Як пише Dilo, про це інформує пресслужба НБУ.

Такі дані оприлюднила Державна служба статистики України. У НБУ зазначили, що показники загальної та базової інфляції були близькими до прогнозу, опублікованого в Інфляційному звіті за жовтень 2026 року.

Пальне подорожчало найбільше

Річна інфляція пального у жовтні зросла до 53,9%. Найбільше протягом місяця подорожчали дизельне пальне та автомобільний газ.

На вартість дизеля вплинули зростання світових цін, ускладнення імпорту та підвищений попит з боку власників генераторів.

Автогаз дорожчав через скорочення пропозиції після пошкодження газонаповнювальних станцій, логістичні обмеження імпорту та зростання європейських цін на пропан і бутан. На ринок також вплинули порушення постачань і сезонне збільшення попиту.

Як змінилися ціни на продукти

Річне зростання цін на сирі продукти харчування незначно прискорилося - до 6,8%.

Швидше дорожчали овочі борщового набору через менші врожаї та збільшення витрат на зберігання. Ціни на цукор зростали на тлі очікуваного скорочення його виробництва через зменшення площ під цукровими буряками до найнижчого рівня за 35 років.

Також прискорилося подорожчання бананів через збільшення витрат на імпортну логістику в умовах блокування морських портів.

Водночас повільніше дешевшала курятина. На виробничі витрати вплинули перебої з електропостачанням, перехід птахофабрик на дизельні генератори та нестача працівників. Частина господарств через це скоротила виробництво.

Після різкого зростання у вересні знизилися ціни на яйця. У річному вимірі також подешевшали огірки - зокрема через високу базу порівняння.

Базова інфляція зросла

Базова інфляція, яка не враховує окремі товари з нестабільними цінами та адміністративно регульовані тарифи, у жовтні прискорилася до 9,7% у річному вимірі.

Зростання цін на оброблені продукти харчування пришвидшилося до 11,1%. Зокрема, швидше дорожчали кисломолочні продукти через збільшення логістичних і паливних витрат, а також уповільнення падіння цін на молочну сировину.

Суттєво зросли ціни на сири. Серед причин НБУ називає подорожчання сировини через високий зовнішній попит на сухе знежирене молоко та скорочення імпорту готової продукції внаслідок ударів по логістичній інфраструктурі.

Дорожчали також кондитерські вироби через зростання вартості цукру та молочної сировини. На ціни продуктів, що потребують холодного зберігання, вплинули перебої з електропостачанням і використання дизельних генераторів.

Водночас сповільнилося зростання цін на соняшникову олію. Це сталося завдяки здешевленню соняшнику після нового врожаю та проблемам з експортом олії.

Дорожчали ліки, електроніка та послуги

Річне зростання цін на непродовольчі товари прискорилося до 5,1%. Найбільше на цей показник вплинуло подорожчання ліків. Дистриб’ютори зіткнулися зі збільшенням витрат на логістику, оренду менших складських приміщень та енергозабезпечення після знищення складів.

Швидше, ніж у вересні, також зростали ціни на електроніку, побутову техніку, засоби гігієни, побутову хімію та паперові вироби. На електроніку вплинув світовий дефіцит чипів пам’яті, а втрати товарних запасів через руйнування прискорили перенесення вищих світових цін на український ринок.

Темпи зростання цін на послуги прискорилися до 14,6% у річному вимірі. Вагомим чинником стало підвищення тарифів на мобільний зв’язок. Також швидше дорожчали медичні та діагностичні послуги, а через посилення внутрішньої міграції продовжувала зростати вартість оренди житла.

Тарифи та алкоголь також вплинули на інфляцію

Річне зростання адміністративно регульованих цін у жовтні прискорилося до 14,2%. Передусім це пов’язано з підвищенням тарифів на водопостачання та подорожчанням алкогольних напоїв.

Водночас темпи зростання цін на тютюнові вироби сповільнилися.

Коли інфляція почне сповільнюватися

У НБУ прогнозують, що ціновий тиск посилюватиметься до початку 2027 року. Подорожчання пального та наслідки руйнування виробничої й логістичної інфраструктури й надалі збільшуватимуть витрати бізнесу та впливатимуть на ціни.

Додатковим чинником стане очікуване розширення бюджетних стимулів наприкінці року.

Надалі інфляція має поступово сповільнюватися. У Нацбанку пов’язують це з вичерпанням ефектів паливного шоку та послабленням тиску з боку заробітних плат на тлі слабкої економічної активності.

Важливу роль у стримуванні цін, за оцінкою регулятора, відіграватимуть також заходи монетарної політики.

Нагадаємо, НБУ очікує, що за підсумками 2026 року інфляція прискориться до 12,5%, а реальний ВВП скоротиться на 0,4%. Водночас у 2027 році ціновий тиск почне слабшати, а економіка повернеться до зростання. Згідно з жовтневим Інфляційним звітом НБУ, наприкінці 2028 року інфляція має сповільнитися до цільового рівня 5%, а економічне зростання прискоритися до 2,2%.