіхом у бізнесі і що ви хотіли б порадити тим, хто робить перші кроки у підприємництві?

Успіх — це коли ви побудували мільярдну компанію, решта — це таке собі. Тому початківцям раджу мислити по максимуму і будувати компанію з прицілом на весь світ. Звісно, це має бути технологічна компанія, бо тільки її і можна масштабувати.

І стежити за трендами. Їздити світом, брати участь у максимальній кількості конференцій, спілкуватися з іншими фаундерами. У сучасному світі, особливо у фінтеху, ти або йдеш у ногу з часом, або вмираєш.

Сьогодні бізнес не працює без технологій і без команди, яка здатна ці технології перетворити на класні продукти та сервіси.